Рішення № 94764944, 28.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 р. Справа№200/9897/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., за участі секретаря судового засідання Лисенко Н.В.,

представника позивача – Бутко В. М.,

представників відповідача – Озацька О. В., Швайко О. А.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

26.10.2020 Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі - ПрАТ «НКМЗ»), звернулось до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2020 №0000125405 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2339124,00 гривень та застосування штрафних санкцій у розмірі 1169562,00 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.11.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2020 клопотання представника Офісу ВПП про участь у засіданні 26.11.2020 в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою від 26.11.2020 розгляд підготовчого засідання відкладено на 10.12.2020.

Ухвалою суду від 30.11.2020 клопотання представника Офісу ВПП про участь у засіданні 10.12.2020 в режимі відеоконференції задоволено.

10.12.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.12.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 клопотання представника Офісу ВПП про участь у засіданні 29.12.2020 в режимі відеоконференції задоволено.

29.12.2020 року в судовому засіданні оголошена перерва до 28.01.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 клопотання представника Офісу ВПП про участь у засіданні 28.01.2021 в режимі відеоконференції задоволено.

29.01.2021 представники позивача та відповідача приймали участь у розгляді справи, надали пояснення по суті вимог та заперечень. Судом досліджено докази.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Офісом ВПП проведено виїзну документальну позапланову перевірку ПрАТ «НКМЗ» з питань законності декларування від`ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2020 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/05763599. Як зазначено в акті перевірки суть порушення, полягає в тому, що ПрАТ «НКМЗ» неправомірно складено розрахунки коригування податкових зобов`язань у бік зменшення на загальну суму ПДВ 2339124,00 гривень по контрагентам - покупцям: ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в результаті остаточного перерахунку вартості продукції (внаслідок зміни валютного курсу) без відповідного повернення грошових коштів цим покупцям або надання інших видів компенсації.

Позивачем надані заперечення від 06.07.2020 вих. № 015/1194 до акта перевірки від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/05763599.

Відповідач відхилив вказані заперечення, про що зазначив у відповіді від 20.07.2020 № 25341/10/28-10 та прийняв на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення від 22.07.2020 № 0000125405 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2339124,00 гривень та застосування штрафних санкцій у розмірі 1169562,00 гривень.

Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 06.08.2020 № 1366/015 на податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, рішенням від 28.08.2020 № 26477/6/99-00-06-02-03-06 ДПС України залишила податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає, що висновки акта перевірки про порушення п. 185.1 ст.185, п. 192.1 ст.192, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, які начебто призвели до заниження податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 2339124,00 гривень та завищення суми від`ємного значення й суми бюджетного відшкодування у відповідному розмірі, необґрунтовані, оскільки суперечать приписам діючого законодавства.

Внаслідок чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків, є неправомірними, оскільки позивач мав всі законні підстави для коригування податкових зобов`язань з ПДВ та відображення його результатів у податковому обліку й податковій звітності і таке коригування здійснене у чіткій відповідності до приписів податкового законодавства, а тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Відповідачем надано письмовий відзив, в обґрунтування якого зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/5763599 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ПрАТ «НКМЗ» з питань законності декларування від`ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2020 року.

Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено вимог п. 185.1 ст. 185, п. 192.1 ст. 192, п. 200.4 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу Україні (зі змінами та доповненнями) від 02.12.2010 № 2754 - VI та п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерств юстиції України 26.01.2016 за № 131/28267(із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкових зобов`язань у сумі 2339124,00 грн. внаслідок чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 2339124,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 2339124,00 грн.

Також, перевіркою встановлено неправомірне складання розрахунків коригування податкових зобов`язань у бік зменшення на загальну суму ПДВ 2339124,00 грн. по контрагентам покупцям ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в результаті остаточного перерахунку вартості продукції (внаслідок зміни валютного курсу) без відповідного повернення грошових коштів таким покупцям або надання інших видів компенсації.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначив на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Представником позивача надана відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що у даній справі позовні вимоги ПрАТ «НКМЗ» не стосуються питань рентної плати за спеціальне використання води. Відтак, позивач і не мав надавати суду докази на спростування доводів про заниження податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне користування води.

Також, зазначає, що у переважній більшості доводи відповідача, що містяться у відзиві, є висновками акта виїзної документальної позапланової перевірки ПрАТ «НКМЗ» від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/05763599 з даного питання. Суть доводів полягає в тому, що позивачем неправомірно складено розрахунки коригування податкових зобов`язань у бік зменшення на загальну суму ПДВ 2339124,00 грн. по контрагентам покупцям ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в результаті остаточного перерахунку вартості продукції (внаслідок зміни валютного курсу) без відповідного повернення грошових коштів таким покупцям або надання інших видів компенсації.

У зв`язку з чим, доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, не є такими, що спростовують правильність позиції позивача у спірному питанні, та не підтверджують правильність висновків акта виїзної документальної позапланової перевірки ПрАТ «НКМЗ» від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/05763599 й правомірність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 22.07.2020 № 0000125405.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що порядок коригування податкових зобов`язань визначений ст. 192 Податкового кодексу Україні, положення якого не визначають таку умову для коригування податкових зобов`язань як наявність факту повернення грошових коштів на рахунок отримувача товарів або здійснення будь-якої іншої компенсації внаслідок перерахунку вартості товарів. Позивач, в позові та відповіді на відзив стверджує, що має право для коригування податкових зобов`язань в бік зменшення без наявності факту повернення грошових коштів або отримання іншої компенсації, проте такі висновки позивача суперечать нормам податкового законодавства відносно порядку формування податкових зобов`язань та складання розрахунків коригування, відповідно до правил визначення податкових зобов`язань встановлених розділом V Податкового кодексу України з урахуванням особливостей підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

Зазначає, що стаття 187 розділу V Податкового Кодексу України визначає момент та підстави відображення податкових зобов`язань в складі декларації з податку на додану вартість платників податків.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу Україні - датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, і для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Отже, за загальними правилами податкові зобов`язання формуються та відображаються в декларації з податку на додану вартість в зв`язку із настанням однієї із подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця, або дата відвантаження товарів.

Пунктом 201.1 і 201.10 статті 201 Податкового кодексу Україні встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу Україні). Аналіз вищевикладених норм свідчить на користь того, що для відображення сум податкових зобов`язань необхідна обов`язкова наявність однієї із підстав у відповідності до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу Україні.

Отже, станом на дату складання «Актів коригування ціни» (всі акти складено датою - 02.03.2020) відсутня будь-яка подія для здійснення перерахунку (остаточний розрахунок за специфікацією) та виписки актів, в зв`язку з тим, що відвантаження та остаточна оплата за контрактами відбулось у 2019 році, січень 2020 року, тобто вже скінчився передбачений контрактами термін проведення перерахунку вартості реалізованої продукції та виписки актів коригування

Також, відсутність права у позивача для коригування податкових зобов`язань в бік зменшення підтверджується відсутністю станом на 01.03.2020 за даними бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості по контрагентам ПрАТ «ЦГОК», ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та відсутністю здійснення згідно даних бухгалтерського обліку будь-яких операцій з повернення грошових коштів на користь контрагентів як компенсація по перерахунку ціни.

Посилаючись на зазначені обставини відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником позивача надано письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог, в яких зазначає, що пунктом 192.1. Податкового кодексу Україні встановлені особливості коригування сум податкових зобов`язань, які вже виникли і по яким вже складено податкові накладні.

Позивач у звітному періоді - березні 2020 року, керуючись положеннями ст. 192 Податкового кодексу Україні, здійснив коригування податкових зобов`язань з ПДВ у бік зменшення у зв`язку з перерахунком (зміною) вартості поставленої продукції внаслідок зміни валютного курсу. Отже, дії є цілком правомірними та узгоджуються з положеннями Податкового кодексу України. Доводи відповідача про необхідність одночасного застосування положень пункту 187.1. статті 187 і пункту 192.1. статті 192 Податкового кодексу України є безпідставними.

Враховуючи, що положення п.192.1.1. ст. 192 Податкового кодексу Україні не визначають таку умову для коригування податкових зобов`язань як наявність факту повернення грошових коштів на рахунок отримувача товарів або здійснення йому будь-якої іншої компенсації внаслідок перерахунку вартості товарів, висновок відповідача про неправомірність складення ПрАТ «НКМЗ» розрахунків коригування податкових зобов`язань в результаті остаточного перерахунку вартості продукції, оскільки відсутнє відповідне повернення грошових коштів цим покупцям або надання інших видів компенсації, є також необґрунтованим.

Наголошує, що діюче податкове законодавство України не визначає наявність факту повернення грошових коштів на рахунок отримувача товарів або здійснення йому будь-якої іншої компенсації внаслідок перерахунку вартості товарів в якості умови для коригування податкових зобов`язань у випадку перегляду цін поставлених товарів.

Відповідачем зазначається, що факт неповернення позивачем грошових коштів компенсації перерахунку вартості поставлених товарів на адресу контрагентів станом на березень 2020 року свідчить про порушення умов додаткових угод, укладених з цими контрагентами. Позивачем зазначається, що додатковими угодами, укладеними позивачем з контрагентами-покупцями (ПрАТ «ЦГОК» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча»), не передбачений строк для повернення позивачем грошових коштів перерахунку на адрес контрагентів. Отже, факт неповернення грошових коштів станом на березень 2020 в жодному разі не свідчить про порушення умов додаткових угод.

Позивач наголошує, що представники відповідача підтвердили факт відсутності у контролюючого органу заперечень до первинних документів та до складання відповідних актів коригування ціни до специфікацій, та підтвердили право позивача складати такі акти коригування ціни і відповідні розрахунки коригування. Проте, на думку відповідача, в березні 2020 року у позивача була відсутня подія для здійснення перерахунку ціни.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 05763599) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації з 01.04.1994 року №12701200000000708, є юридичною особою та з 21.07.1997 є платником податку на додану вартість, в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів та у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Відповідачем проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача щодо питань законності декларування від`ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2020 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/05763599.

Перевіркою встановлено порушено вимог п. 185.1 ст. 185, п. 192.1 ст. 192, п. 200.4 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу Україні (зі змінами та доповненнями) від 02.12.2010 р. № 2754 - VI та п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерств юстиції України 26.01.2016 за № 131/28267(із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкових зобов`язань у сумі 2339124,00 грн. внаслідок чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 2339124,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 2339124,00 грн.

Позивачем на акт документальної перевірки № 31/28-10-54-05-12/05763599 від 19.06.2020 подано заперечення від 06.07.2020 № 015/1194.

Листом від 20.07.2020 № 25341/10/28-10 відповідач повідомив, що висновки акта від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/05763599 відповідають діючому законодавству у зв`язку з чим, за результатами розгляду заперечень залишаються незмінними.

На підставі акта перевірки від 19.06.2020 № 31/28-10-54-05-12/05763599 податковим органом 22.07.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2020 № 0000125405 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2339124,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1169562,00 грн.

ПрАТ «НКМЗ» звернулось до ДПС України зі скаргою від 06.08.2020 № 1366/015 на вказане податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги рішенням від 28.08.2020 № 26477/6/99-00-06-02-03-06 ДПС України залишила податкове повідомлення-рішення без змін.

Спірним питанням у справі, є правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення від 22.07.2020 №0000125405, а саме складання розрахунків коригування податкових зобов`язань у бік зменшення на загальну суму ПДВ 2339124,00 грн. по контрагентам покупцям ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в результаті остаточного перерахунку вартості продукції (внаслідок зміни валютного курсу) без відповідного повернення грошових коштів таким покупцям або надання інших видів компенсації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснювалась на підстав пп. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78, а саме: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Підстави проведення документальної планової виїзної перевірки позивачем не оскаржуються.

Натомість, судом встановлено, що ПрАТ «НКМЗ» у звітному періоді - березні 2020 року здійснив коригування податкових зобов`язань з ПДВ у бік зменшення у зв`язку із перерахунком (зміною) вартості продукції внаслідок зміни валютного курсу. В тому числі:

1) за контрактом № 23/3-18 від 20.02.2018 з ПрАТ «Центральний горно-обогатительный комбинат» (ПрАТ «ЦГОК»), м. Кривий Ріг.

Умови розрахунків визначені розділом 5 контракту. Зокрема, згідно п. 5.3. контракту (п.5.5. з урахуванням додаткової угоди №3 від 18.02.19) остаточна вартість продукції в гривневому еквіваленті відповідно до п.3.3. підтверджується актом коригування ціни, який оформлюється на дату зарахування остаточного платежу наступної оплати на поточний рахунок постачальника.

У зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату узгодження специфікацій №№1,2,4 та здійснення між ПрАТ «НКМЗ» (постачальником) та ПрАТ «ЦГОК» (покупцем) остаточного перерахунку вартості продукції за вказаними специфікаціями на підставі актів коригування ціни від 19.03.2020 укладено додаткову угоду №7 від 19.03.2020.

Згідно даної додаткової угоди внаслідок перерахунку вартості продукції по специфікаціям №№1,2,4 загальна сума контракту зменшується на 67357,96 грн. У зв`язку з чим як визначено п. 3 додаткової угоди Покупець здійснює доплату Постачальнику грошових коштів у сумі 65264,41 грн. за продукцію, вказану у специфікаціях №№1,2, а Постачальник сплачує на поточний рахунок Покупця грошові кошти у сум 132622,37 грн., що залишились в розпорядженні Постачальника після перерахунку вартості продукції, відвантаженої по специфікації №4.

На підставі актів коригування ціни до специфікацій №№1,2,4 та додаткової угоди №7 від 19.03.2020 позивачем складено розрахунки коригування у бік зменшення (збільшення) податкових зобов`язань до податкових накладних, виписаних у червні, серпні, жовтні, листопаді 2018 р. та травні 2019 р. на загальну суму ПДВ «-» 11226,33 грн.

2) за контрактом №23/7-18 від 09.02.2018 з ПрАТ «Центральний горно-обогатительный комбинат» (ПрАТ «ЦГОК»), м. Кривий Ріг.

Умови розрахунків, визначені розділом 3 та 5 цього контракту, аналогічні умовам, зазначеним у контракті №23/3-18 від 20.02.2018.

У зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату узгодження специфікацій №№1,2,3 та здійснення між ПрАТ «НКМЗ» (постачальником) та ПрАТ «ЦГОК» (покупцем) остаточного перерахунку вартості продукції за вказаними специфікаціями на підставі актів коригування ціни від 19.03.2020 укладено додаткову угоду №5 від 19.03.2020.

Згідно даної додаткової угоди внаслідок перерахунку вартості продукції по специфікаціям №№1,2,3 загальна сума контракту зменшується на 1033515,13 грн. У зв`язку з чим, як визначено п. 3 додаткової угоди, Постачальник на підставі коригувального рахунку сплачує на рахунок Покупця вказані грошові кошти, що залишились в його розпорядженні після перерахунку вартості продукції, відвантаженої по специфікаціям №№1,2,3.

На підставі актів коригування ціни до специфікацій №№1,2,3 та додаткової угоди №5 від 19.03.2020 позивачем складено розрахунки коригування у бік зменшення податкових зобов`язань до податкових накладних, виписаних у липні - листопаді 2018 р. на загальну суму ПДВ «-» 172252,00 грн.

3) за контрактом №23/88-18 від 21.12.2018 з ПрАТ «Центральний горно-обогатительный комбинат» (ПрАТ «ЦГОК»), м. Кривий Ріг.

Умови розрахунків, визначені розділом 5 цього контракту, аналогічні умовам, зазначеним у контракті №23/3-18 від 20.02.2018.

У зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату узгодження специфікацій №№2,4,5 та здійснення між ПрАТ «НКМЗ» (постачальником) та ПрАТ «ЦГОК» (покупцем) остаточного перерахунку вартості продукції за вказаними специфікаціями на підставі актів коригування ціни від 02.03.2020 укладено додаткову угоду №11 від 02.03.2020.

Згідно даної додаткової угоди внаслідок перерахунку вартості продукції по специфікаціям №№2,4,5 загальна сума контракту зменшується на 5699477,41 грн. У зв`язку з чим, як визначено п. 3 додаткової угоди, Постачальник на підставі коригувального рахунку сплачує на рахунок Покупця вказані грошові кошти, що залишились в його розпорядженні після перерахунку вартості продукції, відвантаженої по специфікаціям №№2,4,5.

У зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату узгодження специфікацій №№3,6 та здійснення між ПрАТ «НКМЗ» (постачальником) та ПрАТ «ЦГОК» (покупцем) остаточного перерахунку вартості продукції за вказаними специфікаціями на підставі актів коригування ціни від 02.03.2020 укладено додаткову угоду №12 від 02.03.2020.

Згідно п. 2 даної додаткової угоди внаслідок перерахунку вартості продукції по специфікаціям №№3,6 загальна сума контракту зменшується на 5513923,83 грн. У зв`язку з чим, як визначено п. 3 додаткової угоди, Постачальник на підставі коригувального рахунку сплачує на рахунок Покупця вказані грошові кошти, що залишились в його розпорядженні після перерахунку вартості продукції, відвантаженої по специфікаціям №№3,6.

На підставі актів коригування ціни до специфікацій №№2,3,4,5,6 та додаткових угод №№11,12 від 02.03.2020 ПрАТ «НКМЗ» складено розрахунки коригування у бік зменшення податкових зобов`язань до податкових накладних, виписаних у вересні - грудні 2019 р. на загальну суму ПДВ «-» 1868900,00 грн.

4) за контрактом №23/53-18-81521-09-01 від 06.09.2018 з ПрАТ «Центральний горно-обогатительный комбинат» (ПрАТ «ЦГОК»), м. Кривий Ріг.

Умови розрахунків, визначені розділом 5 цього контракту, аналогічні умовам, зазначеним у контракті №23/3-18 від 20.02.2018.

У зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату, зазначену в Специфікаціях №№ 8,9 та здійснення між ПрАТ «НКМЗ» (постачальником) та ПрАТ «ЦГОК» (покупцем) остаточного перерахунку вартості продукції за вказаними специфікаціями на підставі актів коригування ціни від 19.03.2020 укладено додаткову угоду №15 від 19.03.2020.

Згідно даної додаткової угоди внаслідок перерахунку вартості продукції по специфікаціям №№8,9 загальна сума контракту зменшується на 78857,10 грн. У зв`язку з чим, як визначено п. 3 додаткової угоди, Постачальник на підставі коригувального рахунку сплачує на рахунок Покупця вказані грошові кошти, що залишились в його розпорядженні після перерахунку вартості продукції згідно специфікацій №№8,9.

У зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату, зазначену в специфікації №4 та здійснення між ПрАТ «НКМЗ» (постачальником) та ПрАТ «ЦГОК» (покупцем) остаточного перерахунку вартості продукції за вказаною Специфікацією на підставі акта коригування ціни від 19.03.2020 укладено додаткову угоду №16 від 19.03.2020.

Згідно даної додаткової угоди внаслідок перерахунку вартості продукції по специфікації №4 загальна сума контракту зменшується на 489193,8 грн. У зв`язку з чим, як визначено п. 3 додаткової угоди, Постачальник на підставі коригувального рахунку сплачує на рахунок Покупця вказані грошові кошти, що залишились в його розпорядженні після перерахунку вартості продукції згідно специфікації №4.

На підставі актів коригування ціни до специфікацій №№4,8,9 та додаткових угод №№15,16 від 19.03.2020 ПрАТ «НКМЗ» складено розрахунки коригування у бік зменшення податкових зобов`язань до податкових накладних, виписаних у вересні - грудні 2019 р. на загальну суму ПДВ «-» 94675,00 грн.

У зв`язку з перерахунком вартості продукції між ПрАТ «НКМЗ» та ПрАТ «ЦГОК» проведені звіряння розрахунків, про що складені відповідні Акти звірки розрахунків та довідки по розрахункам з підприємством ПрАТ «ЦГОК».

Суми зменшення податкових зобов`язань відображені ПрАТ «НКМЗ» у бухгалтерському обліку. При цьому оскільки відвантажена продукція була сплачена постачальником, суми коштів, які залишились після перерахунку, збільшили заборгованість ПрАТ «НКМЗ» перед його контрагентом - ПрАТ «ЦГОК».

5) за договором №22/12-18/1608 від 14.08.2018 з ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча » (ПрАТ «ММК ім.Ілліча»), м. Маріуполь.

Пунктом 9 специфікації №19 «Додаткові умови» до цього договору передбачено перерахунок наступної оплати у випадку зміни курсу гривні до долару США на дату тендерної пропозиції від курсу гривні до долару США на дату платежу наступної оплати більше ніж як на 5%. При цьому відповідно до даного розділу договору остаточна вартість обладнання в гривневому еквіваленті підтверджується актом коригування ціни, який оформлюється на дату зарахування остаточного платежу наступної оплати на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до умов п. 9 Специфікації № 19 ПрАТ «НКМЗ» (постачальником) та «ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (покупцем) здійснено перерахунок вартості обладнання, враховуючи різницю між курсом гривні до долару США на дату тендерної пропозиції та дату наступних платежів після відвантаження обладнання (серпень, вересень, жовтень 2019р.) за вказаною специфікацією, про що складено акт коригування ціни від 03.02.2020.

Згідно даного акта залишкова вартість обладнання за винятком авансового платежу складає 12937920,30 грн., а платежі, що надійшли від Покупця протягом серпня-листопада 2019 року, перераховуються у відповідності до діючого курсу НБУ на кожну дату сплати. Внаслідок такого перерахунку остаточна вартість обладнання зменшилась на 1152421,96 грн.

На підставі акта коригування ціни від 03.02.2020 до специфікації № 19 ПрАТ «НКМЗ» складено розрахунки коригування у бік зменшення податкових зобов`язань до податкових накладних, виписаних у серпні - жовтні 2019 р. на загальну суму ПДВ «-» 192070,00 грн.

У зв`язку з перерахунком вартості продукції між ПрАТ «НКМЗ» та контрагентами - постачальниками проведені звіряння розрахунків, про що складені відповідні Акти звірки розрахунків та довідки по розрахункам.

Суми зменшення податкових зобов`язань відображені ПрАТ «НКМЗ» у бухгалтерському обліку. При цьому оскільки відвантажена продукція була сплачена покупцями, суми коштів, які залишились після перерахунку, збільшили заборгованість ПрАТ «НКМЗ» (постачальника) перед його контрагентами - покупцями.

Відповідно до статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з приписами статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 201 визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1).

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10.).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Водночас, відповідно до приписів статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (п. 192.1.1.).

З правового аналізу зазначених вище норм можливо зробити висновок, що платник податків має право на коригування податкової накладної не лише за кількісними показниками, а й у випадку допущення помилок при складанні податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 затверджений Порядок заповнення податкової накладної.

Пунктом 21 зазначеного Порядку у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Пунктом 22 передбачено, що у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.

Так, згідно абзацу 6 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

У відповідності до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Зменшення суми податкових зобов`язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов`язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд в свою чергу, критично ставиться до доводів наведених податковим органом, оскільки, ПрАТ «НКМЗ» надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» і такі документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами в яких зазначено про коригування цін, у зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату узгодження специфікацій між позивачем та контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

Статтею 632 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносити на власний розсуд.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, твердження відповідача відносно відсутності права на складання розрахунків коригування податкових зобов`язань у бік зменшення та первинних документів, щодо підтвердження проведених коригувань у березні 2020 року, що має наслідком відсутність права на відображення у бухгалтерському та податковому обліку не відповідає фактичним обставинам справи.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують коригування цін, у зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату узгодження специфікацій між позивачем та контрагентами, які визнані сторонами на підставі відповідних угод.

Таким чином, суд приходить висновку про правомірність дій позивача щодо коригування податкових зобов`язань з ПДВ в бік їх зменшення, та наявність документального підтвердження підстав для вчинення вказаних дій.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v.Turkey №48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справіand Chaush v. Bulgaria №30985/96).

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову. Відтак позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, слід задовольнити та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000125405 від 22.07.2020.

Щодо питання розподілу судових витрат.

Позивачем сплачено суму судового збору в розмірі 21020,00 гривень, відповідно до платіжного доручення №20056 від 20.10.2020.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд приходить висновку про необхідність стягнення з відповідача суми судового збору в розмірі 21020,00 гривень на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (місцезнаходження: вул. Орджонікідзе, буд. 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84305, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 05763599) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ, 04119, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби № 0000125405 від 22.07.2020, яким зменшено Приватному акціонерному товариству «Новокраматорський машинобудівний завод» суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 2339124,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 1169562,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 28.01.2021.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.02.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна