Рішення № 9477078, 24.03.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа №

За позовом ДП “Нафтогазмережі” НАК “Нафтогаз України” в особі Чернівецької філії

До Спільного українсько-італійського підприємства «Сузір’я»з іноземними інвестиціями м. Чернівці

Про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору - 35053,04 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача: Попов В.Д. –представник (дов. №168 від 28.12.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: ДП “Нафтогазмережі” НАК “Нафтогаз України” в особі Чернівецької філії звернулось з позовом до Спільного українсько-італійського підприємства «Сузір’я»з іноземними інвестиціями м. Чернівці про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору - 35053,04 грн., в тому числі сума основного боргу становить 26397,03 грн., сума пені –4302,20 грн., 3% річних –592,46 грн., 7% штрафу –1847,79 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 1913,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору № 30830 укладеного між сторонами, позивач зобов’язується постачати відповідачу природній газ, а останній зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Позивач умови договору виконав, що підтверджено актами приймання-передачі, відповідач в порушення умов договору за поставлений газ не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 26397,03 грн. Крім того за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 4302,20 грн., штраф в сумі 1847,79 грн., 3 % річних в сумі 592,46 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 1913,56 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 08.02.2010 року.

Ухвалами суду від 08.02.2010 року та 22.02.2010 року розгляд справи було відкладено.

В своєму відзиві на позов відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що останній не застосував заходи досудового врегулювання спору. Крім того в прохальній частині позивач просить стягнути з Виробничо-комерційної фірми «Глорія»на свою користь судові витрати, а тому ВКФ «Глорія» слід було залучити до участі у справі, як третю особу.

В судовому засіданні 10.03.2010 року за клопотанням відповідача оголошено перерву до 15.03.2010 року.

В судовому засіданні 15.003.2010 року позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких просить стягнути з Спільного українсько-італійського підприємства «Сузір’я»з іноземними інвестиціями на його користь суму основного боргу - 26397,03 грн., пеню –4302,20 грн., 3% річних –592,46 грн., 7% штрафу –1847,79 грн., збитки завдані інфляцією в сумі 1913,56 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 350, 53грн. та витрати на сплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., посилаючись при цьому на те, що в прохальній частині позовної заяви допущено помилку щодо назви підприємства відповідача.

Ухвалою суду від 15.03.2010 року розгляд справи було відкладено на 24.03.2010 року за клопотанням представника відповідача.

Відповідач у судовому засіданні 24.03.2010 року не з’явився, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, причини нез’явлення суду не повідомив. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті так як він був попереджений ухвалою суду від 15.03.2010 року про те, що в разі чергової неявки його представника в судове засідання судовий розгляд буде відбуватись без його участі за наявними доказами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.05.2007 року між ДП “Укргазмережа” Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії, правонаступником, якої є Дочірнє підприємство “Нафтогазмережі” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та відповідачем –Спільного українсько-італійського підприємства «Сузір’я»з іноземними інвестиціями укладено договір № 30830 (далі –договір), згідно якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу природний газ (пункт 1.1 договору), а останній зобов’язується провести розрахунок вартості природного газу шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок постачальника перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, наступна оплата проводиться плановим платежем в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється Замовником не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. (пункт 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач на протязі лютого-квітень 2009 року передав відповідачу 13,643 тис.м.куб природного газу на суму 26397,03 грн., що підтверджено актами прийому-передачі газу підписаними відповідачем.

В порушення умов договору, п.п.10.1, 10.2 р. 10 і п.11.3 р.11 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994р.№ 1355 та зареєстрованих в Мінюсті України 30.11.2994р. за № 281/491, відповідач за поставлений газ не розрахувався.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а як зазначалося вище, відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо оплати наданих послуг і тому з нього стягується 26397,03 грн. боргу.

Згідно вимог п.7.2. договору, ст.231 Господарського кодексу України та ст.549 Цивільного кодексу України за порушення терміну оплати відповідач повинен сплатити пеню в розмірі, що обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, 3% річних та збитки завдані інфляцією. Також за прострочення оплати понад тридцяти днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

За таких обставин, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних, інфляційні, пеню та штраф, що прямо передбачено договором та ст.625 Цивільного кодексу України згідно, якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, а тому з відповідача стягується 1913,56 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 3 % річних в сумі 592,46 грн., пеня в сумі 4302,20 грн. та штраф в розмірі 7% в сумі 1847,79 грн.

Що ж стосується твердження відповідача про те, що позивачем не було застосовано заходи досудового врегулювання спору, то воно є хибним, так як згідно із ст.5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою, такої домовленості між сторонами не було, а договором було чітко передбачено порядок проведення розрахунків за поставлений газ, тому відповідач повинен був виконувати умови договору.

Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими.

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Спільного українсько-італійського підприємства «Сузір’я»з іноземними інвестиціями м. Чернівці, вул. Комарова, 1, (код 23247370) на користь Дочірнє підприємство “Нафтогазмережі” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від імені якої діє Чернівецька філія, м.Чернівці, пр.Незалежності, 96, (код 34925490) –26397,03 грн. боргу, 4302,20 грн. пені, 1847,79 грн. 7% штрафу, 1913,56 грн. - збитків завданих інфляцією, 3% річних в сумі 592,46 грн., 350,53 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.М. Гушилик