
Справа № 161/11539/20
Провадження № 2-а/161/55/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Олексюка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсонюк Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацьким Є.С. №4388/20500/18 у справі про порушення митних правил його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 180 828,18 грн. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , який станом на 27 вересня 2018 року перебував на посаді керівника ТзОВ «ПХЦ-ГРУП», через декларанта (митного брокера) ТзОВ «Глорія-Імпекс-Плюс» ОСОБА_2 під час митного оформлення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter», номер кузова НОМЕР_1 , надав митну декларацію ІМ40ДЕ №UA205070000/2016/036699 від 27 вересня 2016 року, в якій заявив неправдиві відомості для визначення митної вартості товару, що призвело до несплати в повному обсязі до Державного бюджету України митних платежів на суму 24 288,36 гривень.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не був належним чином повідомленим про складення відповідачем відносно нього протоколу про порушення митних правил, що в подальшому призвело до порушення його прав щодо повного та об`єктивного розгляду справи компетентним органом, надання пояснень. Щодо суті правопорушення позивач зазначає, що він жодних дій, спрямованих на заниження вартості декларованого товару не вчиняв. Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення митних правил висновки щодо заниження митної вартості товару базуються на підставі отриманої органами ДФС інформації від компетентних органів Республіки Литва. При цьому позивач зазначає, що при декларуванні автомобіля він виходив з договірної ціни цього автомобіля та не мав умислу для заниження його вартості.
З урахування вищенаведеного просить поновити строк на оскарження постанови №4388/20500/18 від 12 вересня 2018 року в справі про порушення митних правил, визнати протиправною та скасувати постанову №4388/20500/18 від 12 вересня 2018 року в справі про порушення митних правил.
Ухвалою судді від 01 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає про безпідставність позовних вимог. Митницею правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил №4388/20500/18 та встановлено ознаки порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України); постанова в справі про порушення митних правил винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, адміністративне стягнення накладено в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України. ОСОБА_1 викликався до Волинської митниці ДФС для надання відповідних пояснень через засіб поштового зв`язку на офіційно зареєстрованим місце проживання. В задоволенні позову просить відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою Волинської митниці Держмитслужби від 12 вересня 2018 року в справі про порушення митних правил №4388/20500/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 180 828,18 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 27 вересня 2016 року посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205070000/2016/036699, де декларантом (митним брокером) ТзОВ «Глорія-Імпекс-Плюс», являвся громадянин ОСОБА_2 , проведено митне оформлення товару «автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка: «MERCEDES-BENZ», модель: «SPRINTER», календарний рік виготовлення: 2012, модельний рік виготовлення: 2012, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова: вантажний фургон, двигун: дизельний, робочий об`єм; 2987 см куб., потужність: 140 кВт. номер двигуна: не визначено, колісна формула: 4x2, загальна кількість місць, включаючи водія: 3, вантажопідйомність: 1084 кг, маса в разі повного навантаження: 3500 кг, категорія ТЗ за документами виробника: N1, виготовлений на базі вантажного автомобіля. Вказаний автомобіль є таким, що був у користуванні та слідував з компанії «АКОМІ SERVICES LP», 16/5 West Pilton Rise, Edinburgh, EН4 4UQ, England в адресу ТзОВ «ПХЦ-ГРУП», 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 76а, Україна за ціною 2 600 Євро.
За митне оформлення вказаного транспортного засобу при його митній вартості у 183 714,49 гривень було сплачено митних платежів в загальній сумі 60 879 гривень 49 копійок.
27.07.2018 року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 20.07.2018 №22185/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митних органів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель: «SPRINTER», номер кузова НОМЕР_1 за експортною митною декларацією MRN №16LTLG3000EK008B29 та рахунком-фактурою (Pirkimo-Pardavino Sutartis) від 23.09.2016 року щодо купівлі-продажу даного транспортного засобу.
За результатами проведеного опрацювання зазначеного звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів до нього було встановлено, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель: «SPRINTER», номер кузова НОМЕР_1 , був проданий компанією «UAB AUKSELA», Knygnesio, 23, 72191, TAURAGE LT в адресу громадянки України ОСОБА_3 за ціною 8 900 Євро.
Відповідно до службової записки відділу адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 10.08,2018 №1035/03-70-19-02-25, за митне оформлення автомобіля марки «MBRCEDRS-BENZ», модель: «SPRINTER», номер кузова НОМЕР_1 при його митній вартості у 259 615,59 гривень необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 85 168,15 гривень, тобто різниця між митними платежами, які було сплачено і митними платежами, які необхідно було сплатити становить 24 288 гривень 36 копійок.
Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 , який станом на 27 вересня 2018 року перебував на посаді керівника ТзОВ «ПХЦ-ГРУП» через декларанта (митного брокера) ТзОВ «Глорія-Імпекс-Плюс» ОСОБА_2 під час митного оформлення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter», номер кузова НОМЕР_1 , надав митну декларацію ІМ40ДЕ №UA205070000/2016/036699 від 27 вересня 2016 року, в якій заявив неправдиві відомості для визначення митної вартості товару, що призвело до несплати до Державного бюджету України митних платежів на суму 24 288,36 гривень.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 також просить поновити строк на оскарження постанови та зазначає, що він не отримував повідомлень від відповідача про складання відносно нього протоколу про порушення митних правил та подальше притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, в червні 2020 року йому стало відомо, що він значиться в Єдиному реєстрі боржників. 08 липня 2020 року його адвокат отримав копію оскаржуваної постанови з Другого ВДВС у м. Луцьк.
З матеріалів, доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається, що доказів отримання оскаржуваної постанови позивачем, відповідач суду не надав.
Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, чинне процесуальне законодавство пов`язує початок відліку строку на оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (окрім справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) не з моменту вручення його позивачу, а з моменту винесення такого рішення.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких доказів отримання (вручення) позивачу оскаржуваної постанови, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам по суті, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 467 МК України (в редакції, чинній на час вчинення інкримінованого позивачу правопорушення щодо подання недостовірних даних у митних деклараціях) визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Застосовуючи до даних правовідносин редакцію ч.1 ст.467 МК України, яка діяла до внесення змін у неї Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 № 2612-VIII (набрав чинності 25 листопада 2018 року) суд враховує положення ч.3 ст.3 МК України, які визначають, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
В даному випадку з 25 листопада 2018 року зі змінами у ч.1 ст.467 МК України змінилися і правила початку перебігу строку накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил. Ці зміни полягали у тому, що до 25 листопада 2018 року стягнення за вчинення нетриваючих правопорушень могло бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а з 25 листопада 2018 року - з дня виявлення такого правопорушення.
Оскільки такі зміни посилювали відповідальність особи, вони не мають зворотної сили у часі і саме тому суд застосовує редакцію ч.1 ст.467 МК України, яка була чинна до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 № 2612-VIII.
Повертаючись до обставин вчинення правопорушення, суд зазначає, що згідно з матеріалів справи, інкриміноване позивачу правопорушення було вчинене 27 вересня 2016 року, тобто в день митного оформлення товару з поданням відповідної митної декларації.
При цьому вказане правопорушення не є триваючими, оскільки їх об`єктивна сторона полягає у вчиненні однієї активної дії з боку винної особи - одноразовому поданні митної декларації з недостовірними даними.
Адміністративне стягнення на позивача було накладене 12 вересня 2018, тобто поза межами 6 місяців з дня його вчинення.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 531 МК України визначено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП («Строки накладення адміністративного стягнення»).
З аналізу вищенаведених положень законодавства про адміністративні правопорушення, з особливостями, які наведені у Митному кодексі України, слідує, що закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків накладення стягнення є безумовною підставою для припинення провадження у такій справі та закриття провадження у ній на підставі ст.487, ч.2 ст.531, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки під час розгляду судом цієї адміністративної справи встановлено, що на позивача було накладено стягнення за порушення митних правил поза строками, які були встановлені законодавством на час їх вчинення, суд дійшов висновку, що слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про порушення митних правил.
В задоволенні позовної вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною суд відмовляє, оскільки такого способу захисту порушеного права ч.3 ст.286 КАС України не передбачає, а права та законні інтереси позивача повністю поновлені за фактом скасування оскаржуваної постави із закриттям справи про порушення митних правил.
Керуючись ст. 62,129 КУ України, ст.ст.77,121,139, 242-247, 286, КАС України, ст.ст. 54, 334,345-354, 485, 486, 487, 489, 531МК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №4388/20500/19 від 12 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.
Провадження в справі про порушення митних правил №4388/20500/19 закрити в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про порушення митних правил строку накладення адміністративного стягнення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_2 );
Відповідач: Волинська митниця Держмитслужби (місце знаходження: Волинська область, Любомильський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698).
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк
Судове рішення № 94773185, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 01.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/11539/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: