Рішення № 94765862, 09.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5484/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку загального позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00005390900 від 20.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірним податковим повідомленням-рішенням, винесеним на підставі акту фактичної перевірки №110/11-28-09-01/41481209 від 30 жовтня 2020 року, до ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4635399,00 грн. Позивач стверджує про безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки на виконання вимог Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого Постановою КМУ №113 від 24.02.2016 року “Про деякі питання електронного адміністрування реалізації пального”, ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” 28.08.2017 подало засобами електронного зв`язку заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, яка була прийнята ГУ ДФС у Кіровоградській області та зареєстрована без зауважень, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію за №1 від 28.08.2017 року о 12год. 41хв. та №2 від 28.08.2017 о 12год. 54хв. Зазначав, що 28.08.2017 ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального. Отже, на переконання позивача, товариство було зареєстроване платником 28.08.2017 акцизного податку з реалізації пального та станом на 01.08.2019 таким платником залишалося.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення (т.2 а.с.55-56). Зазначав, що згідно Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №408 “Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового” суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Зазначав, що ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” зареєстровано платником акцизного податку в СЕАРП СЕ з 01.08.2019, номер запису в Реєстрі СЕАРП СЕ - 3412 від 01.08.2020. Таким чином, на думку відповідача, ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” був зобов`язаний до 1 липня 2019 року зареєструватися як платник акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що передбачено Порядком, затвердженим Постановою КМУ №408. Оскільки суб`єкт господарювання зареєстрований платником акцизного податку лише з 01.08.2019 року, то в період 01.07.2019 -31.07.2019 ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” не був зареєстрований платником акцизного податку, здійснив реалізацію пального в період з 01.07.2019 по 31.07.2019 в кількості 211938 літрів на загальну суму 4635399 грн., при цьому в даний період суб`єкт господарювання не був зареєстрований платником акцизного податку в СЕАРП СЕ. Таким чином, на переконання відповідача, позивачем порушено пункт 117.3 статті 117 Податкового кодексу України, а саме: здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, за що до позивача застосовано оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафні (фінансові) санкції.

Представником позивача подана відповідь на відзив відповідача, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача. Зазначав, що з аналізу Постанови КМУ №408 слідує, що вона не містить чітких, послідовних положень, які зобов`язують суб`єктів господарювання, що були зареєстровані в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального на підставі КМУ №113 від 24.02.2016, подати заяву про реєстрацію в новому реєстрі для відповідної перереєстрації. Також зауважував, що вказана постанова №408 не містить положень, що дія старого Реєстру припиняє свою дію та відомості, які вже були внесені, перестають бути актуальними. Крім того, посилався на те, що з 01.07.2019 по 16.01.2017 дані про товариство, як платника акцизного податку, містилися у Реєстрі під номером 6347, а з 17.07.2019 публікація даних не відбувається, при цьому будь-яких рішень про виключення товариства з Реєстру платників акцизного податку не приймалося (т.2 а.с.90-92).

Представником відповідача надані заперечення на відповідь позивача на відзив, в якому наголошував на тому, що податковим органом під час прийняття оскаржуваного рішення дотримано вимог чинного законодавства (т.2 а.с.122-123).

Ухвалою судді від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12.01.2021 (т.2 а.с.53).

12.01.2021 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2021 для надання додаткових доказів (т.2 а.с.120).

Ухвалою від 28.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та за письмовим клопотанням представників сторін, справу призначено до судового розгляду по суті на 28.01.2021 (т.2 а.с.135-136, 138).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи, при цьому в частині обґрунтування щодо порушення призначення та проведення фактичної перевірки зазначав, що такі не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем надано докази на підтвердження правомірності прийняття наказу про призначення та проведення перевірки.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представниками сторін в судовому засіданні заявлено клопотання про подальший розгляд справи по суті у письмовому провадженні без їх участі (т.2 а.с.137).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” зареєстровано як юридичну особу 26.07.2017 року та з 01.09.2017 є платником ПДВ (т.1 а.с.27-28, 32).

Позивач зареєстрований платником акцизного податку в СЕАРП СЕ з 28.08.2017, номер запису в Реєстрі СЕАРП СЕ - 6270 від 28.08.2017 (а.с.т.1 а.с.55, 58).

01.07.2019 ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900105 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 (т.1 а.с.49-50).

ГУ ДПС у Кіровоградській області, відповідно до наказу №1401-к від 21.10.2020, направлень на перевірку, які отримані директором позивача, в період з 23.10.2020 по 30.10.2020 проведено фактичну перевірку ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального, на підставі ст.19-1, пп.20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8-20.1.13, 20.1.17 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, ст.81 Податкового Кодексу України та на виконання вимог листа ДПС України від 23.09.2020 №17062/7/99-00-07-03-02-07 (т.2 а.с.62-64, 124-126).

За результатами фактичної перевірки складено акт №110/11-28-09-01/41481209 від 02.11.2020 (т.1 а.с.10-13).

В даному акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема: встановлено порушення позивачем вимог п.117.3 ст.117 Податкового кодексу України, в частині здійснення суб`єктом господарювання операцій з реалізації пального в кількості 211938 літрів на загальну суму 4635399 грн., без реєстрації такого суб`єкту платником акцизного податку.

06.11.2020 позивачем подано заперечення на вказаний акт перевірки (т.1 а.с.14-20).

Листом від 19.11.2020 за №343/12/11-28-09-02-10 ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомлено позивача про розгляд його заперечення від 06.11.2020 та зазначено, що працівниками податкової при проведенні перевірки та складанні акту дотримано усі вимоги діючого законодавства України, тому висновок викладений в акті перевірки №110/11-28-09-01/41481209 від 02.11.2020 залишається без змін (т.1 а.с.23).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00005390900 від 20.11.2020, яким у зв`язку з порушенням п.117.3 ст.117, пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, до позивача, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.117.3 ст.117 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 4635399,00 грн. за платежем «пальне» (т.1 а.с.24).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно підпунктів 19-1.1.14, 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Пунктом 212.3 ст.212 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок реєстрації осіб як платників податку.

Реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб`єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб`єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов`язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п`ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113 затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального, який був чинний до 01.07.2019 (далі Порядок №113). Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування реалізації пального, порядок роботи системи електронного адміністрування реалізації пального, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Система електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.

Відповідно до п.5 Порядку №113, ДФС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі - реєстр платників). Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та контролюючими органами за основним місцем обліку особи як платника податків.

Також аналогічна за змістом норма міститься у Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408, який набрав чинності 25.05.2019 (далі - Порядок №408), за виключенням пунктів 19-44 Порядку, які набирають чинності з 01.07.2019 (п.5 Постанови КМУ), а саме: реєстр платників веде ДПС. Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється контролюючими органами з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п.1 Порядку №408 система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 1 липня 2019 року.

Платники акцизного податку зобов`язані з 1 травня 2019 р. до 1 червня 2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов`язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Пунктом 8 Порядку №113 передбачено, що датою реєстрації платника податку є дата включення його до реєстру платників.

У свою чергу п.9 Порядку №408 передбачає, що датою реєстрації платника акцизного податку / акцизного складу є дата включення його до реєстру платників, але не раніше ніж 1 липня 2019 року.

Згідно з п.13 Порядку №113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється: 1) якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників; 2) за самостійним рішенням контролюючого органу за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Таке рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення.

У день виключення з реєстру платників ДФС автоматично формує та надсилає особі, виключеній з реєстру платників, витяг з реєстру платників засобами електронного зв`язку в електронному вигляді (п.14 Порядку № 113).

Аналогічна за змістом п.13 Порядку №113 норма міститься і в Порядку №408 – пункт 12, а саме: виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється: в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв`язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата виключення його з реєстру платників; за самостійним рішенням контролюючого органу за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Зазначене рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру. У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про його припинення.

Відповідно до п.8 Порядку №408 витяг з реєстру платників також формується та надсилається платнику акцизного податку, зокрема, в день виключення платника акцизного податку з реєстру платників. Витяг з реєстру платників формується з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і надсилається платнику акцизного податку автоматично засобами електронного зв`язку в електронній формі. У витягу зазначаються інформація про платника акцизного податку та всі його зареєстровані в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизні склади з уніфікованими номерами. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до реєстру платників.

З акту перевірки №110/11-28-09-01/41481209 від 30 жовтня 2020 року вбачається, що податковим органом встановлено, що позивачем здійснено реалізацію пального в період з 01.07.2019 по 31.07.2019 в кількості 211938 літрів на загальну суму 4635399 грн., а також, встановлено, що в даний період ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” не був зареєстрований платником акцизного податку в СЕАРП СЕ (а.с.13).

Як встановлено в акті перевірки, не заперечується відповідачем та вбачається з матеріалів справи ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” зареєстровано платником акцизного податку в СЕАРП СЕ з 28.08.2017, номер запису в Реєстрі СЕАРП СЕ - 6270 від 28.08.2017 (т.1 а.с.58).

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивача виключено з реєстру платників відповідно до вказаних вимог Порядку №113 або Порядку №408, у тому числі станом на 01.07.2019, відповідачем суду не надано.

Також, суд зауважує, що позивача було зареєстровано платником акцизного податку з 28.08.2017 року, та відкрито електронні рахунки.

Зазначені рахунки залишилися і після 01.07.2019 року, що не спростовано відповідачем.

Згідно Порядку №408, зокрема пункт 18 - який передбачає, що електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.

Відтак, електронні рахунки після 01.07.2019 року без надання відповідної інформації ДПС, повинні були б бути закриті або не відкриті, проте електронні рахунки не були закриті, не анульовані, а діяли і діють дотепер.

Викладене свідчить, що позивач був зареєстрований платником акцизного податку і станом на 01.07.2019.

Крім того, у судовому засіданні, відповідач також посилався на порушення відповідачем вимог абз.2 п.22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого платники податку зобов`язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Вказані положення доповнені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23.11.2018 №2628-VIII (пп.3 п.60).

Одночасно, відповідно до пп.1 п.36 вказаного Закону, пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПК України викладено у такій редакції: “ 212.1.15. Особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.”, замість його попередньої редакції: “ 212.1.15. Особа, яка реалізує пальне.”.

Поряд з цим, в п.3 “Суть проекта акта” пояснювальної записки до проекту Закону України від 23.11.2018 №2628-VIII зазначено, що законопроектом передбачається, зокрема, запровадити ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та спиртом.

Системний аналіз вказаних норм, у тому числі у чинній та попередній редакціях, в контексті закладеної суб`єктом законодавчої ініціативи суті законопроекту, дає підстави для висновку, що абз.2 п.22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України не встановлює та не передбачає ні іншого порядку реєстрації платниками акцизного податку, відмінного від вже встановленого, ні повторної реєстрації вже зареєстрованих платників акцизного податку (перереєстрація), а стосується лише тих суб`єктів, які ще не зареєстровані такими платниками у зв`язку з розширенням їх кола та, відповідно, необхідністю їх реєстрації до 01.07.2019.

Таким чином, суд вважає твердження відповідача про порушення позивачем вимог абз.2 п.22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України необґрунтованим та безпідставним.

В свою чергу, відповідно до п.117.3 ст.117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Отже, допущення суб`єктами господарювання податкового правопорушення щодо реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПК України, має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

За висновком податкового органу склад податкового правопорушення полягає у реалізації з 01.07.2019 по 31.07.2019 позивачем пального без реєстрації платником акцизного податку.

Отже, для підтвердження даного факту необхідно встановити, що з 01.07.2019 по 31.07.2019 позивач, не будучи зареєстрованим платником акцизного податку, реалізовував пальне, в протилежному випадку податкове правопорушення не має місця.

Як вже встановлено судом, ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” зареєстровано платником акцизного податку в СЕАРП СЕ з 28.08.2017 та в тому числі у період з 01.07.2019 по 31.07.2019 (т.1 а.с.59-77, т.2 а.с.109-110), чого відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не спростовано.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС” зареєстровано платником акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з 01.08.2019, номер запису в Реєстрі СЕАРП СЕ 3412 від 01.08.2020.

Разом з тим, суд зазначає, що сам по собі факт перереєстрації позивача в СЕАРП СЕ 01.08.2019 не є за вказаних обставин достатньою підставою для висновку про відсутність реєстрації платником акцизного податку взагалі чи на 01.07.2019 зокрема.

До того ж, суд зазначає, що із аналізу Постанови КМУ №408 слідує, що вона не містить положень, які зобов`язують суб`єктів господарювання, які раніше були зареєстровані у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального на підставі Постанови КМУ №113, виключитися із такого реєстру та подавати нову заяву про реєстрацію у новому реєстрі. Крім того, вимог про те, що Реєстр платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, який діяв до 01.09.2019, припинив свою роботу і замість нього створюється новий, вказана постанова не містить, як і не містить вимог про те, що суб`єкти господарювання автоматично перестають бути зареєстрованими в такому реєстрі та зобов`язані зареєструватися ще раз чи автоматично виключатися із старого реєстру.

Відтак, у межах спірних правовідносин має місце недоведеність складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій, передбачених п.117.3 ст.117 ПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00005390900 від 20.11.2020, яке підлягає скасуванню.

Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до статей 2, 6, 242 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини; рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України у справі від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 міститься наступний висновок «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».

У Податковому кодексі України міститься норма, відповідно до якої законодавство України ґрунтується, зокрема, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункту 4.4 статті 4); у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (пункт 56.21 статті 56).

Враховуючи практику ЄСПЛ та Верховного Суду, суд зазначає, що основними ознаками критерію «якість закону» є такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability), передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи.

Суб`єкт нормотворчості не повинен порушувати права особи внаслідок прийняття «неоднозначних» актів законодавства та повинен нести відповідальність за це, а також мати обов`язком негайно виправити ситуація, яка зумовлена прийняттям акта, що містить норми права, які не відповідають критерію «якості закону».

Чіткість положень актів законодавства безпосередньо впливає на якість судового рішення, одним з критерії чого є формулювання у резолютивній частині рішення такого припису, який було б легко виконати та, відповідно, ефективно захистити порушене права особи. Акт законодавства, який містить норму, що не сформульована з достатньою мірою якості, не дозволяє особі регулювати (впорядкувати) свою поведінку та передбачати (без зайвої складності або отримавши, при потребі, відповідну консультацію) наслідки такої поведінки, не володіє повною мірою такою ознакою як обов`язковість (не може розглядатись як «право»).

Сталою є практика Конституційного Суду України щодо визнання неконституційним закону у зв`язку з його невідповідністю критерію «якість закону, яка, зокрема, ґрунтується на відповідних підходах ЄСПЛ, в аспекті вимог і ціннісних орієнтирів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Встановивши невідповідність акта законодавства критерію «якість закону» суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з принципом верховенства права з урахуванням всіх його складових.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.1 ст.132 КАКС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із підготовкою до розгляду справи (п.п.1, 5 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем надано суду копію договору про надання професійної правової (правничої) допомоги від 03.11.2020, згідно умов якого адвокат Довженко Денис Сергійович (Виконавець) зобов`язується за завданням ТОВ "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" (Замовник) надавати правову (правничу) допомогу, а Замовник - зобов`язується оплатити за надання правової допомоги 5000 грн. (т.1 а.с.79).

На підтвердження оплати Замовником отриманих ним послуг адвоката згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 03.11.2020, позивачем надано суду копію платіжного доручення №1451 від 04.11.2020 на суму 5000 грн. (т.1 а.с.80).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 5000 грн., є обґрунтованим належними доказами та співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт.

А тому, з урахуванням задоволення позовних вимог, відсутністю заперечень відповідача щодо неспівмірності витрат, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 21020 грн. (а.с.9), на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., підлягають стягненню на користь товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" (25015, м.Кропивницький, вул.Кропивницького, 7, корп.2, кв.80, ЄДРПОУ 41481209) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 20 листопада 2020 року №00005390900.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" (ЄДРПОУ 41481209) судові витрати: на оплату судового збору у розмірі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 коп.); на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина