Ухвала суду № 94771642, 09.02.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1982/21

Провадження № 1-кс/344/815/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківськогоміського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., за участю секретаря судового засідання Горайської Ю.В., прокурора Гринишина В.Д., слідчого Том`юка П.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Недоходюка І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Том`юка П.І., погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного 06.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090010001224 відносно :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця контрактної служби, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого,

- за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА :

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокуром, в якому просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 будучи засудженим вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.12.2018 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_1 у невстановленому слідством місці, часі та обставинах, незаконно придбав два фольгові згортки із порошкоподібною речовиною, яка містить психотропну речовину - амфетамін, три чарункові упаковки із вмістом таблеток які містять наркотичний засіб - бупренорфін та полімерний згорток із речовиною яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. Дані речовини помістив в середину морквини та зберігав у невстановленому місці, з метою передачі в місця позбавлення волі.

04 травня 2020 року, ОСОБА_1 з метою передачі наркотичних засобів та психотропних речовин в місця позбавлення волі, прийшов до відділення № 1, ТОВ «Нова Пошта», що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8, попередньо у невстановленому місці сформував посилку у виді поліетиленового пакету до якого помістив морквини в одній з яких знаходилися наркотичні засоби та психотропні речовини.

05 травня 2020 року приблизно о 15.30 год працівниками ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця 70А, було оглянуто посилку яка адресувалася ув`язненому ОСОБА_2 в якій було виявлено морквину в середині якої знаходились невідомі згортки.

Після чого 05.05.2020 в період часу з 17 год 21 хв по 17 год 49 хв по

вул. Коновальця, 70А в м. Івано-Франківську, в ході проведення огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області було вилучено з морквини два фольгові згортки із порошкоподібною речовиною, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в кількості 0,457 грам, три таблетки в чарункових упаковках які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін в кількості 0,02398 грам та полімерний згорток із особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс в кількості 0,6416 грам, що згідно висновку експерта № СЕ-19/109/11/2-442НЗ/20 від 04.06.2020 року.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та незаконній передачі наркотичних засобів психотропних речовин, у місця позбавлення волі тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Причетність, ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події висновками судово-хімічної та генетично молекулярної експертизи, протоколами допиту свідків та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, є те що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років і усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може виїхати за межі населеного пункту, в якому проживає.

Підставою вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, є те, що йому відомі анкетні дані останніх і з метою уникнення кримінальної відповідальності, ним може здійснюватися незаконний вплив на свідків.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється є те, що він судимий за вчинення корисливого злочину і під час іспитового строку знову підозрюється у вчиненні із корисливих спонукань нового тяжкого злочину.

Слідчий вважає, що вище наведені ризики, характеризуючі дані на особу підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, не ініціюється, оскільки до органу досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу - заставу, як самостійний запобіжний захід застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки відсутня інформація щодо доходів та власних коштів підозрюваного, а також щодо осіб, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Вказане свідчить про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам у випадку застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задоволити. Додав, що поведінка ОСОБА_1 , а саме вчинення тяжкого корисливого злочину, будучи військовослужбовцем під час іспитового, свідчить про те, що такий на шлях виправлення не стає, і до нього не може бути застосований більш м`який запобіжний захід.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за недоведеністю ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також того, що не доведено вини, відсутні докази на підтвердження вини. Просить обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зокрема, з тих підстав, що такий не ухилявся від слідства і суду з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Разом з тим його підзахисний продовжує далі проходить військову службу за контрактом, має постійне місце проживання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника. Просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказав, що він проходить військову службу, отримує середньомісячний заробіток в розмірі 13000 гривнень.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

08.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів, які містяться в : протоколі огляду місця події від 05.05.2020 з фототаблицями, протоколом допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , висновком експерта від 04.06.2020 №СЕ-19/109/11/2-442НЗ/20; висновком експерта від 24.12.2020 №СЕ/109/12/3-482МГ/20.

Щодо твердження захисника на необґрунтованість підозри в контексті певних матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що такі при розгляді даного клопотання не є належно доведеним.

Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може продовжити злочину діяльність, про що свідчить той факт, що останній зазнавав кримінального переслідування ( вимога Івано-Франківського ВП ГУНП від 15.05.2020), підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення під час іспитового строку ( засуджений вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.12.2018 за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців).

Щодо особи підозрюваного то слідчий суддя враховує службову характеристику військової частини А3199, те, що він проходить військову службу за контрактом від 23.12.2020 у військовій частині А3199, і будучи військовослужбовцем повинен дорожити честю і гідністю військовогослужбовця, берегти війську честь і поважати гідність інших людей не допускати негідних вчинків. У зв`язку з проходженням такої служби має середньомісячний дохід, який становить 13000 грн.; згідно довідки КНП « Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 18.05.2020 №1027 ОСОБА_1 наркологічна допомога не надавалась; на обліку в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» не перебуває ( довідка від 19.05.2020 за №3589).

Слідчим суддею не виключається також можливість впливу підозрюваного на свідків у справі з метою зміни їх показів під час досудового розслідування чи судового провадження з метою уникнення відповідальності чи пом`якшення покарання.

Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 зумовлений корисливими спонуканнями, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких.

Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання може схилити підозрюваного також і до втечі.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Також вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_1 , слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 а інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

Твердження сторони захисту про те, що достатнім запобіжним заходом для підозрюваного буде особисте зобов`язання, не знайшли свого підтвердження з урахуванням конкретних обставин даної справи, особи підозрюваного та вищевстановленого.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту вручення повідомлення про підозру.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 09 лютого 2021 року.

Строк дії ухвали до 09 квітня 2021 року включно.

Визначити заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265). У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 09 квітня 2021 року включно, але не більше як в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися з місця постійного проживання, місця проходження військової служби за контрактом, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, перебування;

2) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Гринишина В.Д.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 09.02.2021.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.