Рішення № 94773487, 10.02.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/155/21

Провадження № 2-а/201/22/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11 січня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що 03 січня 2021 року, близько 20:00 год., він рухався на автомобілі Шевроле Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя по напрямку в м.Дніпро. На 440 км даної дороги на стаціонарному посту ДПС, розташованому в с. Червонокам`яне Солонянського району Дніпропетровської області він був зупинений співробітником поліції, який відрекомендувався поліцейським Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Топчій Іваном Сергійовичем, який не називаючи жодних причин почав вимагати від нього документи на право керування транспортним засобом та документи на автомобіль. На вимогу поліцейського позивачем були надані відповідні документи для огляду. Після їх огляду, Топчій І.С. , не повідомив позивачу про будь-яке порушення ПДР, не взявши від нього жодних пояснень пішов до стаціонарного посту ДПС та приблизно через 15 хвилин виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАБ №214060 від 03 січня 2021 року, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигля штрафу 340 гривень за нібито вчинення позивачем порушення, передбаченого п.п.31.1, 31.4.7. «е» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1, 6 ст. 121 КУпАП. Позивач не згоден з правопорушенням, постанову вважає необґрунтованою, такою, що складена з порушенням норм законодавства. Тому позивач просить скасувати постанову серії БАБ №214060 від 03 січня 2021 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2020 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою судді Федоріщева С.С. від 11 січня 2021 року було відкрито провадження у справі за указаною позовною заявою.

Від відповідача 28 січня 2021 року до суду надійшли заява про розгляд справи без його участі та заперечення на позов ОСОБА_1 , в яких останній просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв`язку із тим, що його дій при винесенні оскаржуваної постанови буди безсуперечливими та доведеними.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

03 січня 2021 року поліцейським СРПП № 1 Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Топчієм І.С. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 214060, згідно з якою позивач 03 січня 2021 року о 20 год. 05 хв., на АД Н-08 на 440 км. Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, керуючи транспортним засобом Шевроле Авео, реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував автомобілем на якому встановлено ГБО без узгодження та не зареєстроване та на якому відсутні передбачені конструкцією бризковики, чип порушив п.п.31.1, 31.4.7. «е» Правил дорожнього руху.

Відповідно до указаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1,6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Правомірність та обґрунтованість указаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За змістом розділу 31 ПДР України вбачається, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Частиною 1 та 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів та за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітлени м.

В свою чергу, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно із п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Проте відповідачем на обґрунтування правомірності винесеної постанови не було надано будь-яких доказів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 4 ст. 73 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Наразі, відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора поліції відсутній.

Інших додаткових доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,6 ст. 121 КУпАП не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відсутність відеозапису також не дає можливості встановити факт дотримання положень ст. 280 КУпАП та п. 9 Інструкції інспектором поліції при складанні оскаржуваної постанови.

Враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АЕМ № 2638932.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасування, то згідно приписів вищенаведеної норми, виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 .

Крім того, на підставі ст. 139 КАС України у зв`язку з задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 908 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязадовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 214060 від 03 січня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 1,6 ст. 121 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений останнім судовий збір у розмірі 908 грн.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Федоріщев