Рішення № 94765741, 08.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м.Київ №320/12706/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 4888,83 грн. за 2014-2016 роки при призначенні пенсії в 2020 році;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2017-2019 роки в сумі 7763,17 грн., починаючи з 13 липня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона перебуває на обліку в Фастівському відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області «Про пенсійне забезпечення». З 03.04.2014 вона отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 13.07.2020 позивачка досягла пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону Україну «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач здійснив переведення пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак у зв`язку з переходом на пенсію за віком був застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки в сумі 4888,83 грн., а не показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в сумі 7763,17 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Фастівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, з 03.04.2020 по 13.07.2020 отримувала пенсію згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір якої був розрахований на підставі ст.19 цього Закону як для пенсії за віком в розмірі 55% заробітку зі збільшенням на 1% заробітку, але не менш як на 1% мінімального розміру пенсії. В подальшому, на підставі заяви позивачки від 13.07.2020, пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії з 13.04.2017 у зв`язку з досягненням нею віку з урахуванням його зниження на 5 років та 6 місяців, передбаченим абз.6 п.2 ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, на підставі ч.4 ст.42 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працюючому пенсіонеру відповідно до розпорядження від 27.07.2020. Однак, для здійснення перерахунку пенсії відповідачем був застосований проіндексований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшений з 01.03.2019 на 17% та з 01.05.2020 на 11%, та який на день звернення позивачки з заявою про переведення на інший вид пенсії за віком становив 4888,83 грн. Відповідач вважає, що ні Пенсійний фонд, ні суд не може визначати показник середньої заробітної плати для здійснення перерахунку пенсії позивачки при переведенні її на інший вид пенсії за віком та застосовувати, викладений в прохальній частині показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в сумі 7763,17 грн. для перерахунку пенсії, оскільки він затверджений Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, як заявлених передчасно.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивачки, до моменту призначення їй пенсії 03.04.2014 року вона працювала з 06.08.1985 року по 05.03.1986 року на посаді фармацевта Боярської центральної районної аптеки № 5, з 05.03.1986 року 01.03.1993 року на посаді фармацевта в аптеці № 252, а після перейменування посади з 01.03.1993 року по 01.11.2002 року провізором аптеки № 252 (ДКП «Аптека № 252», ТОВ «Аптека № 252»), з 01.11.2020 року по 01.03.2010 року на посаді заступника завідуючого аптекою ТОВ «Аптека № 252», з 01.03.2010 року по 31.08.2011 року на посаді завідуючого аптекою № 1 ТОВ «Аптека № 252», з 01.09.2011 року по 31.08.2012 року на посаді завідуючого аптекою ТОВ «Інтелекс», з 03.09.2012 року по 31.03.2014 року на посадах завідуючого аптеками №№ 2, З ТОВ «Вілона Груп».

Розпорядженням Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №932320150922 від 03.04.2014 року позивачці була призначена пенсія згідно з п. «е» ст. 55 Закону України № 1788-ХП, розмір якої був розрахований на підставі ст. 19 цього Закону, у розмірі 55 процентів заробітку зі збільшенням на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

13.07.2020 року позивачка звернулась до відповідача за перерахунком пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України № 1058-ІУ як пенсіонер, працюючий після призначення пенсії з 10.04.2017 року по день звернення, та який досяг пенсійного віку з урахуванням його зниження на 5 років та 6 місяців, передбаченим абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Підставами для такого звернення позивачкою саме після досягнення пенсійного віку слід визначити приписи абз. 7 ч. 4 ст. 42 Закону України № 1058-ІУ, відповідно до якого дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

13.07.2020 відповідач здійснив переведення позивачки за її заявою від 13.07.2020 року на пенсію за віком з застосуванням зменшення пенсійного віку на 5 років та 6 місяців згідно абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та одночасно здійснив перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України № 1058-ІУ як працюючому пенсіонеру, відобразивши результати такого перерахунку по особовому рахунку позивачки № НОМЕР_1 відповідно до розпорядження від 27.07.2020 року, з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 4888,83 грн. за 2014-2016 роки.

30.07.2020 позивачка звернулась до відповідача з заявою до ГУ ПФУ у Київській області, в якій просила надати роз`яснення щодо розрахунку призначеної пенсії за віком.

Листом №1000-0228-8/693553 від 26.08.20202500-8/69353 ГУ ПФУ в Київській області повідомило позивачку, що при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно заяви від 13.07.2020, позивачці був застосований показник середньомісячної заробітної плати за 2014-2016 роки у сумі 4888,83 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо застосування зазначеного показника протиправними, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення", «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка діяла на час призначення позивачу пенсії, передбачено види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

За приписами п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Приписами абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (який діяв на час призначення пенсії за віком) (далі Закон № 1058-ІV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно з положеннями статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Матеріалами справи підтверджено та повністю визнається сторонами, що позивачка станом на день звернення, 13.07.2020, набула права на призначення пенсії за віком як особа, що досягла пенсійного віку з урахуванням його зниження на 5 років та 6 місяців на підставі абз.6 п.2 ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-ІV передбачено право вибору пенсійних виплат, а саме особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Суд вважає, що оскільки позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (який передбачає особливі підстави та порядок призначення пенсії), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивачка звернулась вперше ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідач протиправно неврахував ч.2 ст. 40 Закону № 1058-ІV при призначенні пенсії за віком.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а).

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивачка звернулась вперше. Законом №1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону № 3723-XIІ.

Матеріалами справи підтверджено, що до призначення пенсії за Законом України № 1058-ІV та, відповідно, виникнення спірних правовідносин, позивачка отримувала пенсію за вислугу років згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії.

Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років за вказаним Законом, позивачка не користувалася жодним із видів пенсій, передбачених Законом № 1058-ІV, а тому, звернувшись до відповідача із заявою про призначення їй пенсії, позивачка використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 577/2457/17.

Таким чином, застосування при розрахунку позивачці пенсії за Законом № 1058-IV за її заявою від 13.07.2020 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки є безпідставним, оскільки такий показник мав бути врахований за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у 2020 році, тобто за 2017-2019 роки.

Враховуючи, що відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком саме з 13.07.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2017-2019 у сумі 7763,17 грн.

Надаючи оцінку всім доводам відповідача, суд приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 4888,83 грн. за 2014-2016 роки при призначенні пенсії в 2020 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_2 ) за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2017-2019 роки в сумі 7763 (сім тисяч сімсот шістдесят три грн.) 17 коп., починаючи з 13 липня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.