Постанова № 94767332, 09.12.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4448/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дончика Віталія Володимировича,

при секретарі судового засідання Ваталінській Марині Анатоліївні

за участю представника позивача Щур А.А., представників відповідача Шумейко Т.Г., Ільюшко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області ( далі - Барська МДПІ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" ( далі - СТОВ "Нива") про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

05 листопада 2010 року Барська МДПІ звернулась до суду з позовом до СТОВ "Нива" про стягнення заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 2797, 21 грн.

Зазначили, що вказана заборгованість виникла на підставі наступного. 30.11.2009 року на підставі постанови Господарського суду Вінницької області від 27.07.2007 року №15/505-07 з СТОВ "Нива" на користь бюджету було стягнуто заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку в розмірі 7415, 49 грн. Крім того, відповідачу донараховано 14110, 98 грн. фіксованого сільськогосподарського податку за 2007-2010 роки. Відповідач частково погасив суму заборгованості в розмірі 18729, 26 грн. Позивачем, суму часткового погашення заборгованості було зараховано в порядку календарної черговості її виникнення, на підставі п.7.7 ст. 7, пп.16.3.3 п.16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Таким чином, станом на день розгляду справи, сума заборгованості відповідача перед бюджетом з фіксованого сільськогосподарського податку становить 2797, 21 грн.

Враховуючи що відповідач не сплатив вищевказану суму заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом про її примусове стягнення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на доводи викладені в позові, просив щодо його задоволення.

Представники відповідача заперечували проти заявленого позову, посилаючись на те, що відповідач діяв неправомірно зараховуючи суму фіксованого сільськогосподарського податку в рахунок податкового боргу, яка не вказана в призначені платежу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №899 від 22.03.2001 року СТОВ "Нива" зареєстроване в Барській міжрайонній державній податковій інспекції як платник податків і зборів. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ ідентифікаційний номер відповідача - 30804475.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що за відповідачем, станом на 29.09.2010 року рахується заборгованість зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 2797, 21 грн.

Відповідно до пп.3 п.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків і зборів зобов`язані сплачувати належні суми податків і зборів, у встановлені Законами терміни. В той же час згідно ч.1 ст. 11 даного Закону, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів ( обов`язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів ( обов`язкових платежів) відповідно до законів України.

Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року №320-ХІV визначено механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі, зокрема, передбачено, що фіксований сільськогосподарський податок сплачується юридичними особами щомісячно на протязі 30 календарних днів наступних після звітного періоду.

Статтею 5 вищевказаного Закону визначено порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку, а саме, платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Судом встановлено, що згідно розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку, відповідачеві було донараховано за травень 135,65 грн., червень 135,65 грн., липень 678,26 грн., серпень 678,26 грн., вересень 678,26 грн., жовтень 406,96 грн., листопад 406,96 грн., грудень -06,98 грн., всього в сумі 3526,98 грн.; згідно розрахунку № 571 від 31.01.2008 року нараховано за січень 151,42 грн., лютий 151,42 грн., березень 151,41 грн., квітень 151,42 грн., травень 151,42 грн., червень 151,41 грн., липень 757,08 грн., серпень 757,08 грн., вересень 757,08 грн., жовтень 454,25 грн., листопад 454,25 грн., грудень 454,25 грн., всього в сумі 4542,50 грн.; на підставі розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік від 28.01.2009 року № 479 було нараховано: за січень 151,93 грн., лютий 151,93 грн., березень 151,94 грн., квітень 151,93 грн., травень 151,93 грн., червень 151,94 грн., липень 759,67 грн., серпень 759,67 грн., вересень "59,68 грн., жовтень 455,80 грн., листопад 455,80 грн., грудень 455,81 грн., всього в сумі 4558,05 грн.; на підставі розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2010 рік Судом встановлено, що згідно розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку, відповідачеві було донараховано за травень 135,65 грн., червень 135,65 грн., липень 678,26 грн., серпень 678,26 грн., вересень 678,26 грн., жовтень 406,96 грн., листопад 406,96 грн., грудень -06,98 грн., всього в сумі 3526,98 грн.; згідно розрахунку № 571 від 31.01.2008 року нараховано за січень 151,42 грн., лютий 151,42 грн., березень 151,41 грн., квітень 151,42 грн., травень 151,42 грн., червень 151,41 грн., липень 757,08 грн., серпень 757,08 грн., вересень 757,08 грн., жовтень 454,25 грн., листопад 454,25 грн., грудень 454,25 грн., всього в сумі 4542,50 грн.; на підставі розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік від 28.01.2009 року № 479 було нараховано: за січень 151,93 грн., лютий 151,93 грн., березень 151,94 грн., квітень 151,93 грн., травень 151,93 грн., червень 151,94 грн., липень 759,67 грн., серпень 759,67 грн., вересень "59,68 грн., жовтень 455,80 грн., листопад 455,80 грн., грудень 455,81 грн., всього в сумі 4558,05 грн.; на підставі розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2010 рік 28.01.2010 року № 481 нараховано: за січень 134,86 грн., лютий 134,86 грн., березень 134,86 грн. квітень 134,86 грн., травень 134,86 грн., червень 134,86 грн., липень 674,29 грн. Всього в загальній сумі 1483,45 грн.

28.01.2010 року № 481 нараховано: за січень 134,86 грн., лютий 134,86 грн., березень 134,86 грн. квітень 134,86 грн., травень 134,86 грн., червень 134,86 грн., липень 674,29 грн. Всього в загальній сумі 1483,45 грн.

Крім того, як встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку за попередні періоди в розмірі 7415, 49 грн., що підтверджується постановою господарського суду Вінницької області від 27.07.2007 року №15/202-07.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково погасив суму заборгованості зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с91-113). Зокрема, у кожному платіжному документі, відповідач вказав призначення платежу, в тому рахунку за який період сплачується податок.

В свою чергу позивач, посилаючись на п. 7.7 ст. 7, пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України зарахував суми фіксованого сільськогосподарського податку в рахунок погашення заборгованості відповідача в порядку календарної черговості її виникнення, а саме: 30.07.2007р.- 241,82 грн., 31.08.2007р. - 605,76 грн., 27.09.2007р.- 602,10 грн., 01.10.2007р. - 601,22 грн., 27.11.2007р. - 360,38 грн., 19.12.2007 р. - 360,36 грн., 04.01.2008р. - 360,44 грн., 19.02.2008р. - 134,05 грн., 24.03.2008р. - 134,02 грн., 25.04.2008р. -133,97 грн., 26.05.2008р. - 133,92 грн., 20.06.2008р. - 133,83 грн., 18.07.2008р. - 133,72 грн., 13.08.2008р. - 6543,08 грн., 19.08.2007р. - 583,66 грн., 17.10.2008р. - 592,05 грн., 19.11.2008р. - 357,31 грн., 18.12.2008р. - 358,34 грн., 15.01.2009р. - 359,22 грн., 19.02.2009р. - 120,39 грн., 16.03.2009р. - 120,46 грн., 02.04.2009р. - 0,04 грн., 17.04.2009р. - 120,52 грн., 18,05.2009р. -120,55 грн., 19.06.2009р. - 120,58 грн., 17.07.2009р. - 120,62 грн., 20.08.2009р. - 603,24 грн., 17.09.2009р. - 604,17 грн., 20.10.2009р. - 604,80 грн., 11.11.2009р. - 363,05 грн., 15.12.2009р. - 363,08 грн., 18.01.2010р. - 363,05 грн., 18.02.2010р. - 107,43 грн., 16.03.2010р. - 108,78 грн., 19.04.2010р. - 109,48 грн., 19.05.2010р. - 110,15 грн., 18.06.2010р. - 110,77 грн., 20.07.2010р. -111,32 грн., 19,08.2010р. - 559,09 грн., 20.09.2010р. - 570,42 грн.. Всього в загальній сумі 18729,26 грн.

Даючи правову оцінку діям позивача щодо зарахування суми фіксованого сільськогосподарського податку в рахунок погашення заборгованості відповідача в порядку календарної черговості її виникнення, суд в першу чергу звертає увагу на те, що останній повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В Законі України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, не передбачено повноваження податкового органу спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, на погашення податкового боргу.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов`язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов`язань і погашення податкового боргу.

Положення п.7.7 ст.7 вищезазначеного Закону, відповідного до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов`язковими платежами) - у рівних пропорціях, також не надають право податковим органам змінювати призначення платежу на погашення податкового зобов`язання, яке не є податковим боргом, визначене платником податку, на погашення податкового боргу, а лише визначає загальне правило для платника податку щодо черговості погашення податкових зобов`язань, які є податковим боргом, та податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, з метою забезпечення рівності бюджетних інтересів.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов`язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов`язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов`язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, в свою чергу, при вирішенні справи керується принципом законності (ст. 9 КАС України), відповідно до якого суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, в судовому засіданні з боку відповідача надано достатньо аргументів та доводів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. В той же час позивач не довів обставин якими обґрунтувано позовні вимоги, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов`язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірним, таким, що здійснено всупереч вимогам діючого законодавства, а тому і підстав стягнення заборгованості зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку суми в суду не має.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених відповідачем витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації.

Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

В задоволені позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 14.12.10

Суддя Дончик Віталій Володимирович

09.12.2010