Рішення № 94766045, 01.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10083/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/10083/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до п.8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду, відповідно до п.9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, прийняти рішення про виплату.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час медичного огляду МСЕК 27.03.2020 позивачу присвоєно третю групу інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку з чим в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. Позивач з метою отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до п.2 та п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак листом Департамент фінансово-облікової політики МВС України вказав на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». У зв`язку з чим позивачу повернуто подані ним матеріали без прийняття рішення. Позивач вважає дії, що повернення йому матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття рішення є протиправними, оскільки відповідно до п. 9 Порядку № 850, МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов`язаний був прийняти одне із двох рішень: про призначення грошової допомоги або відмову у призначенні цієї допомоги.

Позиція відповідача - ГУМВС України у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву, який поданий через канцелярію суду 29.12.2020 року за вх. №70888, про те, що рішення про призначення ОГД чи відмову у виплаті ОГД не було, а лише документи повернуто на доопрацювання позивачем. Позивач повторно не звертався до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області з пактом документів для підготовки висновку та скерування до МВС України. Таким чином Ліквідаційною комісією ГУМВС у Львівській області в повній мірі вжито заходів та дотримано процедури скерування та розгляду матеріалів щодо прийняття/відмови рішення про виплату/відмову у виплаті ОГД позивачу. Проте, позивачем недоліків усунуто не було, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття рішення про виплату ОГД.

Позиція відповідача - МВС України викладена у відзиві на позовну заяву, який поданий через канцелярію суду 29.12.2020 року за вх. №70917, про те, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України було встановлено, що медико-соціальну експертну комісію проведено з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС.

Оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії не залучались, зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не відповідали положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» - матеріали були повернуті без прийняття рішення на доопрацювання.

Також відповідач зазначає, що вимоги позивача про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу є передчасним і таким, що не відповідає засадам і завданню адміністративного судочинства, сенс якого насамперед полягає у здійсненні судового контролю за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.

Представник позивача 12.01.2021 подала через канцелярію суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідачем не наведено жодної норми, яка б надавала можливість МВС України повертати подані позивачем документи без прийняття відповідного рішення (випалти/відмови у випалті).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 27 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Судом встановлені наступні обставини:

Згідно постанови №7 (на час звільнення зі служби 31.10.2008 року) медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 31.01.2020 року було встановлено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В період з 13.02.2020 року по 27.03.2020 року ОСОБА_1 вперше проходив медико-соціальну експертизу.

Згідно з довідкою про результат визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011442 від 27.03.2020 року, виданою КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» обласна МСЕК №1, позивачу встановлено 50% втрати працездатності, та визначено причину втрати працездатності: «захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ».

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 333701 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, яка виникла внаслідок проходження служби в органа внутрішніх справ.

27.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області, в якій просив виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що йому встановлено інвалідність третя група, захворювання отримане під час проходження служби в МВС.

12.08.2020 року листом Департамент фінансово-облікової політики МВС України надано відповідь «Про повернення матеріалів», в якій зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. Зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повертаються на доопрацювання.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо не прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з п. 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Водночас, за змістом п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі Порядок № 850).

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пунктом 7 Порядку № 850 установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених правових норм висновується, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію»; обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедур по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області на виконання вимог п. 8 Порядку № 850 подані позивачем матеріали з відповідним висновком направлено до МВС для прийняття рішення про призначення грошової допомоги.

У свою чергу, в силу п. 9 Порядку № 850 МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов`язаний був прийняти одне із двох рішень: про призначення грошової допомоги або про відмову у призначення цієї допомоги.

Однак, Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України жодного із цих рішень не прийнято, натомість документи на призначення одноразової грошової допомоги повернуто на опрацювання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком № 850 не передбачена, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам Порядку № 850.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідачів зазначені відзиві на позовну заяву.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а та повинні застосовуватись до спірних правовідносин в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, встановивши протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги, суд відповідно до наданих йому повноважень ст. 245 КАС України вважає за необхідне зобов`язати ГУ МВС України у Львівській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані позивачем документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, та зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про виплату грошової допомоги позивачу суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги, яка полягає у зобов`язанні Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про виплату грошової допомоги позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до п.8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду, відповідно до п.9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка 3; код ЄДРПОУ 08592247) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця 10; код ЄДРПОУ 00032684) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1261,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 08.02.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.