Рішення № 94765023, 10.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 р. Справа№200/11444/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,

встановив:

07.12.2020 Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826), позивач, звернуся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 15955,65 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем наявна сума податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) в сумі 15955,65 гривень.

Платником не виконуються належним чином обов`язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати податкових зобов`язань, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління Державної податкової служби Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.10.2016 за №22440000000005619, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Мар`їнська ДПІ (м. Мар`їнка), як платник податків за основним місцем обліку з 27.10.2016 за №053816207984, вид діяльності за КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що відповідачем 31.10.2016 подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586, відповідно до якої відповідачем обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування в розмірі 15 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати по 2 групі (а.с 11-12).

Рішенням Дачненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області від 29.12.2011 №VI/17-3 «Про встановлення фіксованої ставки єдиного податку» встановлені на території Дачненської сільської ради фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для першої та другої групи платників єдиного податку (а.с. 13-16).

За фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг у розмірі 15955,65 гривень, що раніше не був заявлений до суду, а саме:

єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) в сумі 15955,65 гривень:

558,45 грн. - борг виник 20.01.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.02.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.03.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.04.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.05.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.06.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.07.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.08.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

5041,31 грн. - борг виник 25.08.2018 - донараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.08.2018 №0061274910 (а.с. 17) (вручене платнику податків під розпис 15.08.2018), яке прийнято на підставі акта від 15.08.2018 №002712/05-99-49-10/ НОМЕР_1 (а. с. 18-19) (вручений платнику податків під розпис);

558,45 грн. - борг виник 20.09.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

279,23 грн. - борг виник 24.09.2018 - донараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 14.09.2018 №0124454910 (а.с. 20) (вручене платнику податків під розпис 14.09.2018), яке прийнято на підставі акта від 14.09.2018 №008332/05-99-49-10/ НОМЕР_1 (а. с. 21) (вручений платнику податків під розпис);

558,45 грн. - борг виник 20.10.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.11.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

558,45 грн. - борг виник 20.12.2018 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

625,95 грн. - борг виник 20.01.2019 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

625,95 грн. - борг виник 20.02.2019 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

625,95 грн. - борг виник 20.03.2019 - нараховано єдиного податку 1.2 групи Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №1586 від 31.10.2016 (а.с 11-12);

1742,88 грн. - борг виник 02.04.2019 - донараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.03.2019 №0024934910 (а.с. 22) (вручене платнику податків під розпис 15.03.2019), яке прийнято на підставі акта від 26.02.2019 №405/05-99-49-10/ НОМЕР_1 (а. с. 23) (направлений на адресу відповідача, поштове відправлення вручене 02.03.2019 (а. с. 24);

312,98 грн. - борг виник 23.06.2019 - донараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.06.2019 №0056084910 (а.с. 25) (вручене платнику податків під розпис 13.06.2019), яке прийнято на підставі акта від 12.06.2019 №1307/05-99-49-10/ НОМЕР_1 (а. с. 26) (вручений платнику податків під розпис).

Податкові повідомлення-рішення або акти не оскаржувались відповідачем в адміністративному чи судовому порядку.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 18.01.2017 №502-17 (а.с. 10), яка вручена платнику податків під розпис 19.01.2017.

Вказані заходи не призвели до сплати податкового боргу.

Інтегрованою карткою платника податків підтверджується наявність боргу з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) в сумі 22129,05 гривень.

Податковий борг станом на день розгляду справи не сплачений.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пунктами 2932.1, 293.2 статті 292 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно з пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з наявною заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків, 10 квітня 2019 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 52370-47 про стягнення суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями в розмірі 1690,66 грн. Зазначена вимога направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та отримана особисто відповідачем 23.04.2019 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8).

Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить ч. 2 ст. 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не оскаржена ані податкова вимога, ані податкові повідомлення-рішення, які були належним чином отримані, відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2-15, 31-32, 72-80, 139, 160-161, 168, 171, 241-246, 255, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) до ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в загальному розмірі 15955 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 65 копійок, а саме: за платежем - єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400) в сумі 15955,65 гривень.

Рішення судом складено та підписано 10.02.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна