Рішення № 94777785, 20.01.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4388/20

Провадження № 2/314/387/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2021 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в особі судді Мануйлової Н.Ю., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 314/4388/20 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17346,20 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, через що підписала заяву б/н від 04.02.2015, відповідно до якої отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 22.09.2020 виникла заборгованість – 17346,20 грн., яка складається з: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 12186, 90 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0, 00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 5159,30 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0, 00 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625; 0, 00 грн. – нарахована пеня; 0, 00 грн. – нараховано комісії.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило.

19.01.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заявив клопотання про поновлення строку для надання відзиву, оскільки відповідачка отримала ухвалу про відкриття провадження у грудні 2020 року, однак через святкові та вихідні дні, а в подальшому – через дію посиленого карантину , а також через те, що ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років та доглядала за хворим чоловіком (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не мала фізичної та фінансової можливості звернутися за правовою допомогою раніше. Також представник відповідачки просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог. Також представник позивача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.

Дослідивши докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, через що підписала заяву б/н від 04.02.2015, відповідно до якої отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 22.09.2020 виникла заборгованість – 17346,20 грн., яка складається з: 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 12186, 90 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0, 00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 5159,30 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0, 00 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625; 0, 00 грн. – нарахована пеня; 0, 00 грн. – нараховано комісії.

Представник відповідачки просить суд застосувати строк позовної давності, оскільки з виписки за договором, наданої банком, вбачається, що ОСОБА_1 не було здійснено жодного платежу щодо погашення заборгованості. Позивач самостійно здійснював списання грошових коштів з соціальної картки відповідача на іншу картку, на яку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 7740,00 грн. Однак, як зазначає представник відповідачки, автоматичне списання банком суми з картки позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не перериває строку позовної давності, оскільки банк самостійно здійснює списання грошових коштів, і боржник при цьому не вчиняє будь-яких активних дій, які б стали підставою для переривання.

Із зазначеною позицією представника відповідача суд погоджується частково з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів. Загальна позовна давність встановлено тривалістю у три роки.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З виписки за договором № б/н станом на 24.09.2020 вбачається, що, всупереч твердженню представника відповідачки щодо нездійснення ОСОБА_1 жодного платежу щодо погашення заборгованості, остання таки вчиняла платежі, зокрема 13.07.2015 було здійснено поповнення картки готівкою у відділення банку на суму 441, 73 грн; 01.10.2016 було здійснено переказ коштів у відділенні банку. Останній платіж, відповідно до зазначеної виписки, вчинений відповідачкою задля погашення заборгованості 03.10.2016 – поповнення карти готівкою у відділенні банку на суму 500 грн., отже з цієї дати позивачу було відомо про порушення відповідачем умов кредитного договору, а тому саме з цієї дати і розпочався перебіг строку позовної давності.

Не може вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, зокрема, списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 08.11.2017 по справі № 401/6656/12-ц.

Автоматичне погашення простроченої заборгованості, відображене у зазначеній виписці, не може призводити до переривання позовної давності, адже банк самостійно здійснює списання грошових коштів, і боржник, при цьому, не вчиняє будь-яких активних дій, які б стали підставою для переривання. Зазначене відповідає висновку ВС, викладеному у постанові від 13.01.2020 по справі № 442/5498/16-ц.

Враховуючи викладене, перебіг строку позовної давності починається для позивача з дати вчинення останнього платежу відповідачем за зазначеним кредитним договором, тобто з 03.10.2016. В той же час, із позовом про стягнення коштів з ОСОБА_1 позивач звернувся 20.10.2020, тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Представник відповідача скористався правом, передбаченим ст. 267 ЦК України, та звернувся до суду із заявою про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).

Виходячи з наведених обставин та відповідно до вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

20.01.2021