Рішення № 94764656, 01.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року Справа № 160/14791/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМаковської О.В. за участі секретаря судового засідання за участі: представника позивача представника відповідача третя особа Сидоренка В.В. Лукіної А.А. не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання дій протиправними та стягнення грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) позивачу, за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року в сумі 2 049 600,00 грн. згідно наданого розрахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року по справі №160/9530/18;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі №160/9530/18 компенсацію (грошове забезпечення) за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 по 31 травня 2018 року в сумі 2 049 600,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9530/18 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період з 01.01.2016 по 31.05.2018. Позивач не погоджується з сумою, яка розрахована відповідачем та виплачена позивачу на виконання рішення суду, як сума доплати за роботу в нічний час в розмірі 5997,90 грн. та вважає, що доплата за вказану роботу повинна складати 2 049 600 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 відкрито загальне позовне провадження з призначення підготовчого засідання на 03.12.2020.

В підготовче засідання 03.12.2020 сторони та третя особа не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили. Розгляд справи відкладено на 09.12.2020.

В підготовче засідання 09.12.2020 з`явився представник позивача. Розгляд справи відкладено на 15.12.2020.

В підготовче засідання 15.12.2020 з`явились представник позивача та відповідач. Третя особа не з`явилась. Розгляд справи відкладено на 18.01.2021 за клопотанням відповідача для надання можливості підготовки відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

Від відповідача 22.12.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/9530/18 проведено нарахування та виплату позивачу доплату за роботу в нічний час, що підтверджується розрахунковими листами та платіжним дорученням. Також, відповідач зазначає, що фактично позивач не згодний із розрахунком суми доплати, яка проведена на виконання рішення суду у справі №160/9530/18, а тому, повинен звертатись до суду із заявою в порядку статей 382, 383 КАС України, а не шляхом подання нової позовної заяви.

В підготовче судове засідання 18.01.2021 з`явились представник позивача та відповідач. Третя особа в підготовче засідання не з`явилась, будь-яких пояснень, клопотань чи повідомлень на адресу суду від останньої не надходило.

На обговорення сторін поставлено питання щодо закриття підготовчого засідання. Представник позивача та відповідача не заперечували та надали письмову згоду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у цей самий день.

В судовому засіданні сторони надали пояснення по суті позовних вимог. Розгляд справи відкладено на 01.02.2021.

В судове засідання 01.02.2021 з`явились представник позивача та відповідач. Третя особа в судове засідання не з`явилась. Представник позивача просить суд задовольнити позов, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №160/9530/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання дій протиправними та стягнення грошового забезпечення задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 , інспектору взводу № 2 роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року. Зобов`язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/9530/18 було нараховано та виплачено позивачу доплату за службу в нічний час в розмірі 5997,90 грн.

Нарахування та виплата вказаної грошової суми позивачем не заперечується. Під час розгляду даної справи судом встановлено, що фактично позивач не погоджується із сумою виплати, яка проведена на виконання рішення суду, оскільки вважає, що належна до виплати сума повинна становити 2 049 600 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як встановлено статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За загальним правилом для захисту чи поновлення своїх порушених прав і законних інтересів позивач, на користь якого ухвалено вказане судове рішення, має право подати заяву до суду першої інстанції. Така форма судового контролю з ініціативи учасника справи встановлена статтею 383 КАС України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Крім того, суд зазначає, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання повторного позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Суд, проаналізувавши предмет спору у даній справі, дійшов висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами слугувала незгода позивача із діями відповідача під час виконання судового рішення по справі №160/9530/18, а тому оскаржувані дії відповідача в даному адміністративному процесі пов`язані з виконанням судового рішення у справі №160/9530/18, а не є самостійним предметом спору.

За таких обставин, суд вважає що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених (на його думку) прав, свобод та інтересів, оскільки у даному випадку чинне законодавство наділяє особу правом особливого звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дії чи бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення в рамках справи №160/9530/18, а не з новим позовом.

У зв`язку з наведеним, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим адміністративним позовом не розглядаються.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що обставини, які відображені позивачем в даній позовній заяві, підлягають перевірці в межах вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах в порядку судового контролю, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання дій протиправними та стягнення грошового забезпечення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей визначених абзацом 2 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс рішення суду складено 10.02.2021.

Суддя О.В. Маковська