Рішення № 94766250, 09.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М. розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м.Одеса, вул. Разумовського, 37, код ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) Щегловою Є.В. від 15.12.2020 року ВП № 59185345 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що покладені судом зобов`язання виконані позивачем в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої пенсії за період серпень - вересень 2018 року в сумі 4158,04 грн. буде виплачена за умови затвердження окремого порядку Кабінетом Міністрів України та виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. До Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було надіслано лист з повідомленням про виконання рішення суду за вих. № 1051/03-71 від 26.09.2019 копія повідомленням про виконання рішення суду за вих. № 1051/03-71 від 26.09.2019 року. Згодом, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) Щегловою Є.В. 15.12.2020 було винесено чергову постанову ВП № 60025905 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. Позивач переконаний, що Головним управлінням були вжиті всі можливі заходи за для виплати нарахованої пенсії та дії Головного управління, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за рішенням суду зумовлена не недбалістю чи неналежним виконанням своїх обов`язків Головним управлінням, а власне змінами у правовому регулюванні порядку виплати пенсій та фінансуванням на виплату цих пенсій, а у діях Головного управління відсутні ознаки вини, умислу чи ухилення від її виплати.

11.01.2021 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

25.01.2021 року позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.

01.02.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі з врахуванням приписів ч. 4 ст. 287 КАС України.

01.02.2021 року на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засобами електронного зв`язку направлено копію ухвали суду від 01.02.2021 року про відкриття провадження у справі, судову повістку, копію позовної заяви з додатками та копію заяви на усунення недоліків.

08.02.2021 року позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання призначене на 08.02.2021 року відповідач не з`явився. Повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/6649/18 за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання бездіяльності протиправною щодо виплати недоотриманої пенсії та зобов`язання виплатити пенсію.

19.02.2019 року Рішенням Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання бездіяльності протиправною щодо виплати недоотриманої пенсії та зобов`язання виплатити пенсію - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за серпень, вересень та жовтень 2018 року протиправною. Зобов`язано Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за серпень, вересень та жовтень 2018 року в сумі 4092,62 грн.

06.05.2019 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 420/6649/18.

06.05.2019 року позивачу здійснено перерахунок пенсії за серпень, вересень, жовтень 2018 року (а.с.18).

22.12.2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим В.Ю. відкрито виконавче провадження № 59185345 з виконання виконавчого листа по справі № 420/6649/18 (а.с. 14-12).

27.05.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області отримано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльова В.Ю., про відкриття виконавчого провадження № 59185345 (а.с.13).

Листом від 06.06.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про те, що на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 420/6649/18 управлінням нараховано до виплати, відповідно до розрахунку боргу від 06.05.2019 року ОСОБА_1 пенсію за серпень, вересень та жовтень 2018 року в сумі 4092,62 грн. Повідомлено, що зазначена сума буде виплачена з урахуванням норм постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335, а саме на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Таким чином, об`єднаним управлінням, виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 420/6649/18 (а.с.16).

21.08.2020 року заступником начальника Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу Начальників/завідувачів відділів/секторів з питань виплати пенсій управління з питань виплати пенсій направлено лист щодо виплати боргів за минулий період внутрішньо переміщеним особам, яким зобов`язано забезпечити виплату боргу по пенсійним виплатам внутрішньо переміщеним особам у кількості 77 осіб у плановий період вересня 2020 року основними відомостями (додаток № 1), та особам, по яким надано доручення щодо виплати боргів згідно листів Пенсійного фонду України (а.с.19-21).

15.12.2020 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В., при примусовому виконанні виконавчого листа по справі № 420/6649/18 прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн, за невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчого листа по справі № 420/6649/18 (а.с.23-24).

Вказана постанова отримана позивачем 21.12.2020 року (а.с.22).

28.12.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області направлено на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Відділ примусового виконання рішень лист, в якому повідомлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі № 420/6649/18 протоколом від 06.05.2019 Головним управлінням ОСОБА_1 нараховано борг за серпень, вересень та жовтень 2018 року в сумі 4092,46 грн. Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень було повідомлено листом Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.06.2019 року № 11428/08 з доданими до нього копіями відповідних документів. Борг в сумі 4092,46 грн за серпень, вересень та жовтень 2018 року виплачено 15 вересня 2020 року та перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 відкритий в АТ "Ощадбанк" Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління (а.с.25).

Відповідно до довідки Відділу опрацювання пенсійної документації № 1 від 28.12.2020 року за № ОР 155350000693 ОСОБА_1 нараховано за вересень 2020 року нараховано кошти в розмірі 6192,46, в тому числі: серпень 2018 - 709,36 грн; вересень 2018 - 1691,55 грн; жовтень 2018 року - 1691,55 грн; вересень 2020 року 2100,00 грн (а.с.27).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно ст.1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання.

Водночас, на час винесення спірної Постанови про накладення штрафу від 15.12.2020 року ВП № 59185345, рішення суду щодо зобов`язання Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за серпень, вересень та жовтень 2018 року в сумі 4092,62 грн., виконано.

Відповідно до довідки Відділу опрацювання пенсійної документації № 1 від 28.12.2020 року за № ОР 155350000693 ОСОБА_1 за вересень 2020 року нараховано кошти в розмірі 6192,46, в тому числі: серпень 2018 - 709,36 грн; вересень 2018 - 1691,55 грн; жовтень 2018 року - 1691,55 грн; вересень 2020 року 2100,00 грн (а.с.27).

Тобто, рішення суду виконано відповідачем в повному обсязі, проте відповідач не і з`ясувавши всі фактичні обставин та застосував до позивача штраф шляхом прийняття постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Крім іншого, суд також вказує, що позивачем повідомлено відповідача щодо стану виконання рішення суду у справі № 420/6649/18.

Також, на думку суду, постанову державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесено лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Тобто, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Виплати пенсій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснюються виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у Постановах від 30 червня 2015р., 3 листопада 2015р., 2 лютого 2016р. (справи №21-1044а15, №21-5099а15, №825/3715/14, відповідно), а також висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постановах від 03.06.2018р. у справі №757/29541/14-а, від 18 червня 2019року у справі №826/721/16, які в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову 15.12.2020 року ВП № 59185345 про накладення штрафу головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В., винесено передчасно, та без встановлення і з`ясування усіх фактичних обставин.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. №15-рп/2004, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008року), право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) Щеглової Є.В. від 15.12.2020 року ВП № 59185345 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Будь-яких належних доказів на спростування встановлених судом обставин відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про стягнення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) Щегловою Є.В. від 15.12.2020 року ВП № 59185345 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ч. 6 ст. 287 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.