Рішення № 94766111, 04.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року справа №380/10315/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М. .

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Ширкова В.В.

представника відповідача - Кріль А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14), про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розрахунок за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 330/041 від 09.09.2020 року до акту № 047509 від 09.09.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 212707 від 03.11.2020 року на суму 8 500 грн.;

- витрати пов`язані з розглядом справи покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.09.2020 № 2262510 та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.09.2020 №047509 управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.11.2020 № 212707 в сумі 8500 грн. через порушення ст. 34 та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 10 грудня 2020 року замінено неналежного відповідача на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті та продовжено термін підготовчого засідання на 30 днів.

Протокольною ухвалою суду від 21 січня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04 лютого 2021 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування розрахунку за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 330/041 від 09.09.2020 року до акту № 047509 від 09.09.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства. Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року вказано, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу № 212707 від 03.11.2020 року винесена за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідальність за які передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше, ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Отже, зазначене вище та надані відповідачем письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача. Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

Представник позивача надіслав заперечення на відзив, де зазначив наступне. Позивач здійснював перевезення вантажу цукрові буряки насипом про що зафіксовано у п. 6 Акту № 047509 від 09.09.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, тобто перевозив подільний сипучий вантаж та не мав можливості отримати дозвіл на рух транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оскільки на перевезення таких вантажів дозвіл не видається. Таким чином, Позивач не може нести відповідальність за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність у нього під час перевезення подільного вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, оскільки видачу таких дозволів для перевезення подільних вантажів чинним законодавством України не передбачено.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скасувати оскаржувану постанову.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.

09 вересня 2020 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, відповідно до направлення на перевірку № 011453 від 03.09.2020 року на автомобільній дорозі Київ - Чоп 529 км 300 м проводилась рейдова перевірка у пункті габаритно-вагового контролю транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 року, був зупинений транспортний засіб марки DAF ХF, номерний знак НОМЕР_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF та напівпричепу JANMIL NW IS було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 38.84 т при нормативно допустимій - 40.8 т; навантаження на осі складає 1) 7,32 т; 2) 11,94 т; 3) 19,58 т при нормативно допустимих 1) 11 т; 2) 11 т; 3) 22 т.

Вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю підтверджуються талоном про зважування від 09.09.2020 року (а.с. 14).

Відповідно до ч. 4 п. 4 Порядку № 1007/1207 та на підставі талону про зважування від 09.09.2020 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 032509 від 09.09.2020 року.

На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 047509 від 09.09.2020 року.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на засіданні Комісії Управління Укртрансбезпеки у Львівській області 03 листопада 2020 року винесено постанову № 212707 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (надалі, Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт» (пункт 15 Порядку №1567).

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (надалі, Закон №2344), державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною дванадцятою статті 6 Закону № 2344 передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344).

Абзацом 16 частини першої статті 60 Закону №2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі, дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Також, відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (надалі, Порядок № 879), вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 05.06.2020, вантажний автомобіль марки DAF, модель ХF 105460 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09.06.2020, спеціалізований напівпричіп JANMIL NW IS, реєстраційний номер НОМЕР_4 , належить Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (а.с. 13).

09 вересня 2020 року за результатами перевірки відповідачем складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 2262510 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.09.2020 №047509.

Згідно з вказаними актами проведено перевірку транспортного засобу марки AF, модель ХF 105460, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу марки JANMIL NW IS, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Відповідно до довідки від 09.09.2020 №032509 про результати здійснення габаритно-вагового контролю повна маса транспортного засобу, належного позивачеві, автомобіля марки DAF модель ХF 105460 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом JANMIL NW IS, реєстраційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 38,84 т, навантаження на осі: 1) 7,32 т; 2) 11,94 т; 3) 6,25 т; 4) 6,62 т; 5) 6,71 т.

Відповідно до акту від 09.09.2020 № 047509 під час перевірки виявлено осьове навантаження на одиничну вісь 11,94 тонн при допустимих 11,0 тонн, відтак встановлено порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки відсутній дозвіл на рух з перевищенням вагових або габаритних параметрів.

Суд зазначає, що у талоні про зважування від 09.09.2020 року (а.с. 14) зазначено номерний знак автомобіля НОМЕР_5 , що не відповідає номерному знаку автомобіля позивача, а саме НОМЕР_1 , а тому даний талон не є належним доказом у справі.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно наявних в матеріалах справи доказів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки DAF модель ХF 105460 реєстраційний номер НОМЕР_1 його маса без навантаження становить 8400 кг, маса причіпа JANMIL NW IS, реєстраційний номер НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_4 без навантаження становить 6500 кг, маса вантажу,який перевозив позивач (буряк цукровий) згідно ТТН №1550 від 09.09.2020 року становила 23,84 тонн. Так, сумарна маса завантаженого транспортного засобу становила 38,84 т. при нормі 40,8 т.

Зі змісту Акта від 09.09.2020 №047509 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09.09.2020 вбачається, що дані документи не містять характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг, тощо.

Суд зазначає, що у відповідності до підпунктів 2, 3 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пункту 9 розділу 2 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. При цьому довідка повинна містити показники зважування, видані спеціалізованим обладнанням по кожній осі окремо, а також підсумок загальної маси шляхом додавання кожної з осей.

Методика, про яку йдеться у пункті 2 Порядку №879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом) не затверджено.

У контексті наведеного суд також враховує, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Вказані обставини відповідачем не спростовані, що дозволяє дійти висновку, що при здійсненні зважування транспортного засобу з вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання, здійсненні без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним рідким вантажем.

Вказане свідчить про не доведення відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятого спірного рішення.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 та 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу, за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відтак, постанова управління Укртрансбезпеки у Львівській області № 212707 від 03.11.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 212707 від 03.11.2020 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.02.2021 року.

Суддя Кухар Н.А.