Рішення № 94766024, 27.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року справа №380/7036/20

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень», представник – Семненюк С.Р.до Головного управління ДПС у Львівській області, представник – Козоріз О.О.про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області №0026035104 від 06.07.2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни в облікову (інтегровану) картку Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» по податку на прибуток приватних підприємств, - шляхом виключення з облікових даних помилково сформованої переплати по даному податку в сумі 394172,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.07.2020 року товариство отримало податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0026035104, видане Галицьким управлінням ГУ ДПС у Львівській області на підставі акту камеральної перевірки № 931/51.04/32569146 від 15.04.2020 року. Згідно рішення встановлено заниження податкового зобов`язання (порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ) та збільшено зобов`язання по оплаті податку на прибуток на суму 401489,00 грн. та застосовано штрафні санкції на підставі ст. 123 ПКУ – 100372,25 грн. штрафу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

За результатами 2016 року було подано декларацію у якій було нараховано 5318,00 грн. податку на прибуток. В той час, як під час формування фінансового результату за 2016 рік не було враховано негативної курсової різниці, за підсумками відображення якої у фінансовій звітності повинен був бути відображений негативний фінансовий результат (збиток). Тобто має місце завищення податкового зобов`язання за 2016 рік (на користь держави), а не його заниження.

При подачі 27.01.2020 року уточнюючої декларації за 2016 рік товариство допустило арифметичну помилку, а саме в рядку № 26 розділу «Виправлення помилок» - замість «-5318 грн.» - вказано «- 406807» грн. як суму переплати податку на прибуток.

Оскільки, через відображення курсової різниці у витратах, фінансовий результат до оподаткування товариства за 2016 рік з « 72 659 грн.» став « 0,00 грн.» то відповідно і податок на прибуток з 5318 грн. став теж «0,00 грн.»

Розрахунок податку на прибуток згідно первинної декларації за 2016 рік:

72 659 грн.*18% = 13 079 грн. (податок на прибуток) – 7761 грн. (податок на нерухомість) = 5318 грн.

Розрахунок податку на прибуток згідно уточнюючої декларації за 2016 рік: 0,00 грн.*18% = 0,00грн. (податок на прибуток) – 7 761 грн. (податок на нерухомість) = - 7761 грн.

Позивач зазначає про переплату податку на прибуток за 2016 рік на суму 5318 грн., тому у рядку 26 повинно бути відображено «- 5318 грн.», а не «-406807 грн.».

На думку позивача, арифметична помилка повинна була виявитись ДПС при прийнятті чи занесенні даних в інтегровану картку платника податку, оскільки рядок 26 може містити цифру, яка є різницею двох інших рядків: р.19 уточнюючої декларації – р.19 декларації що уточнюється, а не довільно зазначену суму.

Товариством сплачено до Державного бюджету в повному обсязі задекларований у 2017 році податок на прибуток за 2016 рік (рядок 19) у сумі 5318,00 грн.

Враховуючи, що по податкових зобов`язання з податку на прибуток за 2016 року є переплата з боку товариства у розмірі 5318,00 грн., відсутній будь-який умисел в діях товариства щодо не сплати задекларованих зобов`язань, а неправильне відображення в рядку 26 суми зменшення податкового зобов`язання звітного періоду, що уточнюється (замість «-5318,00 грн.» - вказано «-406 807» грн.) носить технічний характер, який не вплинув на надходження до бюджету податків, у зв`язку з чим у контролюючого органу відсутні підстави для збільшення позивачеві суми грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями та за штрафними (фінансовими) санкціями.

Проте, оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Львівській області неправомірно збільшено податок на прибуток на суму 401489 грн. на підставі технічної помилки (- 406807 + 5318 грн = 401489 грн.) і неправомірно нараховано штраф.

Допущення позивачем технічної помилки під час заповнення звітної декларації не можна вважати неправомірним заниженням товариством податку на прибуток, оскільки, помилка полягала виключно у неправильному заповненні рядку декларації та не стосувалася зміни бази та об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідальність за виправлення (уточнення) інформації податкових декларацій в частині зміни розміру податкових зобов`язань наступає тільки в разі подання уточнюючої податкової декларації в зв`язку з виявленням факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів.

Відповідно, якщо арифметичні помилки не призвели до заниження податкових зобов`язань, то це не може слугувати підставою для донарахування податкових зобов`язань.

Водночас, праву платника податку подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов`язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії. Після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Також, в інтегрованій картці платника податків позивача неправомірно сформувалась переплата в сумі 394172,54 грн. по податку на прибуток за 2016 рік. Дану обставину контролюючий орган намагався виправити вказаним неправомірним податковим повідомленням-рішенням.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень позивач просить суд зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни в інтегровану картку по податку на прибуток приватних підприємств шляхом виключення з облікових даних помилково сформованої переплати по даному податку в сумі 394172,54 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що позивач перебуває на податковому обліку в Галицькому управління ГУ ДПС у Львівській області з 23.01.1997 року. Відділом податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача за 2016 рік.

Підприємством за результатами діяльності 2016 року подано Звіт про фінансові результати (форма №2-М), згідно якого задекларовано р.2290 «фінансовий результат до оподаткування» в сумі 72,6 тис.грн.

Однак, за результатами поданої декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік підприємством подано Уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підриємства за 2016 рік ( реєстраційний № 4790 від 27.01.2020року) з наступними показниками - р. 26 «Збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного періоду, що уточнюється» в сумі - 406807грн.

Камеральною перевіркою Уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік. встановлено неправомірне зменшення податкового зобов`язання в сумі 401489 грн., це призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток та виникнення нереальної переплати в інтегрованій картонці платника в сумі 401489 грн.

Податок на прибуток підлягає донарахуванню по особовому рахунку платника по коду платежу 11021000 в сумі 401489 грн., чим порушено п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та документи, просила в задоволення позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 15.09.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Ухвалою судді від 16.11.2020 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

За результатами діяльності 2016 року позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства із задекларованими наступними показниками:

- р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» в сумі 72659 грн.;

- р.04 «Об`єкт оподаткування» в сумі 72659 грн.;

- р.06 «Податок на прибуток» в сумі 13079 грн.;

- р.16 «Зменшення нарахованої суми податку»-7761грн.;

- р.17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» в сумі 5318 грн.;

- р. 18 «Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень» в сумі 0 грн.;

- р. 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» в сумі 5318грн.

27.01.2020 року, за результатами поданої декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік підприємством подано Уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підриємства за 2016 рік (реєстраційний № 4790) з наступними показниками:

- р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» в сумі - 2187381 грн.;

- р.04 «Об`єкт оподаткування» в сумі - 2187381 грн.;

- р.06 «Податок на прибуток» в сумі 0 грн.;

- р.16 «Зменшення нарахованої суми податку»-7761грн.;

- р.17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» в сумі - 7761грн.;

- р. 18 «Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень» в сумі 0 грн.;

- р.19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» в сумі -7761 грн.;

- р. 26 «Збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного періоду, що уточнюється» в сумі – 406807 грн.

06.07.2020 року відповідачем на підставі акту камеральної перевірки №931/51.04/32569146 від 15.04.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №0026035104, яким встановлено заниження податкового зобов`язання (порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ) та збільшено зобов`язання по оплаті податку на прибуток на суму 401489,00 грн. та застосовано штрафні санкції на підставі ст. 123 ПКУ – 100 372,25 грн. штрафу.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам ПК України.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного рішення та зобов`язання вчинити дії, з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

16.02.2017 року позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період 2016 року, якою задекларовано:

у рядку 01 (дохід від будь-якої діяльності) – « 2 635 066 грн.»

у рядку 02 (фінансовий результат до оподаткування) – « 72 659 грн.»;

у рядку 03 РІ (різниці, які виникають відповідно до ПК України) - «-»;

у рядку 06 (податок на прибуток) – « 13 079 грн.»;

у рядку 16 (зменшення нарахованої суми податку за рахунок податку на нерухомість) - « 7 761 грн.»

у рядку 17 (податок на прибуток за звітний (податковий) період) – « 5 318 грн»;

у рядку 19 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного (податкового) періоду) - « 5 318 грн»;

у рядку 26 (виправлення помилок: збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду) - 0 грн.

20.02.2017 року товариство повністю оплатило податок на прибуток в розмірі 5300,00 грн. (платіжне доручення № 54 від 20.02.2017 року). На 18,00 грн. податку на прибуток була переплата в 2015 році.

За результатами самоперевірки у 2019 році товариством були виявлено помилки, що містяться у податковій декларації на прибуток за 2016 рік, а саме не відображено витрат, що пов`язані з курсовою різницею, нарахованою на нетоварну заборгованість нерезиденту на суму 2260039,77 грн.

Як зазначає позивач 17.07.2009 року між корпорацією «CANSUMMER ІNC.», (Позикодавець) та позивачем, як позичальником укладено договір позики №1, згідно якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник повернути їх у визначений договором термін та сплатити відсотки згідно умов Договору.

Також позивач зазначає, що розрахунок курсової різниці в сумі 2260039,77 грн. (сума витрат, що повинна була бути врахована в декларації при визначенні об`єкту оподаткування в 2016 році) мав відбуватись наступним чином:

По курсу НБУ на 01.01.2016 року 24,0007 грн. х 708432$ = 17002863,90 грн.

На 01.12.2016 року 27,1909 грн. х 708432$ = 19262903,67 грн.

19262903,67 грн. - 17002863,90 грн = 2260039,77 грн.

Виявивши вказану помилку в частині невідображення витрат за курсовою різницею товариство 27.01.2020 року подало пояснення та уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2016 рік, якою

задекларовано:

у рядку 01 (дохід від будь-якої діяльності) – « 2 635 066 грн.»

у рядку 02 (фінансовий результат до оподаткування) – «- 2 187 381 грн.»;

у рядку 03 РІ (різниці, які виникають відповідно до ПК України) - «-»;

у рядку 06 (податок на прибуток) – « 0 грн.»;

у рядку 16 (зменшення нарахованої суми податку на прибуток за рахунок податку на нерухомість) – « 7 761 грн.»

у рядку 17 (податок на прибуток за звітний (податковий) період) – «-7 761 грн.»;

у рядку 19 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного (податкового) періоду) - «-7 761 грн»;

у рядку 26 (виправлення помилок: збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду) – «-406 807» грн.

Однак при подачі вказаної уточнюючої декларації товариство допустило арифметичну помилку, а саме в рядку № 26 - замість «-5 318 грн.» - вказано «-406 807» грн.

Рядок № 26 в розділі «Виправлення помилок» відповідає за відображення збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного періоду, що уточнюється, тобто позитивне або відємне значення податку на прибуток підприємства.

Згідно із п.п. 14.1.96-1. п. 14.1. ст. 14 ПК України, курсова різниця для цілей розділу IV цього Кодексу - позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті;

Позивач зазначає, що оскільки, через відображення курсової різниці у витратах, фінансовий результат до оподаткування товариства за 2016 рік з « 72 659 грн.» став « 0,00 грн.» то відповідно і податок на прибуток з 5 318 грн. став теж « 0,00 грн.». Відповідно у товариства переплата податку на прибуток за 2016 рік на суму 5 318 грн., тому у рядку 26 повинно бути відображено «-5318 грн.», а не «-406807 грн.».

Позивач вказує, що належним і достовірним доказом відсутності у товариства фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за 2016 рік є баланс товариства (фінансова звітність малого підприємства) за 2017 рік, згідно якого вбачається, що дохід за попередній період 2635000 грн. мінус витрати 4822400 грн., складає «- 2187400 грн.». В подальшому вказаний недолік усунуто шляхом подання уточнюючих податкової декларацій з податку на прибуток підприємства за 2017, 2018, 2019 роки, які прийняті контролюючим органом 14.04.2020 року, де скориговано рядок 03 РІ до податкових декларацій з податку на прибуток на суму «-2187400 грн.», але самостійно виправити помилку в уточнюючій декларації за 2016 року (рядок 26) не вдалося через закінчення граничного терміну подання (1095 днів) і терміну давності (1095 днів).

Судом враховуються аргументи позивача про те, що за результатами 2016 року ним було подано декларацію, у якій було нараховано 5318,00 грн. податку на прибуток. При формуванні фінансового результату за 2016 рік не враховано негативної курсової різниці, за підсумками відображення якої у фінансовій звітності повинен був бути відображений негативний фінансовий результат (збиток). Тобто має місце завищення податкового зобов`язання за 2016 рік (на користь держави), а не його заниження.

Далі при подачі 27.01.2020 року уточнюючої декларації за 2016 рік товариство допустило арифметичну помилку, а саме в рядку № 26 розділу «Виправлення помилок» - замість «-5318 грн.» - вказано «-406807» грн. як суму переплати податку на прибуток

Згідно із п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

На думку суду, згідно вказаної вище норми арифметична помилка повинна була виявитись відповідачем, оскільки предметом камеральної перевірки, крім іншого, також може бути виправлення помилок та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно спірним рішенням відповідачем протиправно збільшено зобов`язання позивача із податку на прибуток та нараховано штраф на підставі технічної помилки позивача, без підтвердження належними та допустимими доказами фактичної наявності такого зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із п. 109.1. ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, відповідачем не підтверджено та не обґрунтовано склад податкового правопорушення позивача. Відсутність складу податкового правопорушення, покладеного контролюючим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, доводить протиправність визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку, і як наслідок, унеможливлює прийняття позиції контролюючого органу про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Допущення позивачем технічної помилки під час заповнення звітної декларації не можна вважати неправомірним заниженням товариством податку на прибуток, оскільки, помилка полягала виключно у неправильному заповненні рядку декларації та не стосувалася зміни бази та об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідач не спростував, що вищевказана арифметична помилка в сукупності із іншими даними призвела до заниження податкових зобов`язань.

Судом враховуються аргументи позивача про те, що в інтегрованій картці платника податків з зазначених підстав неправомірно сформувалась переплата в сумі 394172,54 грн. по податку на прибуток за 2016 рік.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року за № 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20 травня 2016 року за № 751/28881, визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно із п. 1 р. 4 цього ж Порядку, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є:

скарга (заява) платника податків;

рішення про результати розгляду скарги (заяви);

ухвала суду про відкриття провадження;

рішення суду, прийняте по суті.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації. Однак на даний час із урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, позивач не має можливості самостійно усунути вищевказані помилки. Відповідно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливим зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни в інтегровану картку платника по податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік шляхом виключення з облікових даних помилково сформованої переплати по цьому ж податку в сумі 394172,54 грн.

З цих же по суті підстав судом не враховуються заперечення відповідача про те, що позивач рішенням суду хоче зобов`язати відповідача внести зміни до декларації за 2016 рік та внести зміни в облікову картку зміни по податку на прибуток підприємств, однак сам допустив арифметичну помилку та не подав уточнюючу декларацію відповідно до пункту 50.2. ст. 50. ПК України.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» (79008, м. Львів, пр. Свободи, буд. 12) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Галицького управління Державної податкової служби у Львівській області № 0026035104 від 06.07.2020 року;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни в інтегровану картку платника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» по податку на прибуток приватних підприємств, шляхом виключення з облікових даних помилково сформованої переплати по даному податку в сумі 394172,54 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» (ЄДРПОУ 32569146, м. Львів, пр. Свободи, буд. 12) 9629,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 08.02.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.