Рішення № 94774100, 09.02.2021, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1426/19

Провадження по справі №2/276/318/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, в т.ч. на земельну ділянку, площею 3,2196 га, розташовану на території Кропивнянської сільської ради Хорошівського району Житомирської області. Будучи спадкоємцем померлого за законом, вона прийняла спадщину.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯА № 112225 був виготовлений та виданий після смерті спадкодавця, що перешкоджає оформити спадщину у встановленому законом порядку. Просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на вказану земельну ділянку, яка належала її чоловіку.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явилася, в поданій до суду заяві вказала, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просила розгляд справи проводити за її відсутності та задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача Новоборівської селищної ради в судове засідання не з`явився, селищний голова подав до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності представника селищної ради, зазначив що позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.07.2004 року виконкомом Кропивнянської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (а.сп.7).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №112225, виданого 03.03.2005 року, ОСОБА_2 на підставі розпорядження Володарсько-Волинської райдержадміністрації від 10.01.2005 за №11 належить земельна ділянка площею 3,2196 га, розташована на території Кропивнянської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.сп.10).

Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за законом першої черги, оскільки є його дружиною. Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 11.05.2002 року (а.с. 6).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Новоборівської селищної ради №03/959 від 15.11.2018, на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та шість місяців потому була зареєстрована дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Згідно з експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/482-m від 13.03.2019 року, з практики лінгвістичних експертиз відомі випадки зближення в усному мовленні (до ступення змішування) із наступним перенесенням в офіційні документи варіантів прізвищ, що містять позиційні варіанти фонем (е) та (и). З урахуванням зазначеного прізвища ОСОБА_2 (свідоцтво про одруження, запис ОСОБА_2 ) та ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними (а.сп.8).

Постановою державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори від 08.05.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №112225, виданого Володарсько-Волинським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області 03.03.2005 року, оскільки вказане право власності не належало спадкодавцеві на момент смерті, державний акт виготовлено після його смерті.

Крім того, згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №63196426 від 16.01.2021 в спадковому реєстрі відсутня інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

В силу ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст.126 ЗК України).

Статті 81,131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та фактично прийняла спадщину після смерті останнього.

Державний акт, виданий після смерті спадкодавця, свідчить про набуття ним права власності на земельну ділянку. Оскільки ОСОБА_2 не встиг оформити за життя правовстановлюючий документ - державний акт на набуте ним майно через обставини, які від нього не залежали, зазначене перешкоджає позивачу реалізувати право спадкування на нього і отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Невчасне оформлення майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документу на земельну ділянку спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за законом.

Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, тому позовні вимоги підлягають до задоволення, порушене право позивача підлягає судовому захисту. Визнання права власності за позивачем на вказану земельну ділянку буде відповідати принципу пропорційності в питанні захисту права власності позивача, як спадкоємця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 3,2196 га, яка відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 112225, належить померлому ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с.Кропивня, Хорошівський р-н, Житомирська обл, РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Новоборівська селищна рада, адреса місцезнаходження: смт Нова Борова, вул.Незалежності 6а, Хорошівський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 04344601.

Суддя А.М. Збаражський