Рішення № 94773250, 10.02.2021, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1403/20

провадження № 2/166/59/21

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт Ратне 10 лютого 2021 року

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ляха В.І.,

за участю секретаря Омелько Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

Банк звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за укладеним кредитним договором б/н від 14.12.2010 року у розмірі 14742 грн. 56 коп., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань по погашенню кредиту.

Банк позов обґрунтовує тим, що між Банком та ОСОБА_1 14.12.2010 року укладено договір про надання кредиту за тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна".

ОСОБА_1 , отримавши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом, зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 28.10.2020 року заборгував 14742 грн. 56 коп., в тому числі 11580 грн. 39 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 3162 грн. 17 коп.- заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Банк просить стягнути з ОСОБА_1 14742 грн. 56 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати, в розмірі 2102 грн 00 коп.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2020 року дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15 січня 2021 року року справу призначено до судового розгляду.

Представник Банку в судове засідання не з`явився. Позивач у поданій заяві просив справу розглянути по суті у відсутності його представника, задовольнивши заявлений позов. Проти заочного роозгляду справи та винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З досліджених письмових доказів встановлено, що 14.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Банку із заявою про отримання кредиту, з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 14.12.2010 року, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок за тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна".

У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згідний з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згідний отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту Банку.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів користування кредитною карткою "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.

З наданого Банком розрахунку заборгованості слідує, що станом на 28.10.2020 року заборгованість відповідача складає 14742 грн. 56 коп., в тому числі 11580 грн. 39 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 3162 грн. 17 коп.- заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК Українив, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за простроченими відсотками.

У заяві ОСОБА_1 від 14.12.2010 року процентна ставка не зазначена та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того з яким саме Витягом з Тарифів та Витягом з Умов ознайомився відповідач і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту Банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин (10.04.2012 року ) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (30.11.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані Банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» розміщеного на сайті www.privatbank.ua, який міститься в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.12.2010 року, шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17 провадження №14-131цс19 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по відсоткам за користування кредитом, в розмірі 3162 грн. 17 коп., а тому в цій частині позову слід відмовити.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитом, у розмірі 11580 грн. 39 коп.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, ст. 223 ч. 4, ст.263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства

КБ "ПриватБанк" 11580 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 39 коп. заборгованості за кредитним договором без номера від 14.12.2010 року, що становить заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, а для сторін з дня отримання копії судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство КБ "ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1

№ НОМЕР_2 (для погашення заборгованості), рахунок № НОМЕР_3 (для відшодування судових витрат).

Відповідач - ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя Лях В.І.