Рішення № 9476952, 17.03.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2010 р. Справа № 6/152

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засіданні Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до Відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство –17741»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором фінансового лізингу в сумі 316328,03 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився;

від відповідача – не з'явився,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ, звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство –17741», м. Хотин Чернівецької області, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 316328,03 грн. за неналежне виконання умов договору фінансового лізингу від 26.01.2007 № L112-01/07 (далі –Договір).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його письмовому відзиві, в тому числі у зв’язку з тим, що оскільки у відповідності до направленого на його адресу листа позивача № 2695-12/09 від 15.12.2009, починаючи з 15.12.2009 Договір та зобов’язання сторін, які з нього випливають, є припиненим, на нього (відповідача) не може бути покладене зобов’язання погасити заборгованість за Договором, який був припинений.

В ході розгляду справи позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням штрафних санкцій за невиконання останнім умов Договору у розмірі 482268,19 грн., в тому числі: 425275,87 грн. основної заборгованості, 28629,53 грн. пені, 6992,30 грн. трьох відсотків річних та 21370,49 грн. інфляційних.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє, ухвалою від 23.02.2010 розгляд справи був відкладений на 17.03.2010.

Сторони, які про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, явку своїх представників в судовому засіданні не забезпечили. При цьому позивач заявив письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

З огляду на те, що відповідач своє відношення до позову виклав у наданому відзиві, суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в уточненому позивачем розмірі, виходячи з наступного.

26 січня 2007 року сторони уклали договір фінансового лізингу № L112-01/07, відповідно до пунктів 1.1, 3.1 якого позивач зобов’язався придбати у свою власність і передати відповідачеві на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, вартістю 932000,00 грн., найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці та кількість якого визначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору за актом приймання-передачі від 25.07.2007 позивач передав відповідачеві тягач DAF FAR XF 105.410 Low Deck EURO 5, а також документи та номерні знаки на нього.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію позивача. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку.

Пунктами 1.2, 9.3 Договору сторони визначили, що строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток № 1 до Договору), який є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до Загальних умов фінансового лізингу, які також є невід’ємною частиною Договору (додаток № 4), відповідач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця, починаючи з першого періоду лізингу авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в Договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв’язку. При чому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий відповідачу за Актом приймання-передачі, а у разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця, відповідач зобов’язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про неотримання відповідачем рахунків позивача, а тому у суду немає жодних підстав вважати, що відповідач не отримав надісланих на його адресу рахунків позивача.

В укладеному сторонами Графіку лізингових платежів сторони передбачили, що у випадку зміни на день складання рахунку позивача за другий та наступні лізингові періоди встановленого НБУ курсу гривні до долару США по відношенню до визначеного в пункті 2 цього Графіку курсу, зазначені в цьому Графіку лізингові платежі за кожний з періодів лізингу змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.

З доданих до позовної заяви документів –розрахунків суми позову –які відповідають Графіку платежів, вбачається, що станом 25.01.2010 заборгованість відповідача перед позивачем по лізингових платежах, за період з грудня 2008 року по січень 2010 року складає 425275,87 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому, крім боргу, з відповідача належить стягнути на користь позивача інфляційні в сумі 21370,49 грн. та 3 % річних в сумі 6992,30 грн.

На підставі пункту 5.1 Договору з урахуванням статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача пеню в розмірі 28629,53 грн.

Щодо заперечень відповідача про неможливість погашення заборгованості за Договором, який був припинений, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Саме тому вказані заперечення, як безпідставні, судом не беруться до уваги.

Таким чином, задовольняючи обґрунтований позов, судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство –17741»(вул. Васильєва, 61, м. Хотин, Чернівецька область, ідентифікаційний код 05461316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, ідентифікаційний код 34480657) заборгованість за договором фінансового лізингу від 26.01.2007 № L112-01/07 в сумі 425275,87 грн., пеню в сумі 28629,53 грн., три відсотки річних в сумі 6992,30 грн., інфляційні в сумі 21370,49 грн., державне мито в розмірі 4822,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Суддя А. Паскарь