Ухвала суду № 94777622, 10.02.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

10.02.2021

У Х В А Л А

про відмову у продовженні строку тримання під вартою

копія Справа № 401/265/21 Провадження № 1-кп/401/170/21

10 лютого 2021 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі:

головуючий суддя Мельничик Ю.С.,

з участю: секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,

прокурорів Кучмій О.О., Голини Є.В.,

захисника адвоката Стіхіна А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовочому судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020120270001234, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу тримання під вартою на 60 днів. Клопотання прокурор мотивував тим, що ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання слідчим суддею обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати, а підстави для зміни або скасування обраного запобіжного заходу відсутні. Прокурор зазначив, що у справі існують такі ризики, що обвинувачений будучи на свободі стане переховуватися від суду, може вплинути на свідка, та може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Захисник, адвокат Стіхін А.М., заперечив проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою мотивуючи тим, що наведені прокурором ризики є необґрунтованими, та на час надходження справи до суду відсутні. Просив суд врахувати той факт, що 13 січня 2021 року, на виконання ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду від 16 грудня 2020 року, ОСОБА_2 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 , за наданими йому в суді реквізитами, було сплачено суму застави в розмірі 84080 грн. на рахунок Державного казначейства України. Проте, обвинуваченого ОСОБА_1 на даний час уповноваженою службовою особою місця ув`язнення не звільнено з-під варти, оскільки в суді йому було видано невірний рахунок одержувача суми застави. На підставі викладеного захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, або змінити запобіжний захід на інший менш тяжкий.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти клопотанням прокурора, просив звільнити його з-під варти, оскільки за нього внесено заставу.

Заслухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст.199, 331 КПК України прокурор має право подати клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд зазначає, що 05 лютого 2021 року до суду надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020120270001234, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року у справі призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні було встановлено, що ухвалою слідчого судді від 16 грудня 2020 року під час досудового розслідування кримінальної справи підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 59 днів, строк дії якого закінчується 10 лютого 2021 року. При цьому, ухвалою слідчого судді від 16 грудня 2020 року для забезпечення виконання ОСОБА_1 було визначено розмір застави у кримінальному провадженні у сумі 84080 грн.

Суд враховує, що на виконання ухвали слідчого судді від 16 грудня 2020 року, ОСОБА_2 13 січня 2021 року в Акціонерном товаристві «Акцент-Банк» було внесені кошти в розмірі 84080 грн. за реквізитами: Одержувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200; банк одержувача: Казначейство України; ЄДРПОУ 37993783; рахунок UA188999980313191205000026001; призначення платежу: надходження від звернення застави у дохід держави ОСОБА_1 .

Як зазначив в судовому засіданні захисник, адвокат Стіхін А.М., для внесення застави за його підзахисного ОСОБА_1 вказані реквізити йому було надано в суді.

Здійснення вказаного платежу підтверджується квитанцією АТ «Акцент-Банк» від 13 січня 2021 року №5347-1322-7551-8070, наданою захисником в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи.

Проте, обвинуваченого ОСОБА_1 уповноваженою службовою особою місця ув`язнення не було звільнено з-під варти в порядку ч.4 ст.202 КПК України, оскільки оплата суми застави була помилково внесена на рахунок Державного казначейства України з призначенням платежу: «Надходження від звернення застави у дохід держави», а мала бути внесена вказана сума застави на спеціальний рахунок.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити:

1) Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) Виклад обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньох ухвали про тримання під вартою.

Як видно з ухвали слідчого судді від 16 грудня 2020 року, на підставі якої обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим було заявлено та прокурором в судовому засіданні було доведено що станом на 16 грудня 2020 року у справі існували, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме, те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинивши тяжкі злочини, з метою уникнення відповідальності, яка передбачена у виді позбавлення волі до десяти років, стане переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тим самим перешкодить своєчасному і об`єктивному встановленню істини у кримінальному провадженню. Також може впливати на свідка ОСОБА_3 , та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проте, зазначаючи в розглядуваному клопотанні про наявність у справі ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор не зазначив у клопотанні та не надав в судовому засіданні будь-яких достовірних, належних та допустимих доказів, про дійсне існування заявлених ризиків на час надходження до суду та судового розгляду справи, не зазначив якими доказами доводиться ризик того, що ОСОБА_1 будучи на волі стане переховуватися від суду, буде впливати на свідка ОСОБА_3 , та який новий злочин він може вчинити.

Оскільки заявлені прокурором ризики в судовому засіданні не доведено у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Відомостей недотримання обвинуваченим умов застосованого відносно нього запобіжного заходу раніше сторонами кримінального провадження в судовому засіданні надано не було.

Також стороною обвинувачення не було надано доказів щодо наявності достовірних фактів скоєння, або можливого вчинення обвинуваченим нових злочинів.

Суд зазначає, що обмеження розгляду клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також підтверджено рішенням ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р.

Суд наголошує, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК України, тому застосування запобіжного заходу, в тому числі і продовження строку їх дії, можливо лише за наявності таких критеріїв як:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.5 статті 199 КПК України суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Суд визнає, що прокурором в судовому засіданні також не доведено критерію, передбаченого п.6 ч.1 ст.184, п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме, обгрунтування неможливості запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_1 .

Захисником заявлено, що обвинувачений ОСОБА_1 співпрацював зі слідством, не заперечував своєї причетності до вчинення кримінальних правопорушень, проте, ставить під сумнів правильність їх кваліфікації, та вказує на зацікавленість сторони захисту у сприянні суду для встановлення істини у справі.

Захисник обвинуваченого зазначив, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, сім`ю, дитину, та не буде ухилятися від суду, покладені процесуальні обов`язки виконує належним чином.

Суду не надано стороною обвинувачення доказів про причетність обвинуваченого до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Суд враховує тяжкість покарання, передбачене ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний стан та наявність міцних соціальних зв`язків, факт внесення заставодавцем суми застави для звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Встановлене переконує суд, що обвинувачений знаходячись під дією визначеного ухвалою слідчого судді від 16 грудня 2020 року запобіжного заходу у виді застави не пов`язаного з обмеженням його волі зможе виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено, що у справі на даний час мають місце ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, тому в задоволенні його клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд вважає за доцільне залишити обвинуваченому заставу у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як про це зазначено та визначено в ухвалі слідчого судді від 16 грудня 2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 194, 199, 315, 331, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Залишити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка станом на 1 січня 2020 року складає 2102 грн., тобто у сумі 84080 грн., визначену ухвалою слідчого судді від 16 грудня 2020 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за вимогою суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику та до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» м. Кропивницький.

Ухвала суду про продовження строків дії запобіжних заходів підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом