Рішення № 94767141, 01.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 р. № 820/6063/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Халабурдіна С.В.,

представника відповідача - Лантушенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 27.09.2016р. №0001091409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 12000 грн., №0001761403 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 468343 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 105642, 5 грн., та № 0001771403 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 623798 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 311899 грн.

09.11.2016 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року - адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК ДМ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27 вересня 2016 року №0001091409, №0001761403 та №0001771403.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 - повернуто відповідачу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 року - апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 14.07.2020 року - касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №820/6063/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових-повідомлень рішень від 27.09.2016 року №0001771403, від 27.09.2016 року №0001761403.

Передано справу №820/6063/16 у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №820/6063/16 залишено без змін.

Таким чином, предметом спірних правовідносин вказаної справи є - правомірність податкових-повідомлень рішень від 27.09.2016 року № 0001761403 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 468343,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 105642,50 грн., та від 27.09.2016 року №0001771403 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 623798,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 311899,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року - прийнято до розгляду адміністративну справу №820/6063/16 та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року - замінено первісного відповідача по справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Харківській області.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що висновки відповідача щодо наявності встановлених порушень в рамках спірних правовідносин - є безпідставними, а тому податкові повідомлення-рішення від 27.09.2016 року № 0001761403, від 27.09.2016 року № 0001771403 - підлягають скасуванню.

Представник позивача - Халабурдін С.В., в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та поясненнях на позов.

Представник відповідача - Лантушенко Г.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ “СК ДМ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.03.2016р, за результатами якої складено акт від 29.06.2016р. № 346/20-40-14-03-08/38257900.

За висновками акту перевірки вбачається, що зокрема, встановлені наступні порушення:

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ “СК ДМ” занижено податок на прибуток на загальну суму 468343 грн., в т.ч. 2014р. - 422570 грн., 2015р. - 45773 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, абзацу першого п. 201.7 і абзацу першого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ “СК ДМ” занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 623798 грн., в тому числі: за серпень 2013р. - 1798 грн., травень 2014р. - 26473 грн., червень 2014р. - 1693 грн., липень 2014р. - 6940 грн., серпень 2014 - 200207 грн., вересень 2014- 254070 грн., жовтень 2014 - 15367 грн., березень 2015 -20183 грн., квітень 2015 - 16233 грн., червень 2015 - 14442 грн., лютий 2016р. - 66392 грн.;

15.09.2016р. позивачем подано до ГУ ДФС у Харківській області заперечення № 15/9-1 на акт перевірки. (т. 1 а.с. 118-119).

22.09.2016 р. ГУ ДФС у Харківській області надано відповідь № 5405/10/20-40-14-03-17, в якій зазначено, що п. 1 та п. 2 висновку акту перевірки №346/20-40-14-03-08/38257900 від 29.06.2016р. є вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. (т. 1 а.с. 120-121)

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2016 р.:

- № 0001771403, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 935697,00 грн., з яких 623798,00 грн. - за основним платежем, 311899,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 54);

- № 0001761403, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 573985,50 грн., з яких 468343,00 грн. - за основним платежем, 105642,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 55).

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про безтоварність господарських операції позивача з контрагентами ТОВ «ВКФДельта-М», ТОВ «Констракшн Лайн», ТОВ «Секвойя-СК», ТОВ «Аркомбуд», ПАТ «Нововодолазьский молокозавод», ТОВ «Триумф Технологій», ТОВ «Оптима –Д», ТОВ «Престиж-ТК».

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту та валових витрат здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими, підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлюючи обставини правомірності/неправомірності відображення в податковому обліку господарських операцій, судом ретельно, в сукупності та взаємозв`язку досліджені всі надані податковим органом та платником податків докази щодо реального/нереального здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 12.01.2015р. між ПП “Кар`єр-2012” (замовник) та ТОВ “СК ДМ” (виконавець) укладено договір № 12/01-У за умовами якого замовник доручив , а виконавець зобов`язався виконати та організувати за завданням замовника навантажувально-розвантажувальні роботи та зняття верхнього ґрунтово-рослинного шару ґрунту на об`єкті Замовника за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Попівка. За умовами договору (п. 2.1.1 п.2) передбачено право виконавця для надання послуг за договором залучати третіх осіб. (т. 5, а.с. 123-127).

З метою виконання зазначеного договору 20.01.2015р. між ТОВ “СК ДМ” (замовник) та ТОВ “ВКФ Дельта-М” (виконавець) укладено договір про надання послуг № 20/1, за умовами якого останній зобов`язався виконати та організувати за завданням замовника навантажувально-розвантажувальні роботи та зняття верхнього ґрунтово-рослинного шару ґрунту на об`єкті Замовника за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Попівка. (т. 1, а.с. 84).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем як до перевірки, так і до суду надано: договори від 12.01.2015р., від 20.01.2015р., акти здачі-приймання робіт, платіжні доручення. (т. 1, а.с.118-122).

Також 12.02.2014р. № 12/02 між позивачем (виконавцем) та Профспілковою організацією авіадиспетчерів (замовник) укладено договір, за умовами якого виконавець зобов`язався надати послуги по зустрічі, розміщенню учасників змагань, організація спортивних змагань і комплексне обслуговування та організація урочистих вечорів на підтвердження виконання якого позивачем надано: договір, акти здачі-приймання робіт, платіжні доручення, акт виконання робіт. (т. 5, а.с. 107-116).

На виконання зазначеного договору 05.02.2015р. ТОВ “СК ДМ” (замовник) та ТОВ “ВКФ Дельта-М” (виконавець) укладено договір про надання послуг № 05/2, за умовами якого останній зобов`язався надати послуги по зустрічі, розміщенню учасників змагань, організація спортивних змагань і комплексне обслуговування та організація урочистих вечорів. (т. 1, а.с. 85).

На підтвердження виконання договору позивачем як до податкового органу, такі до суду надано договори, акти здачі-приймання робіт, платіжні доручення. (т. 5, а.с. 96-106)

Відповідно до ст.528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Суд зазначає, що ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні, податковим органом не висловлено жодних зауважень до наданих позивачем первинних документів, на підтвердження реальності господарських операцій.

Надані позивачем первинні документи не містять недоліків форми, або походження, відображають дійсний зміст та обсяг проведених операцій, узгоджуються між собою, тому такі документи є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Судом встановлено, що 15.09.2014р. між ТОВ “СК ДМ” (підрядник) та ТОВ “ЄДС-Інжірінг” (замовник) укладено договір підряду № 15/09-01 за умовами якого, підрядник зобов`язався за завданням замовника на свій ризик виконати з матеріалів замовника загально будівельні роботи по прокладенню кабельної лінії для зовнішнього електропостачання об`єкта, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 14 “А”. (т. 5, а.с. 79-80).

Позивачем, для виконання зазначеного договору 15.09.2014р. укладено договір підряду № 1509-к із ТОВ “Констракшн Лайн” (виконавець) , за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по прокладенню кабельної лінії для зовнішнього електропостачання об`єкта, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 14 “А”. (т.5, а.с. 74).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем як до перевірки, так і до суду надано: договори, договірну ціну до договору, акти здачі-приймання робіт, платіжні доручення, податкові накладні. (т.5, а.с. 75-78, 81-94).

Отже, судом встановлено, що ТОВ “СК ДМ” для виконання зобов`язань за договором підряду від 15.09.2014р № 15/09-01 було залучено ТОВ “Констракшн Лайн” на підставі договору підряду від 15.09.2014р. № 1509-к. Прокладення кабельної лінії для зовнішнього електропостачання об`єкта здійснювалося ТОВ “Констракшн Лайн” із матеріалів ТОВ “ЄДС-Інжірінг”.

Також ТОВ “СК ДМ” мав господарські взаємовідносини за договорам підряду з ТДВ “Житлобуд-2”, ТОВ фірма “Вікта ЛТД”, ТОВ “Сайтстройсвязь”, ТОВ “УСТК”, ПП “Євробуд”, ПП “Опта-Стандарт”, ТОВ “Харківенергоремонт”, ТОВ “Слобожанський миловар”, ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.” . На виконання зазначених договорів позивачем були укладені договори з ТОВ “Секвоя-СК” .

Між ТОВ “СК ДМ” (замовник) і ТОВ “Секвоя-СК” (підрядник) укладено договори підряду: від 28.03.2014р. № 2803-Р, від 26.05.2014р. №2605-Р, від 16.06.2014р. № 1606-Р, 16.06.2014р. № 1606-2Р, від 16.06.2014р. № 1606-3Р, від 17.06.2014р. № 1706-Р, від 17.06.2014р. № 1706-2Р,від 20.06.2014р № 2006-Р, від 30.06.2014р. № 3006-Р, від 02.07.2014р. № 0207-к, від 03.07.2014р. № 0307-Р, від 14.07.2014р. №1407-Р,від 16.07.2014р. № 1607-к, від 17.07.2014р. № 1707-к, від 21.07.2014р. № 2107-к,від 22.07.2014р. № 2207-Р, від 24.07.2014р. № 2407-к, від 24.07.2014р. № 2407-П, від 29.07.2014р. № 2907-К, від 29.07.2014р. № 2907-Р, від 01.08.2017р. № 0108-к, від 04.08.2014р. № 0408-Р, від 11.08.2014р. № 1108-к, від 05.09.2014р. № 0509-к, від 05.08.2014р. № 0508-к, від 05.08.2014р. № 0508-Р, від 06.08.2014р. № 0608-Р, від 22.08.2014р. № 2208-к, від 01.09.2014р. № 0109-к, від 04.09.2014р. № 0409-к. (т.1, а.с. 86-97; 99-115, т. 4 а.с. 91), договір виконання робіт від 17.07.2014р. № 1707-Р (т.1, а.с. 98).

За умовами договорів підряду ТОВ «Секвойя-СК» зобов`язалося виконати будівельні роботи по капітальному та поточному ремонту на об`єктах, що розміщені в м.Харкові, м. Куп`янськ, м. Лозова, с. Подворки, Харківської області.

На підтвердження виконання вищезазначених господарських операцій позивачем надано: договори, податкові накладні, платіжні доручення, кошториси договірної ціни, відомості матеріалів, локальний кошторис, довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, акти здачі приймання робіт, акти прийому-передачі матеріалів, акти виконаних робіт, протоколи узгодження договірних цін, розрахунки. (т. 3, а.с. 247-250; т. 4, а.с. 1-230; т. 5, а.с. 1-250; т. 6, а.с. 1-5, 17-36, 51-56, 62-67,82-137).

Також судом встановлено, що позивач ТОВ “СК ДМ” (як підрядник) мав господарські правовідносини з контрагентами ПАТ “Колос”, ТОВ “Регіон.Буд”, ТОВ “Сайтбудзвзок”, ТОВ “УСТК”, ТОВ “Дарвікс”. З метою виконання зобов`язань по цим договорам, позивачем укладені договори з ТОВ “Аркомбуд”.

ТОВ “СК ДМ” (замовник) і ТОВ “Аркомбуд” (підрядник) укладено договори підряду: від 07.03.2014р. № 0703-В, від 10.03.2014р № 1003-П, від 27.05.2014р. № 2705-Р, від 30.04.2014р. № 3004-ТЦ, від 23.04.2014р. № 2304-Р, від 05.05.2014р. № 0505-Р, від 02.04.2014р. № 0204-Р. за умовами яких підрядник зобов`язався виконати будівельні роботи в м. Харків, Куп`янськ смт.Пересічне, Дергачівського району . (т. 1, а.с. 58-65)

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем надано: договори, платіжні доручення, податкові накладні, договірні ціни, відомість ресурсів, локальний кошторис, довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, акти здачі-приймання робіт, акти прийому-передачі матеріалів, акти приймання виконаних робіт, акти про надання послуг, протоколи узгодження договірних цін, калькуляції, розрахунки. (т. 2, а.с. 156-198, 204, 206-220, 221-228;250 т. 3, а.с. 1-94)

Також 04.06.2014р. між ТОВ "СК ДМ" укладено договір поставки № 127/14 ПАТ "Нововодолазьский молокозавод" (постачальник), за умовами якого позивач придбав продукти харчування. (т.1, а.с. 66).

Зазначений товар було в подальшому використано позивачем в господарській діяльності, шляхом реалізації іншим покупцям.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем як до перевірки, так і до суду надано: договори, платіжні доручення, податкові накладні, видаткові накладні. ( т. 1 а.с. 136-201, т.5, а.с. 75-78, 81-94).

Також між позивачем та ТОВ "Оптима-Д" укладено договори підряду від 18.11.2015р. № 18/11/2015р, -2.12.2-15р. № 2/12/2015р., 08.12.2015р. № 08/12/2015-СП; 15.12.2015р. № 15/12/2015, 16.12.2015р. № 16/12/2015р, 27.01.2016р.№ 27/01/2-16, 02.02.2016р. № 2/02/2016 . за умовами яких ТОВ "СК ДМ" (замовник) доручив ТОВ "Оптима-Д" виконати електромонтажні роботи на об`єктах в м. Харкові, с. Косівщина Сумського району.

Зазначені роботи замовлені позивачем на виконання договірних зобов`язань з ТОВ " Інженерно-виробничою фірмою "Спецтехстрой" за договором генерального підряду від 01.08.2014р. № 1/08/14 СК від ТОВ " Південна Промислова Компанія" за договором підряду від 18.11.2015р № 18/11/15, з ТОВ "Тавек" згідно договору субпідряду від 15.12.2015р. № 15/12-15, з Харківською обласною організацією фізкультурно - спортивного товариства "Динамо" згідно договору від 02.02.2016р. № 2/2-с (т. 3 а.с.95-245).

На виконання зазначених договорів позивачем як до перевірки, так і до суду надано договори , договірні ціни, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних робіт КБ3, акт приймання виконаних робіт , платіжні доручення (т.1 а.с. 68-83, т 3а.с .95-146).

Також 28.01.2016р. між позивачем та ТОВ "Престиж-ТК" укладено договір № 28/01/2016 за умовами якого позивач як покупець придбав електротехнічну продукцію. (т 1 а.с. 68)

Суд зазначає, що підтвердженням даних податкового обліку є первинні документи. При цьому законодавець свідомо відмовився від встановлення конкретного переліку документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші господарські операції, з огляду на різноманітність змісту та форм економічної діяльності та порядку її документування; нормативне закріплення переліку таких документів призвело б до обмеження прав платника.

Подані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, дозволяють встановити необхідні для цілей оподаткування відомості щодо змісту розглядуваних операцій, їх учасників, вартості поставлених послуг, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Єдиною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов`язань щодо декларування, зокрема ТОВ "Аркомбуд", ПАТ "Новодолазьскьий молокозавод", ТОВ "Тріумф Технологій", ТОВ "Оптима-Д", ТОВ "Престиж-ТК" та наявності порушених кримінальних проваджень за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.205 КК України по підприємствам ТОВ "ВКФ Дельта-М", ТОВ "Констакшн Лайн", ТОВ "Секвойя-СК".

Щодо доводів про кримінальне провадження внесене до ЄРДР щодо ТОВ “ВКФ Дельта-М”, за ст. 205 КК України, суд зазначає, що наявність відкритого кримінального провадження на момент виникнення спірних правовідносин, на яке посилається податковий орган для обґрунтування своїх доводів про недобросовісність учасників спірних правочинів, не може слугувати належним підтвердженням фактів, зазначених в акті перевірки.

Наданий до суду протокол допиту свідка ОСОБА_1 , допитаного в ході розслідування кримінального провадження є не доказом, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Крім того, як вбачається з наданих документів - ОСОБА_1 не була директором ТОВ "ВКФ Дельта-М", не підписувала жодного документу, вона є засновником контрагента позивача.

Відповідачем не надано доказів, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, чи прийнято остаточне рішення по кримінальній справи та чи пов`язано воно із взаємовідносинами з позивачем.

Щодо доводів відповідача про наявність порушеного кримінального провадження передбаченого ст.205 КК України по підприємству ТОВ "Секвойя-СК" та ТОВ «Констакшн Лайн» суд зазначає наступне.

Відповідачем до суду надано вирок Київського районного суду м.Харкова від 13.05.2016р., який набрав законної сили та яким засуджено ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,ст.27, ч.1ст.205, ч.1 ст.358 , ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5,ст.27, ч.1ст.205,ч.4 ст.70 КК України.

Згідно вказаного вироку, ОСОБА_2 визнаний винним у організації фіктивного підприємництва ТОВ "Констракшн Лайн" для проведення незаконних транзитних фінансових операцій та переведення безготівкових коштів, перерахованих від ТОВ "Спеценергомонтаж", ТОВ "Востокенергоремонт", ТОВ "Гранд Україна" та виготовлені підробних печаток ПАТ "Центренерго", ТОВ "Краснобродський Южний", ОСОБА_3 визнаний винним у пособництві у фіктивному підприємництві, очолив підприємство ТОВ "Секвойя-СК", передав всі реєстраційні документи і печатку ОСОБА_2 , та надавав йому можливість використовувати підприємство для проведення транзитних операцій та переведення безготівкових коштів перерахованих від ТОВ "Спеценергомонтаж", ТОВ "Востокенергоремонт", ТОВ "Гранд Україна".

Необхідно враховувати і те, що навіть використання юридичної особи у процесі скоєння злочинів, передбачених статтею 205 КК України «Фіктивне підприємництво» не виключає можливості реального здійснення окремих господарських операцій даною юридичною особою.

Суд зазначає, що вироком надана оцінка діяльності керівників ТОВ "Констракнш Лайн" та ТОВ "Секвойя-СК" по взаємовідносинам з ТОВ "Спеценергомонтаж", ТОВ "Востокенергоремонт", ТОВ "Гранд Україна", проте як податковим органом ставиться під сумнів господарські операції з позивачем, ТОВ "СК ДМ", який не фігурує у вказаному вироку.

Посилання на вирок також є безпідставним, оскільки даним рішенням не встановлено жодних фактів, які б мали преюдиційне значення для даної справи. При цьому, контрагенти на момент здійснення спірних господарських операцій володіли повним обсягом прав та обов`язків, як суб`єкта цивільно-правових відносин, які передбачені діючим законодавством, що спростовує доводи відповідача про їх фіктивність.

Щодо доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Тріумф Технологій", ПАТ " Нововодолазьский молокозавод", ТОВ "Оптима -Д", ТОВ "Престиж-ТК" з підстав не звітування останніми до податкових органів, не подання додатку №5 до податкової декларації з ПДВ, суд зазначає наступне.

Юридична відповідальність кожного платника податків відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом.

Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Доводи контролюючого органу про завищення податкового кредиту з посиланням на податкові декларації ТОВ “Аркомбуд” з ПДВ за травень та липень 2014 року, які мають статус “до відома” та не визначені як податкові є необґрунтованими, оскільки належних доказів не прийняття податкової звітності від контрагента позивача відповідачем не надано до суду, крім того позивач не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни.

Доказів на підтвердження протиправних дій з боку позивача до суду не надано, а правомірність формування податкового кредиту не спростована, а надані позивачем первинні документи, не містять недоліків форми, або походження, відображають дійсний зміст та обсяг проведених операцій, узгоджуються між собою, а відтак є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Посилання відповідача на незазначення ПАТ “Нововодолазьким молокозаводом” у додатку до декларації з ПДВ за червень-липень 2014 р. позивача в якості контрагента, на адресу якого здійснювалися господарські операції, відсутність декларації з ПДВ по ТОВ “Тріумф технологій” за серпень 2013р., не надання ТОВ “Оптима-Д” та ТОВ “Престиж-ТК” додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2016р. як на підставу для прийняття податкового повідомлення-рішення, не підтверджені жодними доказами та не свідчать про безтоварність господарських операцій, оскільки на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ “Аркомбуд”, ПАТ “Нововодолазький молокозавод”, ТОВ “Тріумф технологій”, ТОВ “Оптіма-Д” та ТОВ “Престиж-ТК” позивачем було надано первинні документи, які містять всі обов`язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, заперечень до яких у відповідача не було.

Доказів не належного звітування контрагентів позивача відповідачем до суду не надано, крім того, можливе порушення ними вимог податкового законодавства в частині звітування не свідчить про безтоварність господарських операцій.

Угоди, укладені між позивачем та контрагентами, є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними. Виконання угод підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками та іншими документами.

Також податковий орган посилається на податкову інформацію, отриману від Індустріальної ОДПІ м. Харкова, як на підставу для визначення податкового зобов`язання по взаємовідносинах позивача з ТОВ “ВКФ Дельта-М” в якій зазначено про невірне визначення платником податків сум податкового кредиту та податкових зобов`язань, зокрема, формування податкових зобов`язань по операціях з підміни товарів, що на думку податкового органу свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що зазначена податкова інформація не є належним та достатнім доказом по справі, оскільки складена у зв`язку неможливістю проведення перевірки ТОВ «ВКФ Дельта», отже без дослідження первинних документів у контрагента позивача . Факт не можливості проведення перевірки контрагента позивача лише свідчить про наявність перешкод у її здійсненні, а тому зазначений документ не є належним доказом в підтвердження зазначених податковим органом обставин.

Крім того, зазначена інформація містить припущення, які не підтверджені жодними доказами.

Відповідачем також не перевірені зазначені в податковій інформації відомості, жодних доказів на підтвердження зазначених в ній даних, зокрема, порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. (т. 6, а.с. 149-156).

Посилання податкового органу на податкову інформацію від 11.12.2014р. № 41529/7/15-53-22-3/19 зібрану ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (т. 6, а.с. 162-168), зокрема, щодо відсутності у ТОВ “Констракшн Лайн” необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ “Констракшн Лайн” за період жовтень 2014р.; відсутності підприємства за юридичною адресою та посадових осіб підприємства в обґрунтування висновків про безтоварність операції обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки будь-яких документальних перевірок господарської діяльності ТОВ “Констракшн Лайн” за жовтень 2014р., в рамках проведеннях яких досліджувалися б первинні бухгалтерські документи останнього по його взаємовідносинах з позивачем податковим органом не проводилось та податкових повідомлень-рішень за їх результатом не приймалось.

Також, суд зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Водночас, суд зазначає, що при новому розгляді справи були враховані рекомендації Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові по даній справі від 14.07.2020 року щодо подальшого розгляду справи, було витребувано у позивача додаткові докази та допитано в якості свідка по справі - директора ТОВ "СК ДМ".

Так, в ході розгляду справи судом був допитаний свідок ОСОБА_4 , який до 21.07.2017 року мав прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, який перебуває на посаді директора ТОВ "СК ДМ" з 2013 року.

Як вбачається з пояснень свідка - він з 2013 року підписує договори, знайомство з контрагентами проходило через знайомих колег, або самостійно контрагенти виходили на зв`язок з позивачем, при цьому все проходило по спірних операціях - як завжди, ніяких особливостей не було. Директор ТОВ "СК ДМ" зазначив, що за рік він, як директор, підписує 90-100 договорів, згадати деталі по спірним операціям не має можливості, у зв`язку зі значним спливом часу, зазначив, що судових спорів з контрагентами у позивача не було, викликів до правоохоронних органів щодо спірних правовідносин також не було. Також, зазначив, що підписаний договір направляється контрагенту, та повертається з його підписом, щодо наявності будь-яких вироків по відношенню до контрагентів - ОСОБА_4 не має інформації.

Також, позивачем до матеріалів справи надана зведена таблиця щодо обґрунтування економічної вигоди ТОВ "СК ДМ" з контрагентами по спірним правовідносинам, з якої вбачається, що позивач отримував прибуток за вказаними угодами, мав розвиток господарської діяльності.

Крім того, контрагентом позивача ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" листом №91 від 25.11.2020 року, повідомлено, що податкові накладні, зазначені у листі №23/11 від 23.11.2020 (а.с.141), були виписані ПАТ "Нововодолазький молокозавод" на адресу покупця ТОВ "СК ДМ" (ІП 382579020234), але помилково у додатках 5 до декларації за червень-липень 2014 року вказані у розділі "Інші" без вказівки податкового номеру покупця. (а.с.142)

Беручи до уваги вищезазначені правові норми та встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у податкового органу підстав для нарахування позивачу спірних податкових зобов`язань. Висновки акту податкової перевірки про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Водночас, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів та їх контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак апеляційний суд дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та складу витрат на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, тобто мав достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження зазначеного та/або відповідних судових рішень щодо визнання договорів між позивачем і його контрагентами недійсним не надано, у зв`язку з чим, не доведено «безтоварності» правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість він заперечує.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вище наведене, враховуючи той факт, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів перед судом належними та допустимими доказами правомірність свого рішення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2016 року №0001761403 та №0001771403 - підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням задоволення позовних вимог та норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень – ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату в місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн., за подання даного адміністративного позову, в частині вимог майнового характеру на суму 1509682,50 грн., розмір судового збору складає - 22645,25 грн.

Згідно платіжного доручення №1003 від 03.11.2016 року позивачем сплачено судовий збір за подання позову щодо оскарження трьох податкових повідомлень-рішень у розмірі 22825,24 грн.

Проте, предметом розгляду справи залишилось оскарження двох податкових повідомлень-рішень на загальну суму 1509682,50 грн.

Таким чином, сума стягнення судового збору з відповідача, в межах даних спірних правовідносин, становить 22825,24 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині – задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27 вересня 2016 року №0001761403 та №0001771403.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" у розмірі 22825,24 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2021 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.