
Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1643/20
1-кп/287/177/21
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
за участі секретаря Кострицької Т.П.
прокурора Приходько О.Г.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020065260000022 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нові Білокоровичі, Олевського району , Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не судимого, не інваліда, не депутата, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , у невстановлений досудовим слідством день та час , перебуваючи по вул. Гагаріна, в смт. Нові Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області незаконно здобув наркотичний засіб, а саме виявив сироростучу рослину коноплі, яку в подальшому вирвав, переніс додому, висушив, подрібнив та розфасував у три паперові згортки, які поклав до своєї сумки та постійно носив її із собою для власного споживання без мети збуту.
17.08.2020 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1 добровільно показав вміст працівникам Олевського відділення поліції своєї спортивної сумки, у якій знаходились 3 паперових згортки з газети з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору , яка згідно висновку експерта № 9/2-904 від 09.09.2020 року є особливо небезпечним наркотичним засобом- канабісом, який відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів , психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить перший паперовий згорток - 7,598 г, другий паперовий згорток – 1,688 г та третій паперовий згорток – 0,451 г, що в загальному складає 9,737 г, які ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.
Прокурор в судовому засіданні просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, а також запевнив, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись, а тому просив суд суворо його не карати.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, беручи до уваги те, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, вислухавши думку прокурора і обвинуваченого, який не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального проступку та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального проступку, як таких, що ніким не оспорюються, окрім допиту обвинуваченого, дослідженням матеріалів експертних висновків та дослідженням характеризуючих особу ОСОБА_1 матеріалів.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин без мети збуту.
Відповідно до висновку експерта від 09.09.2020 року № 9/2-904 вилучені у ОСОБА_1 речовини є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, обіг якого заборонено загальною масою 9,737 г.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 цього Кодексу, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, віднесене до кримінальних проступків.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та враховує відповідно до ст.ст. 65-67 КК України обставини скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав в повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, характеризується по місцю проживання позитивно, раніше не судимий, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у скоєному кримінальному проступку.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення (проступок), має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальний проступок, у виді обмеження волі, так як така міра покарання буде достатньою для його перевиховання та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого за даним кримінальним провадженням не обирався.
Цивільного позову по справі не заявлено. Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_1 не накладався.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 75, 76, ч. 1 ст. 309 КК України, ст. ст. 100, 124, 367 - 371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі : наркотичний засіб – канабіс, вагою 9,737 г, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Житомирській області - знищити.
Стягнути із ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 1307 гривень 60 копійок на користь держави (на рахунок УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300; банк отримувача : Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок UA448999980313010115000006797. Код класифікації доходів: 24060300).
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: Л.В.Винар
Судове рішення № 94774325, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 09.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/1643/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: