Рішення № 94764618, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/13933/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЙ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМАЙ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000301/2 від 17.08.2020 року;

- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00043 від 17.08.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні всі підстави для скасування рішення та картки відмови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

24.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що за результатами контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД № UA110140/2020/007474 виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за вказаною електронною митною декларацією згенеровано, зокрема, наступні форми митного контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ). На підставі викладеного відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства, а посадові особи митниці, при прийнятті спірного рішення та оформленні картки відмови, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМАЙ» (далі - позивач) та «Ningbo Haiji Electric Appliance Co. Ltd.» Китай був укладений зовнішньо - економічний контракт №NHJ/KM-2020 від 13.07.2020р. (далі - контракт).

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМАЙ» (Покупець) купує товар у «Ningbo Haiji Electric Appliance Co. Ltd.» Китай (Продавець).

Відповідно до п. 2.1. контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.4. контракту визначено, що ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМАЙ» та «Ningbo Haiji Electric Appliance Co. Ltd» Китай № NHJ/KM-2020 від 13.07.2020р. було організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме пилососи та запасні частини в комплекті.

17.08.2020 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA110140/2020/007474 (номер встановлений після коригування - № UA110140/2020/007547). Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно комерційного інвойсу № HJ2020227 від 13.07.2020 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

Так, у митній декларації № UA l10140/2020/007474 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 12 130, 75 USD. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 105 940,65 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) Пакувальний лист від 13.07.2020

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № HJ2020227 від 13.07.2020

- Коносамент (Bill of lading) №MRFB20063819 від 04.07.2020

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №0190 від 15.08.2020

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №HJ2020227 від 13.07.2020

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н від 03.08.2020

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №NHJ/KM-2020 від 13.07.2020

- Інформація морських агентів від 10.08.2020

У рамках проведення консультацій, з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, позивача зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З приводу того, що уповноваженою особою митного органу було звернуто увагу на відмінності у інвойсі, пакувальному листі та коносаменті про порт відвантаження товару, декларантом було надано лист від "Global Container Lines Latvija SIA" у якому зазначається, що: «при заповненні коносаменту MRFB20063819 на перевезення вантажу для компанії ТОВ «КАМАЙ» у контейнері MRSU3900023 була припущена помилка Графа «PORT OF LOADING» Заповнено -LELIU, CHINA; Вірним просимо вважати - NINGBO, CHINA.»

На підставі наданих документів Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000301/2 від 17.08.2020 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00043.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та їх коригування та полягають у наступному.

Оцінювана партія товарів за ЕМД №UA110140/2020/007474 заявлена декларантом згідно контракту з виробником NINGBO HA1JI ELECTRIC APPLIANCE CO.,LTD від 13.07.2020 NHJ/KM-2020. Відповідно до пункту 2.4 контракту від 13.07.2020 NHJ/KM-2020 ціна заявленого товару включає вартість самого товару, пакування, маркування, навантаження. При цьому декларантом надано до митного оформлення інформацію морських агентів, відповідно до якої наявне перевантаження контейнеру по шляху слідування. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення cm.335 МКУ. Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ) . Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої cm. 5З МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до інвойсу від 13.07.2020 HJ2020227 умови оплати: передплата - 11 999,75 дол. США; 131,00 дол. США. Післяплата протягом 180 днів після отримання поставки. До митного оформлення надане платіжне доручення у системі свіфт від 03.08.2020, призначення платежу-реквізити контракту. Враховуючи зазначене, відсутність у банківських платіжних документах (копії swift) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс, інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована. Така ж правова позиція сформована Вищим адміністративним судом України: платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури, інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару (Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року - Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2). Післяплата у 180 днів може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У електронному інвойсі, декларантом заявлені відомості щодо виробника товару- NINGBO НАІJI ELECTRIC APPLIANCE CO.,LTD (Китай) Відповідно до вимог п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. Всупереч товаросупровідним документам, що надані до митного контролю та митного оформлення, та відомостям, що містяться в них, відомості щодо виробника товару, відсутні. Китайське підприємство NINGBO НАІJI ELECTRIC APPLIANCE CO.,LTD визначене виключно як продавець та відправник. Заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару. У інвойсі HJ2020227 та пакувальному листі від 13.07.2020 зазначені відомості про порт відвантаження товару - Нінгбо, що не відповідає відомостям морського коносаменту - LEILU. Розділом б контракту NHJ/KM-2020 від 13.07.2020 передбачені вимоги щодо якості товару. Відповідно до п.6.3 наданого до митного оформлення контракту NHJ/KM-2020 від 13.07.2020 зазначено, що продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, які не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого продавцем, продавець зобов`язується компенсувати їх вартість покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано. Відповідно до наданих товаросупровідних документ, комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів DAP Дніпро, відповідно до яких продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (Дніпро), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Дніпро) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до Нікополь є невід 'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу. Відповідно до вимог зовнішньоекономічного контракту NHJ/KM-2020 від 13.07.2020 всі терміни та визначення даного контракту відповідають термінам і визначенням, підготовленим Міжнародною торговою палатою і наведені в збірнику торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Всупереч зазначеному, декларантом не надано митну декларацію країни відправлення. Сертифікат походження не надано декларантом до митного оформлення. Відповідно до вимог статті 53 МКУ та пункту 10 статті 58 МКУ, витрати на страхування є обов`язковими складовими заявленої митної вартості. Враховуючи заявлені декларантом умови поставки DAP Дніпро, відомості щодо здійснення страхування не надані до митного оформлення. Відповідно до п.2.1 Розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2016 №689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. Заявлена вартість моделей « пилосос LIBERTON потужність 2000 Вт, пилозбірник циклон об`ємом 5 л»- 9,75 дол США або 266,63 грн згідно офіційного курсу валют на день подання митної декларації на умовах поставки DAP Дніпро. На умовах поставки товарів DAP Дніпро, продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (Дніпро ), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Дніпро) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до Дніпро є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Враховуючи зазначену вартість товару «пилосос LIBERTON потужність 2000 Вт, пилозбірник циклон об`ємом 5 л», наявну цінову інформацію ЄАІС, розмір прямих витрат на їх виробництво вищий ніж готовий до продажу товар.

Відтак, правомірність винесених відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в митному оформленні є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, ч. 5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 6 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм видно, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ст. 59 МК України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Статтею 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в п. п. 5-7 ч. 10 ст. 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

В даному випадку судом встановлено, що Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000301/2 від 17.08.2020 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме:

1. Пилососи: Розрахована декларантом митна вартість товару становила 11 992,50 USD (327 963,69 грн (курс валюти станом на момент подання декларації - 27,3474)), внаслідок коригування митної вартості загальна вартість товару склала 20 418 USD (557 535,95 грн (курс валюти - 27,3061), а вартість митних платежів склала - 178 411,51грн.

2. Контейнер для пилу в зборі, шланг пилососа, труба телескопічна: Розрахована декларантом митна вартість товару становила 16 USD (437,56 грн (курс валюти станом на момент подання декларації - 27,3474)), а вартість митних платежів - 113,77 грн., внаслідок коригування митної вартості загальна вартість товару склала 22,557 USD (615,94 грн (курс валюти - 27,3061), а вартість митних платежів склала - 160,15 грн.

3. НЕРА фільтр: Розрахована декларантом митна вартість товару становила 4 USD (109,39 грн (курс валюти станом на момент подання декларації - 27,3474)), а вартість митних платежів - 21,88 грн. Внаслідок коригування митної вартості загальна вартість товару склала 8,01 USD (218,72 грн (курс валюти - 27,3061), а вартість митних платежів склала - 43,74 грн.

4. Вимикач: Розрахована декларантом митна вартість товару становила 1,25 USD (34,18 грн (курс валюти станом на момент подання декларації - 27,3474)), а вартість митних платежів - 8,89 грн. Внаслідок коригування митної вартості загальна вартість товару склала 2,0025 USD (54,68 грн (курс валюти - 27,3061), а вартість митних платежів склала - 14,21 грн.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000301/2 від 17.08.2020 року митниця зазначає про виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.

З наведеними підставами для витребування у відповідача додаткових документів та прийняття спірного рішення і картки відмови суд не погоджується, з огляду на наступне.

Щодо доводів позивача про схему розрахунків за поставлений товар, яка може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, що унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно з статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.3 контракту №NHJ/KM-2020 від 13.07.2020 р.оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

У наданому комерційному інвойсі № HJ2020227 від 13.07.2020 умова оплати визначена як передплата у розмірі 11 999,75 дол. США та післяплата 131 дол. США протягом 180 днів після поставки партії товару.

На момент здійснення декларування товару документи про передоплату товару були надані позивачем на суму 11 999,75 дол. США, що повністю узгоджується з умовами контракту та інвойсу на поставку товару.

При цьому, суд наголошує на тому, що заявлений рівень вартості обчислюється, зокрема, і як ціна, що підлягає оплаті за товар, що не протирічить положенням «Угоди про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» та частинам 4, 5 статті 58 МКУ, згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Верховний Суд щодо умов оплати висловив наступну правову позицію, яка викладена у постанові від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16: "У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта".

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17 зазначив, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

За наведених обставин, суд робить висновок, що зазначена відповідачем підстава жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

Також відповідачем жодним чином не обґрунтовано доводи про вплив відсутності відомостей щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки товару на вартість оцінюваного товару.

Згідно із положеннями ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

За приписами ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Умовами зовнішньоекономічного контракту №№NHJ/KM-2020 від 13.07.2020р. сторони погодили ціну за товар, яка визначена в інвойсі та співпадає з ціною передбаченою прайс-листом постачальника, дійшли згоди щодо всіх істотних умов поставки та виконали умови договору.

При цьому, відомості про виробника та торгівельну марку товару, у тому числі документи визначені відповідачем, а саме: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN, відсутні серед переліку документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За вказаних обставин, суд робить висновок, що наведена відповідачем підстава, жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

З приводу ненадання документу, що містить відомості про якісні характеристики, який на думку відповідача має влив на його вартість, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості. Документи про якість товару не входять у цей перелік документів, а тому зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства.

Верховний Суд з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості у постанові від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17 зазначив, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у ст. 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів.

Також суд зазначає, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціни товару, а відтак, вони не впливають на визначення митної вартості товару.

Крім того, п. 6.1 контракту передбачена загальна вимога якості товару, який має відповідати встановленим державним стандартам. Зазначений пункт не передбачає і не вимагає від постачальника у обов`язковому порядку надавати спеціальні документи, що підтверджують якість товару.

Таким чином, вимога митниці про надання документів, що містять відомості про якісні характеристики, є безпідставною та необґрунтованою.

З приводу відсутності документів підтверджуючих витрати (пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось, між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМАЙ» (Покупець) та «Ningbo Haiji Electric Appliance Co. Ltd» Китай укладено контракт № NHJ/KM-2020 від 13.07.2020 р.

Згідно з п. 2.3 контракту ціна за товар та умови поставки (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі.

З товарно-супровідних документів видно та не заперечується сторонами, що поставка товару за комерційним інвойсом № HJ2020227 від 13.07.2020 року здійснена на умовах DAP Dnipro, Ukrainе, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010.

Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін Delivered at Place, скорочено (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Отже, умовами поставки передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі перевантаження, несе постачальник, ціна за товар визначена з огляду на умови постачання, транспорті витрати включені в митну вартість товару.

При цьому, незазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу є неправомірними.

Окрім того, умовами поставки не визначено обов`язкового пред`явлення суб`єктом декларування митної декларації країни відправлення та сертифікату походження, як про це зазначає відповідач. Також наведені документи відсутні в переліку документів, які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості, згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

У свою чергу позивачем до митного оформлення надавалась декларація про походження товару від №HJ2020227 від 13.07.2020, з якої не встановлено жодних неточностей із заявленою позивачем митною вартістю товарів.

За наведених обставин суд робить висновок, що зазначені відповідачем підстави жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас, відповідачем до суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, висновок відповідача про встановлення розбіжностей у поданих позивачем документах, які не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, як на підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Окрім цього, під час розгляду справи відповідач не довів, що виявлені ним недоліки якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

До того ж, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №420/2315/19.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак, суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року у справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У постанові від 29.01.2019 року у справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що надані ТОВ «КАМАЙ» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), а ті розбіжності, які стали підставою для прийняття спірного рішення є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Окрім того, як видно з оскаржуваного рішення митниці, в ньому міститься посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, на підставі якої проведено митне оформлення подібного товару і не проведено детальне дослідження декларації з доданими до неї документами. У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер та назва товару, виробник та відправник, умови поставки (які є іншими ніж у розглядуваному випадку), сума митної вартості за штуку. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках та розрахунок митної вартості тощо.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, суд робить висновок, що надані ТОВ «КАМАЙ» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

За наведених обставин доводи відповідача про те, що надані позивачем у ході митного оформлення товару документи містили розбіжності, які унеможливлювали визнання митної вартості товару за основним методом (за ціною договору) є безпідставними.

Отже, відповідач протиправно вимагав від позивача подання додаткових документів та безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № №UA110000/2020/000301/2 від 17.08.2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110140/2020/00043, які, за встановлених обставин, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000301/2 від 17.08.2020 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110140/2020/00043.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМАЙ» (52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне, вул. Наукова, будинок 1, офіс 613, код ЄДРПОУ 43151708) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000301/2 від 17.08.2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00043 від 17.08.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМАЙ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська