
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 лютого 2021 року м. Рівне №460/8564/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейст-Буд" про винесення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейст-Буд" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні суду перебувала адміністративна справа № 460/8564/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейст-Буд" до Головного управління ДПС у Рівненській області (відповідач 1), Державної податкової служби України (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28 вересня 2020 року № 1972417/38247777, про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» від 31липня 2020 року № 6. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» від 31липня 2020 року № 6 днем її подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» суму судового збору у розмірі 2102грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.
Розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання про стягнення понесених судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, пов`язану із розглядом справи.
16.01.2021 представником позивача подано клопотання про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Вказане клопотання було направлено відповідачам 19.01.2021.
27.01.2021 представником позивача подано клопотання про винесення додаткового судового рішення та долучено докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Вказане клопотання позивачем було направлено відповідачам 25.01.2021 та судом.
За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на наведені положення норм права, суд здійснює розгляд заяви позивача про стягнення витрат на професійну допомогу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачі письмових заперечень на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не подали.
Дослідивши докази, долучені до заяви позивача та заперечення відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За змістом статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За правилами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
За змістом частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із нормами частин 1, 3, 4, 5 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
До матеріалів клопотання долучений договір про надання правової допомоги від 03.08.2020 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «ПРИЩЕПА І ПАРТНЕРИ» в особі Прищепи Олега Степановича. Також до матеріалів справи долучений акт виконаних робіт від 22.01.2021 на суму 15000грн за надані послуги. На підтвердження понесених витрат, заявником долучено платіжне доручення № 1819 від 25.01.2021 на суму 15000грн.
Дослідивши надані докази, суд зазначає, що в кожному із перерахованих документів міститься детальний опис усіх наданих послуг саме у цій справі, тобто наявні усі дані, які дають можливість ідентифікувати кожну надану послугу та прослідкувати взаємний зв`язок із даними спором.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що подані заявником докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в сумі 15000грн, є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Зазначений розмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що надані суду докази повністю доводять факт понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» витрат на правову допомогу саме в адміністративній справі № 460/8564/20, тому стягнення на його користь понесених ним витрат належить до задоволення.
Водночас суд зауважує, що судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача 1 як органу, що приймав оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 241-246, 252 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 15000грн (п`ятнадцять тисяч гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейст-Буд" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Біла, 83; код 38247777);
2) відповідач 1 - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449);
3) відповідач 2 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Т.О. Комшелюк
Судове рішення № 94766803, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 09.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/8564/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: