Ухвала суду № 94764773, 09.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 лютого 2021 року Справа 160/1765/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання дій незаконними та неправомірними, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

04.02.21 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому просить суд:

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням правил територіальності, незаконними та неправомірними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60433453 від 29 жовтня 2019 року, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною;

-судові витрати покласти на відповідача, приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксану Анатоліївну.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору (ч. 5 ст. 161 КАС України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання даного позову.

Однак позивачем разом з адміністративним позовом надана заява про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору, в якій просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору по даній справі.

В обгрунтування заяви вказано, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити навіть частково судовий збір, в зв`язку із скрутним, навіть дуже тяжким матеріальним становищем, оскільки заробітку (доходу) в даний час не має, оскільки має невелику заробітну плату, до того ж заробітку на даний час не маю зовсім.

При вирішені клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов`язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.

Обов`язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 року по справі № 215/3329/19.

При цьому, позивачем не надано до суду жодного доказу тяжкого матеріального становища та не можливості сплати судового збору за подання адміністративного позову по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн., тобто не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, суд зазначає, що частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно частиною другою статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вищевказаними нормами встановлено спеціальні строки звернення до суду з оскарженням рішення та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Позивач в позові, зокрема, просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60433453 від 29 жовтня 2019 року, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною.

Разом з тим, із позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 04.02.21 тобто, із пропущенням десятиденного строку звернення до суду з позовом у категорії справ щодо оскарження дій, зокрема, приватного виконавця.

В поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що спірну постанову про відкриття виконавчого провадження №60433453 від 29.10.2019 позивач не отримував, а випадково дізнався 29.01.2021 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та з реєстру боржників.

Разом з цим, позивач також посилається на встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, у зв`язку з чим не може самостійно відвідати приватного виконавця та отримати оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №60433453.

Однак, суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №60433453 від 29.10.2019 прийнята у 2019 році, ще до запровадження карантину на території України та введення обмежувальних протиепідемічних заходів, а тому у позивача з 29.10.2019 до часу подання позову по даній справі, а саме 04.02.21 було достатньо часу та можливості отримати та ознайомитись з оскаржуваною постановою. Проте, позивач не вчиняв будь-яких дій, а звернувся до суду лише 04.02.2021.

Крім того, з наданих до суду матеріалів не можливо встановити дату отримання/не отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2019 №60433453.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Окрім цього, за приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відтак, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання дій незаконними та неправомірними, скасування постанови- залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху надати до канцелярії суду:

- документ про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 908,00 грн.;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко