Рішення № 94777082, 09.02.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2909/20

Провадження № 2/307/1444/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 лютого 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Мочан Н.І., представника позивача Онуфрій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа: акціонерне товариство "Дельта Банк", про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа: акціонерне товариство "Дельта Банк", про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , а вона являється його єдиним спадкоємцем. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на земельні ділянки, які розташовані на території урочища "Круг за Малинський" по АДРЕСА_1 . Вона звернулася до приватного нотаріуса для оформлення спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки на майно ОСОБА_2 відділом ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області було накладено арешт у виконавчому провадженні за № ВП 48044604 від 23 липня 2015 року. Зазначає, що постановою головного державного виконавця Яценко Я.В. від 30 грудня 2015 року у виконавчому провадженні № ВП 48044604 було повернуто виконавчий лист на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для подальшого арешту майна.

Просить скасувати арешт нерухомого майна (невизначене майно, все майно) за № ВП 48044604, виданий відділом ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 23 липня 2015 року та виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна, запис про обтяження від 13 жовтня 2015 року за № 11587118 (спеціальний підрозділ).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна, прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 листопада 2020 року до участі у даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено акціонерне товариство "Дельта банк".

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 листопада 2020 року підготовче провадження по даній справі закрито і призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 647286, серії ЯК № 647302, серії ЯК № 647304, серії ЯК № 647303, серії ЯК № 647288, серії ЯК № 647301 ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, що розташовані в смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області (а.с.7, 8, 9, 10, 11, 12).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Згідно листа приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди А.М. від 19 травня 2020 року № 10/01-16, під час підготовки видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа № 4/2015, було виявлено арешт нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження № 11587118 (спеціальний розділ), зареєстрований 13 жовтня 2015 року. Оскільки спадкоємцем не знято арешт, свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки не можуть бути видані (а.с. 14).

Із листа Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) № 39081 від 31 жовтня 2020 року вбачається, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № ВП 48044604 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/2845 Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 18 368 грн. 00 коп. на користь ПАТ "Дельта Банк". 10 липня 2015 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 23 липня 2015 року було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника та накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику. 30 грудня 2015 року державним виконавцем, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с. 15).

V. Оцінка Суду.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

На підставі ч.5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною п`ятою статті47 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Отже, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим, воно є завершеним і ці поняття, не є тотожними.

Відтак, повернення виконавчого документа стягувачу не є закінченням виконавчого провадження, оскільки це різні стадії виконавчого провадження, які мають різні підстави виникнення та наслідки. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, а повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права на повторне звернення виконавчого документу до примусового виконання.

Статтею50 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено зняття арешту з майна боржника у випадку закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, а неу випадку повернення виконавчого документа стягувачу.

Статтею60 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції на час виникнення спірних правовідносин), якою врегульовані питання зняття державним виконавцем арешту з майна, також не передбачено право державного виконавця зняти арешт у разі повернення виконавчого документа стягувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист був повернутий стягувачу 30 грудня 2015 року.

Закон України "Про виконавче провадження" (№ 606-XIV), в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, втратив чинність 05 жовтня 2016 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII), яким збільшено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до трьох років (ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII)).

Частинами 5, 6 ст.12 Законом України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Позивач звертаючись до суду, обґрунтував свої позовні вимоги тим, що, оскільки виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України"Про виконавче провадження", відповідно є підстави для зняття арешту з майна, на яке було накладено арешт в рамках виконання рішення.

Проте, матеріали справи не містять відомостей щодо виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 2/359/2845 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта банк" та закінчення виконавчого провадження.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 не закінчено, незважаючи на повернення виконавчого документу стягувачу, відповідно до вимог ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), адже докази про стягнення з ОСОБА_2 на користь відповідача суми заборгованості відсутні, наявність невиконаного судового рішення порушує інтереси АТ "Дельта Банк", як стягувача у виконавчому провадженні, крім того, виконавче провадження № ВП 48044604 від 10 липня 2015 року не було закінчено, в порядку визначеному ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), а пропуск строку для повторного звернення виконавчого документу до виконання не є підставою для зняття арешту з майна боржника, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України ст.ст.319, 391 ЦК України, ст.ст. 47, 50, 60 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволення позову ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), третя особа: акціонерне товариство "Дельта Банк", про зняття арешту з нерухомого майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), юридична адреса: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63, ідентифікаційний код юридичної особи:34977156.

Третя особа на стороні відповідача: Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), юридична адреса:01133, м. Київ, вул. Щорса, 36 "б".

Суддя В.В. Ніточко