Рішення № 94766938, 09.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2021 року м. Рівне №460/9170/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини А 1671 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 1671, в якому просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо не правильного нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 29.08.2019, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року;

-зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 29.08.2019 з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з листопада 2012 року по серпень 2019 року проходив військову службу у військовій частині А1671. Наказом командира військової частино А1671 від 29.08.2019 №213 його виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Зазначає про те, що йому стало відомо, що відповідачем протиправно не нараховувалася і не виплачувалася індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 29.08.2019 з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року. Проте, відповідачем відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 16.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.12.2020 отримано відповідачем 14.01.2021 (а.с.27).

26.01.2021 відповідачем, у встановленні судом строки, подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 встановленим порядком нараховувалася та виплачувалася йому відповідно до Порядку №1078 та норм, які діяли протягом вказаного періоду. Перерахунок індексації за вказаний період з урахуванням січня 2008 року як базового місяця призведе до порушення Порядку №1078 у діючих на той час редакціях. Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, то для правильного визначення розміру індексації за вказаний період обов`язково необхідно враховувати норми Постанови №1013, якою запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів працівникам бюджетної сфери. Також вказує про те, що не нарахування та не виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України починаючи з січня 2016 року по лютий 2018 року серед іншого пов`язана й з відсутністю чітких роз`яснень з боку керівництва Міністерства оборони України (а.с.28-38).

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.01.2006 (а.с.11).

Наказом командира 55 окремого полку зв`язку (по особовому складу) № 31-PC від 22.07.2019 відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" ( за станом здоров`я) (а.с.13).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1671 від 29.08.2019 №213 прапорщика ОСОБА_1 з 29.08.2019 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Виплачено премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 110% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 серпня по 29 серпня 2019 року в повному розмірі, грошову допомогу на оздоровлення (а.с.14).

16.11.2020 позивач звернувся до відповідач з заявою, в якій просив, зокрема, нарахувати та виплатити індексація грошового забезпечення з 01.01.2014 по 29.08.2020, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року (а.с.17).

Військова частина А 1671 листом від 26.11.2020 №1/2032 відмовила в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення (а.с.18-20).

Вважаючи дії відповідача щодо неправильного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до ст.1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч. 1-4 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).

Відповідно до ст.1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст.4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п.4 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №825/1832/17, який в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при прийняті рішення.

Суд зазначає, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Зі змісту листа відповідача від 26.11.2020 №1/2032 вбачається, що з військовою частиною було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2014 року по листопад 2015 року, з встановленням базового місяця січень 2014 року, а з грудня 2015 року по лютий 2018 року індексація не нараховувалася і не виплачувалася. З грудня 2018 розпочато виплату індексації грошового забезпечення з встановленням базового місяця березень 2018 року (а.с.18-20).

Визначення розміру посадових окладів військовослужбовців, на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалося відповідно до постанови Кабміну Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2008 (п.13).

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабміну Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01.03.2018.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації - не відбувалося.

Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не січень 2014 року, як визначено відповідачем.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визначення базового місяця для проведення індексації січень 2008 року за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що згідно з наказом Міністерства оборони України "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" №90 від 01.03.2018, з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до наказу, в результаті чого збільшилися посадові оклади військовослужбовців.

Отже, починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.

Враховуючи, що з грудня 2018 року по серпень 2019 року позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпеченням з встановленням базового місяця березень 2018 року, то позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають. Водночас, позовні вимоги в частині визначення базового місяця березень 2018 року для проведення індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 підлягають до задоволення.

Щодо посилань відповідача на роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 18.04.2013 №66/10/136-13, Департаменту фінансів Міністерства оброни України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, від 10.02.2016 №248/3/9/1/108, телеграму Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/1/1150 та лист від 15.04.2020 №49/0/214/20, то суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки вказані документи не є нормативно-правовими актами, а мають лише та виключно рекомендаційний характер. Відповідач повинен діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень частково не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини А 1671 ( вул. Соборна, 231, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ 07726579 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А 1671 щодо не правильного нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину А 1671 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Визнати протиправними дії Військової частини А 1671 щодо не правильного нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 30.11.2018, з встановленням базового місяця - березень 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А 1671 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця - березень 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 09 лютого 2021 року.

Суддя Л.А. Жуковська