Рішення № 94765774, 08.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м.Київ №320/12638/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бузівське", третя особа - Києво-Святошинське управління Державної казначейської служби України Київської області, про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі – позивач/контролюючий орган) з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бузівське» (код ЄДРПОУ 00849385) (далі – відповідач/СТОВ «Бузівське») про стягнення заборгованості у розмірі - 16797, 49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у зв`язку з несплатою зобов`язань по бюджетним позичкам, наданим за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає про те, що він не отримував коштів на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953, які є предметом спору. Посилається на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості. Податкову вимогу про сплату заборгованості він також не отримував. Враховуючи викладене й з огляду на недоведеність та безпідставність позовних вимог, позивач просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Також, до суду надійшли від третьої особи пояснення на позов, згідно яких зазначає про те, що Державна казначейська служба України та її територіальні органи є окремими юридичними особами, які здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників державного бюджету, тобто фактично виконують функції банку. На виконання умов договору №15 від 20.03.1996 року між ВАТ «Сільгоспхімія» Києво-Святошинського району, радгоспом «Бузівський», Васильківським ХПП та Києво-Святошинським райфінвідділом на підставі постанови Кабінету Міністрів України №562 від 25.05.1996 року «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами і засобами захисту рослин у 1996 році» радгоспом «Бузівське» у 1996 році отримано мінеральні добрива і засоби захисту рослин в рахунок товарного кредиту. Зазначає, що у 1997 році радгоспом «Бузівське» отримано мінеральні добрива і засоби захисту рослин в рахунок товарного кредиту. У 1999 році КСП «Бузова» отримало фінансову допомогу у сумі 2000,00 грн шляхом оплати рахунків на запасні частини.

Вказує, що протягом 1996 - 2000 років відповідачем здійснювалось погашення позички як коштами, так і зерном. За результатами проведеної реструктуризації на підставі акту звірки суми заборгованості станом на 01.01.2000 року Приватним сільськогосподарським підприємством «Бузівське», правонаступником якого є СТОВ «Бузівське», підписаний протокол урегулювання заборгованості №14 від 02 липня 2002року на суму 101800,00грн. Згідно протоколу та графіків визначено, що реструктуризована заборгованість ПСП «Бузова» складає: ПКМУ №562 -1700,00 грн., ПКМУ №3 -10200,00 грн., ПКМУ №1953 -1500,00 грн. та 77000,00грн., ПКМУ №16 -11400,00 грн. Дана заборгованість 03.09.2001 року взята на облік управлінням Казначейства, на залишок протермінованої заборгованості нараховувалася пеня.

Зазначає, що відповідно до узгоджених протоколів та графіків з 2004 року по 2006 рік проводилось погашення заборгованості. Заборгованість, яка залишилася непогашеною станом на 01.01.2021 року, перебуває на обліку в управлінні Казначейства з 01.01.2006 року, на яку складаються подання на здійснення заходів щодо стягнення та включена до позову в сумі 12076,00 грн., а також пеня в сумі 4721,49, разом 16797,49грн.

На підставі наведеного управління Казначейства підтримує позицію позивача щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 16797,49 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бузівське» зареєстроване за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Борщагівка, вулиця Соборна, будинок 10-Б, нежиле приміщення 110.

Між ВАТ «Сільгоспхімія» Києво-Святошинського району, радгоспом «Бузівський» Києво-Святошинського району, Васильківським ХПП та Києво-Святошинським райфінвідділом був укладений договір про поставку сільгосптоваровиробника засобів хімізації на умовах товарного кредиту та поставку в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плати за одержані засоби хімізації від 20.03.1996 року №15, згідно умов якого відповідач у 1996 році отримав мінеральні добрива і засоби захисту рослин в рахунок товарного кредиту, що підтверджено актом №3 від 24.06.1996 року.

На виконання умов договору від 26.02.1997 року №2 між AT Києво-Святошинська «Сільгоспхімія», радгоспом «Бузівський» та Васильківським ХПП на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 3 від 06.01.1997 року «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами і засобами захисту рослин під урожай 1997 року» радгоспом «Бузівський» у 1997 році отримано мінеральні добрива і засоби захисту рослин в рахунок товарного кредиту, що підтверджено актом №4 від 28.05.1997 року.

На виконання умов договору від 24.06.1999 року №8 між відділенням Державного казначейства України у Києво-Святошинському районі та КСП «Бузова» на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10.12.1998 року «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році» КСП «Бузова» надано фінансову допомогу у сумі 2000,00 грн. для забезпечення підготовки техніки до весняно-польових робіт у 1999 році шляхом оплати рахунків на запасні частини, що підтверджено платіжним дорученням від 29.06.1999 № 43.

На підставі акту звірки суми заборгованості станом на 01.01.2000 року Приватним сільськогосподарським підприємством «Бузівське», правонаступником якого є СТОВ «Бузівське» підписаний протокол урегулювання заборгованості №14 від 02 липня 2002 року на суму 101800,00 грн. Розроблені та затверджені наказом Управління сільського господарства і продовольства Києво-Святошинської РДА № 13 від 30.03.2004року графіки погашення сум реструктуризованої заборгованості з 2004 по 2011 роки, згідно яких реструктуризована заборгованість ПСП «Бузова» складає: ПКМУ №562 -1700,00 грн., ПКМУ №3 -10200,00 грн. ПКМУ №1953 -1500,00 грн. та 77000,00грн., ПКМУ №16 -11400,00 грн.

Згідно отриманої інформації від Управління Державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі станом на 02.03.2011 року за відповідачем обліковується заборгованість перед Державним бюджетом в розмірі 16 797,49 грн.

17.05.2019 року Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області направило контролюючому органу подання за №33, №34, №35, №36, №37, №38, якими зобов`язано здійснити заходи щодо стягнення простроченої заборгованості за несвоєчасне повернення позик, отриманих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1996 року, 1997 року та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 року №1953, станом на 17.05.2019 року становить 16 797,49 грн., в тому числі 12076,00 грн. – основний борг, 4721,49 грн. – пеня (а.с.12-17).

Контролюючим органом були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, однак заборгованість залишилася непогашеною, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Київській області звернулося з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ч.9 ст.17 БК України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

Відповідно до п.10 Порядку № 174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені.

Нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 11 Порядку № 174).

Згідно з п.15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Згідно з пп.191 .1.38 п.191 ст. 191 ПК України однією з функцій контролюючих органів є стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

На податковий орган не покладено обов`язок перевіряти правомірність та обґрунтованість заборгованості, а відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України в установленому законодавством порядку за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Відтак норми Бюджетного та Податкового кодексу України наділяють органи ДФС повноваженнями бути органом стягнення щодо заборгованості суб`єктів господарювання за бюджетними позичками. При цьому органи доходів та зборів під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють в порядку та спосіб, визначені ПК України.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача боргу за бюджетними позичками підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення суми боргу не призвели до його сплати, суд дійшов висновку про наявність визначених у законі підстав для стягнення боргу за рішенням суду.

Суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, у зв`язку з чим предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Питання правомірності визначених у відповідних поданнях органу казначейства грошових зобов`язань суб`єкта господарювання не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету в розмірі 16 797,49 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вузівське» (код ЄДРПОУ 00849385, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Борщагівка, вулиця Соборна, будинок 10-Б, нежиле приміщення 110) - 16 797,49 грн. (шістнадцять тисяч сімсот дев`яносто сім гривень 49 копійок), на користь Державного бюджету України, в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.