Ухвала суду № 94764162, 09.02.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

09 лютого 2021 року Справа № 926/2705/20

За позовом Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Сіті-Інвест»

про стягнення заборгованості у сумі 172053,32 грн,

Суддя І.В. Марущак

Секретар судового засідання В.В. Максимюк

представники сторін:

від позивача – не з`явився;

від відповідача – не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Сіті-Інвест» про стягнення 172053,32 грн заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що підприємство поставило відповідачу на підставі усного договору поставки протягом вересня-листопада 2019 року деревину дров`яну на загальну суму з ПДВ 312053,32 грн, проте останній частково сплатив їхню вартість в сумі 140000 грн, внаслідок чого заборгував кошти в сумі 172053,32 грн.

У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 дану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 18.11.2020 позовну заяву Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства залишено без руху через її не відповідність вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України та зобов`язано позивача надати суду докази доплати судового збору на суму 2580,80 грн.

Після усунення недоліків позову ухвалою суду 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 22.12.2020 та установлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Судове засідання 22.12.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 11.01.2021 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 26.01.2021.

Ухвалою суду від 26.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 09.02.2021 у зв`язку з неявкою представників сторін. При цьому суд констатує, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому ухвали. Будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Одночасно, означеною ухвалою зобов`язано позивача до початку наступного підготовчого засідання надати суду оригінали товарно-транспортних накладних, копії яких додано до позовної заяви.

Також, вказаною ухвалою суд визнав явку представників учасників справи в судове засідання обов`язковою.

Однак, у судове засідання 09.02.2021 позивач явку свого представника повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, вимоги ухвали суду від 26.01.2021 року щодо подання оригіналів доказів не виконав.

Відповідач у судове засідання 09.02.2021 не з`явився, відзиву на позов не подав, при цьому у суду відсутні відомості про отримання ним ухвали від 11.01.2021, яка надсилалась на адресу його місцезнаходження. Відповідні відомості містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIІІ від 02.06.2016 суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Разом з тим, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 2 статті 14 ГПК України).

У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 202 ГПК України. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України правилом, за яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Слід зазначити, що вказані норми процесуального законодавства не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся з заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Згідно із частиною першою статті 43 статтею 202 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У контексті наведеного суд зазначає, що в розумінні процесуального закону позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до господарського суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді господарської справи.

Як вже зазначалось вище, представник позивача у підготовче судове засідання по розгляду справи не з`явився вдруге поспіль, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позовна заява не містить клопотання про розгляд справи за його відсутності та така заява на адресу суду від позивача не надходила.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 226 ГПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, та диспозитивності, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина 1 статті 226 ГПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України «…якщо нез`явлення позивача не перешкоджає вирішенню спору» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Як зазначалося вище ухвалою від 26.01.2021 зобов`язано позивача до початку наступного підготовчого засідання надати суду оригінали товарно-транспортних накладних, копії яких додано до позовної заяви, однак дані вимоги позивачем не виконано, а також не надано доказів поважності причин не подання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору. Дані докази є необхідні для вирішення спору, тому ,що надані до позовної заяви копії товарно-транспортних накладних серія ТРА №289346 від 25.09.2019 р., серія ТРА №289426 від 10.10.2019 р., серія ТРА №289530 від 23.10.2019 р., серія ТРА №289552 від 25.10.2019 р. не містять взагалі відміток про передачу та прийняття ким небудь матеріальних цінностей, а копія товарно-транспортної накладної серія ТРА №922495 від 29.11.2019 р. виготовлена так, що на ній не видно відмітки про прийняття матеріальних цінностей.

Зважаючи на те, що частиною 1 статті 183 ГПК України передбачено застосування до порядку проведення підготовчого засідання положень статей 196-205 ГПК України, враховуючи неявку представника позивача у судові засідання 26.01.2021 та 09.02.2021 року, відсутність жодних повідомлень зі сторони позивача щодо причин такої неявки та щодо підтримання позовних вимог, відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності а також неподання без поважних причин витребуваних судом доказів, які необхідні для вирішення спору, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості встановити всі обставини, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позову Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства без розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям, згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченого ним судового збору, у суду відсутні правові підстави для повернення судового збору в сумі 2580,80 грн в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 13, 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства «Чортківське лісове господарство» Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 10.02.2021 року.

Суддя І.В. Марущак