Ухвала суду № 94764702, 08.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 лютого 2021 року Справа 160/1496/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року (направлена засобами поштового зв`язку 27.01.2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 12.11.2020 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 79 429 250,14 (сімдесят дев`ять мільйонів чотириста двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 14 копійок).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що контролюючим органом в порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нараховано суму боргу без проведення документальної перевірки. Відповідачем не враховано, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ставить у залежність нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від факту виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення). До того ж, враховуючи те, що у Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» існувала заборгованість із виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховані штрафні санкції, то у останнього не виникало обов`язку щодо сплати єдиного внеску, а отже і не виникало підстав для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 02.02.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн. Ціна позову складає 79 429 250,14 грн, отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 22 700,00 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Натомість, позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру в сумі 22 700,00 грн. не сплачений.

В порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, позивачем разом із позовною заявою подано заяву про зменшення розміру судового збору та відстрочення від сплати судового збору, яка вмотивована тим, що у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою, позивач не має змоги сплатити зазначені суми судового збору, що підтверджується стрімким падінням фінансових результатів підприємства, дуже значним розміром заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка відповідно до останньої фінансової звітності станом на 01.10.2020 року становить 159 635 000,00 грн. Зовнішній борг підприємства 5 055 074 000,00 грн. що підтверджується даними Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 01.10.2020 року. Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» є підприємством аерокосмічної галузі; включене до переліку 15 особливо важливих підприємств, які в будь-якому разі мають лишитися в державній власності (Постанова КМУ від 04 березня 2015 року № 83 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 08.06.2016 р. № 398), тобто, має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Наразі, у зв`язку з глобальною світовою економічною кризою, яка зачепила всі галузі виробництва, майже припинилися замовлення на виробництво аеро-космічної продукції. Глобальне економічне середовище (світова економічна криза) у 2019 році і на початку 2020 року, з-поміж іншого, характеризується загальним гальмуванням економічного зростання, що носить назву “боргового спаду”. МВФ знизив прогноз зростання світової економіки на цей період до 2,9% та потрясінням на азіатських фондових ринках, де девальвація юаня на тлі зміцнення долара сприяла прискоренню перерозподілу інвестицій на користь США, проблеми ж в економіці країн ЄС не дають підстав для повернення потоків капіталів у цей регіон, адже піднесення ділової активності тут поки не очікується. Що стосується внутрішніх проблем економіки України: Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України в 2019 році зріс до 3.4 млрд. дол. США (3.6% від ВВП) порівняно з 186 млн. дол. США (0.2% від ВВП) у 2018 році. Темпи падіння експорту товарів та послуг становили 4.1% (у 2016 році - 26.9%), імпорт зріс на 3.9% (у 2018 році імпорт скоротився на 29.2%).

Утім, доказів вжиття заходів для отримання додаткового фінансування та спрямування коштів на сплату судового збору у справі №160/1496/21 позивачем не надано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У контексті справедливого балансу публічних і приватних інтересів, забезпечення пропорційності обмежень доступу до суду при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору необхідно з`ясувати рівень доходів скаржника, порівняти його з розміром установленого законом судового збору й визначити, чи можливе вирішення цього питання без покладення на скаржника надмірного процесуального тягаря.

Отже, заява про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору є обґрунтованою у разі наявності посилань на конкретні факти та докази, які підтверджують обставини щодо відсутності у позивача всіх джерелах акумулювання фінансових ресурсів достатніх коштів для виконання вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували, що у позивача немає відкритих рахунків у інших банківських установах (наприклад, довідка податкового органу щодо переліку відкритих рахунків платника у банківських установах), заява Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» щодо зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року по справі №823/1895/17.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту "b" пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України "Про судовий збір", які набули чинності від 1 вересня 2015 року.

Зміни до Закону України "Про судовий збір", які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України "Про судовий збір" визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про те, що у постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

«…Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію застосування судами статті 133 КАС та статті 8 Закону України «Про судовий збір» Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у:

- ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 160/8324/19; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 440/4696/18;

- постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 826/13247/18, від 31 липня 2020 року у справі № 826/11947/18.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було…».

Відтак, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для відстрочення та зменшення сплати судового збору - відсутні, у зв`язку із чим заява задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позов, який містить вимоги майнового характеру у розмірі 22 700,00 грн., за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Так, як убачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви долучено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 12.11.2020 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 79 429 250,14 (сімдесят дев`ять мільйонів чотириста двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень 14 копійок). При цьому, означена вимога складена саме Офісом великих платників податків ДПС. Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністетсва юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search), Офіс великих платників податків ДПС має код ЄДРПОУ як 43141471, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г.

Натомість, позивач просить скасувати спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 12.11.2020 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 79 429 250,14 грн. як таку, яка винесена Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДПС, та у якості відповідача за текстом позову, також зазначає як Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДПС.

Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, чітко визначитися із вірним найменуванням відповідача.

Окрім цього, відповідно до ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не у повному обсязі засвідчені позивачем належним чином.

Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» у задоволенні заяви про зменшення судового збору та про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення- залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 22 700,00 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”;

- позовної заяви та її копіями, а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та вірним найменуванням відповідачем.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник