Ухвала суду № 94764435, 10.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 лютого 2021 р. Справа № 120/3912/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 120/3912/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 16.01.2020 вказаний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача ОСОБА_1 під час її перерахунку за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 та щодо невиплати позивачу пенсії за вказаний період в повному обсязі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 без її обмеження максимальним розміром за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 та виплатити позивачу недоплачені за цей період суми пенсії.

01.02.2021 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищезазначеного рішення суду, подана в порядку, визначеному статтею 382 КАС України, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Заява обґрунтовується тим, що пенсійний орган досі не виплатив позивачу заборгованість за судовим рішенням у сумі 2976,50 грн. При цьому заявник зазначає, що за невиконання рішення суду державний виконавець виносив постанову про накладення на відповідача штрафу в сумі 5100,00 грн, а згодом й в подвійному розмірі, тобто 10200,00 грн. Більше того, державний виконавець направив до Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Проте заборгованість залишається непогашеною. Тому заявник просить суд зобов`язати пенсійний орган подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 02.02.2021 заяву позивача ОСОБА_1 прийнято до розгляду та вирішено здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження протягом 10 днів з дня її отримання судом.

10.02.2020 до суду надійшли письмові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Відповідач зазначає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі № 120/3912/19-а виконано з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (далі - Порядок № 649). Так, на виконання рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, який станом на 01.01.2018 склав 10275,42 грн, без обмеження максимальним розміром. Водночас розмір заборгованості за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 склав 2976,50 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії від 04.03.2020. При цьому відповідач звертає увагу на те, що за змістом пункту 2 Порядку № 649 підлягають виконанню рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", тобто після 01 січня 2013 року, на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів. Сума заборгованості перед ОСОБА_1 у розмірі 2976,50 грн за період з 01.01.2018 по 04.09.2018 включена до Реєстру рішень суду та буде виплачена у відповідності до Порядку № 649, яким затверджено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень після виділення коштів з Державного бюджету на цю мету.

Оцінивши наявні у справі докази та наведені сторонами доводи, суд при вирішення заяви позивача керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Водночас положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною першою статті 382 КАС України. Тобто встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, можливе й після ухвалення такого рішення, за наслідком розгляду відповідного клопотання позивача.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, а також правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.

Так, у справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз`ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства". Зокрема, Вищий адміністративний суд вважав, що суд першої чи апеляційної інстанції може застосовувати судовий контроль за виконанням рішення суб`єкта владних повноважень-відповідачем лише під час прийняття рішення у справі. Натомість Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов`язком.

Суд виходить з того, що судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення. Це означає, що судове рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, аналіз положень статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Судом встановлено, на виконання рішення суду у справі № 120/3912/19-а відповідач провів перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром. Як наслідок, розмір пенсії позивача станом на 01.01.2018 склав 10275,42 грн.

Крім того, за період з 01.01.2018 по 30.11.2018 відповідач нарахував позивачу недоплачену суму пенсії. Відповідна заборгованість становить 2976,50 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії від 04.03.2020.

Разом з тим, обґрунтовуючи необхідність встановлення судового контролю, позивач зазначає, що пенсійний орган відмовляється виконувати рішення суду у частині виплати вказаної суми перерахованої пенсії.

Натомість пенсійний орган зазначає, що сума заборгованості в розмірі 2976,50 грн включена до Реєстру рішень суду у відповідності до Порядку № 649, яким затверджено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень, та обов`язково буде виплачена позивачу після виділення коштів з Державного бюджету на цю мету.

Оцінюючи наведені доводи сторін, суд насамперед виходить з того, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій. При цьому визначальним є те, чи є достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Отже, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, окрім зазначених, для здійснення виплат позивач немає.

Водночас в силу приписів статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені обставини вказують на неможливість виконання відповідачем рішення суду у справі № 120/3912/19-а в частині виплати позивачу перерахованої пенсії в сумі 2976,50 грн через відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, що є необхідними для здійснення виплати цієї заборгованості.

Водночас згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлене об`єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю в порядку, визначеному статтею 382 КАС України.

Додатково суд зважає на те, що встановлення судового контролю у даному випадку жодним чином не вплине на виконання судового рішення та, відповідно, не захищатиме право позивача на отримання бюджетних коштів, тим паче, що виконання рішення суду стало неможливим навіть в порядку його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

З огляду на викладене заяву позивача належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 14, 72, 77, 90, 248, 256, 294, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 120/3912/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 10.02.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович