Ухвала суду № 94772466, 09.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1193/20

Провадження № 2/643/1119/21

УХВАЛА

09.02.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Дребот І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський

електрощитовий завод»

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за

невикористані дні щорічної відпустки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський електрощитовий завод» (далі – відповідач) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву, відповідно до змісту якої позивач просить суд прийняти відмову від позову, повідомляє про те, що наслідки закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 вищевказаної норми процесуального права передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з п. 1 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи, що відмова від позову є формою реалізації передбаченого статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову в цій справі.

У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі частини 3 статті 206 та пункту 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України. Наслідки відмови від позову позивачу роз`яснені.

В силу приписів частини 2 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору можливе до початку розгляду справи по суті.

В силу приписів частини 3 статті 217 Цивільного процесуального кодексу України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Оскільки 18.11.2020 року у справі № 645/1193/20 розпочато розгляд справи по суті, а заява про відмову від позову подана позивачем 09.02.2021 року, тобто після початку розгляду спору по суті, підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 255, 256, 260, 261, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.

2. Закрити провадження у справі № 645/1193/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський електрощитовий завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

3. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

4. Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 15.5. ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Цивільного процесуального кодексу України апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя Н.В. Новіченко