Рішення № 94765534, 08.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Справа № 280/7821/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не призначення ОСОБА_2 пенсії за віком;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу, зазначеного в трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не менше прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, починаючи з дати звернення 28.08.2018.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що звернувся до Мелітопольського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії. Однак, листом від 01.09.2020 позивача повідомлено про відсутність підстав для призначені пенсії. Відповідь мотивована тим, що заявником не надано документи, які підтверджують особу, її вік та місце проживання (реєстрації) в Україні. Позивач не погоджується із такою відмовою та зазначає, що Управління мало надати позивачу необхідний та достатній термін для надання нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, зауважує, що позивач дійсно не має місця реєстрації на території України, однак законодавством України не вирішено питання порядку звернення громадян, які постійно проживають за межами України. Вказує, що ОСОБА_2 на час звернення із заявою досяг 67 років, відповідно до записів у трудовій книжці страховий стаж складає 26 років 2 місяці 24 дні та відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набув право на призначення пенсії за віком. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 21.12.2020 року за вх. №62534. Зазначає, що відповідно до наявних та наданих документів позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю і на день подання заяви про перерахунок (поновлення) пенсії за віком, постійно проживає на території іншої держави (Ізраїль), тобто не виконуються умови пунктів 1.1, 2.1 та 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1, а саме: не надано документи, які б підтверджували особу, яка звертається за поновленням пенсії, та місце проживання (реєстрації) позивача в Україні. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.

Ухвалою суду від 06.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

13.11.2020 до суду надійшов уточнений позов, де позивачами визначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7821/20 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - роз`єднано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - суд залишив розглядати у межах провадження адміністративної справи №280/7821/20.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії виділено в окреме провадження та присвоєно номер справи № 280/8444/20.

Ухвалою суду від 20.11.2020 призначено розгляд справи № 280/7821/20 на 21.12.2020 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.08.2020 ОСОБА_2 через представника Акерман О.М. звернулась до Мелітопольського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 01.09.2020 вих. № 7735-7694/-02/8-0800/20 Мелітопольський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомив позивача про те, що на день подання заяви про призначення пенсії за віком (11.08.2020) ОСОБА_2 постійно проживає на території іншої держави (Ізраїль), тобто не виконуються умови, зокрема, статей 47, 51 Закону № 1058, пунктів 2.21, 2.22, 2.23, 2.9 Порядку, а саме: не надано документи, які підтверджують особу, яка звертається за призначенням пенсії, її вік та місце проживання (реєстрації) в Україні. Таким чином, законних підстав для призначення пенсії за віком гр. ОСОБА_2 на даний час не має.

Вважаючи протиправною бездіяльність та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

За приписами положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).

Відповідно до статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Отже, виходячи із правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, право громадянина на призначення йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні.

Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон (терміном дії до 04.11.2029) ОСОБА_2 є громадянином України. Згідно розписки-повідомлення до заяви про призначення/перерахунок пенсії від 11.08.2020 представником позивача долучалась нотаріально засвідчена копія паспорта ОСОБА_2 - PU № НОМЕР_2 від 04.11.2019.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у реалізації конституційного права позивача на пенсійне забезпечення з підстав ненадання документа, що підтверджує особу, яка звертається за призначенням пенсії, її вік та місце проживання (реєстрації) в Україні.

Вказана правова позиція також викладена ВС у постанові від 24.09.2020 по справі №361/1348/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд враховує висновки ВС при застосуванні норми права у спірних правовідносинах.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У пункті 2.1 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктом 4.2 Порядку визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, а за наявності підстав, додатково витребувані пенсійним органом документи.

Отже, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.

При цьому, як вже зазначалось вище, призначення та отримання пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно, зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

Проте, в порушення вказаних норм Закону, Пенсійним органом рішення щодо призначення чи відмову у призначенні позивачем пенсії прийнято не було. На заяву представника позивача від 11.08.2020 щодо призначення пенсії була надана листом від 01.09.2020 № 7735-7694/-02/8-0800/20 відповідь, що суперечить як положенням Закону №1058, так і Порядку № 22-1.

Відтак, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії від 11.08.2020 у встановлений законодавством спосіб.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надавалась була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Проте, уповноважений орган не перевіряв дотримання інших умов для призначення пенсії, зокрема, не з`ясовували та не вирішували питання щодо наявності у позивача трудового стажу, що є обов`язковою умовою для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також отриманої ними заробітної плати.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідача обов`язок повторно розглянути заяву про призначення пенсій ОСОБА_2 від 11.08.2020 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2020, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії від 11.08.2020 у встановлений законодавством спосіб.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_2 від 11.08.2020 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08 лютого 2021 року.

Суддя Л.Я. Максименко