Рішення № 94763641, 10.02.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Справа № 915/1384/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін справу № 915/1384/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ”,

пр. О.Поля, 40, м. Дніпро, 49000;

до товариства з обмеженою відповідальністю “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ”,

пр. Героїв України, буд. 91/1, м. Миколаїв, 54025;

про розірвання договору та стягнення грошових коштів у сумі 109337 грн. 38 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “АТБ-МАРКЕТ” пред?явлено до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” позов про розірвання в порядку ст. 652 ЦК України укладеного між ними договору від 23.05.2014 № 808 про компенсацію витрат за спожиту енергію та стягнення у порядку ст. 1212 ЦК України грошових коштів у сумі 109337 грн. 38 коп. ? переплати за указаним договором.

Позов обґрунтовано тим, що фактично відповідач припинив надавати ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” обумовлені в договорі послуги ще з 25.06.2018 ? у зв?язку з укладенням позивачем з АТ “Миколаївобленерго” додаткової угоди від 25.06.2018 до договору про постачання електричної енергії від 01.12.2008 № 440/5888, у відповідності до умов котрої збільшено дозволену потужність до використання та приєднання потужність споживача у зв?язку з приєднанням до нової точки обліку за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 91/1.

Позивач стверджує, що він неодноразово звертався до ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” з вимогами про підписання додаткової угоди про розірвання договору та повернення переплати за ним, проте такі звернення відповідачем залишені без реагування та виконання, а кошти не повернуті.

За такими вимогами ухвалою від 14.12.2020 відкрито провадження в даній справі.

ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” у відзиві від 11.01.2021 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на те, що на момент перерахування відповідачу коштів у спірній сумі договір від 23.05.2014 № 808 був чинним, а отже, грошові кошти були сплаченими позивачем на виконання договірних зобов?язань. За таких обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для повернення переплати в порядку ст. 1212 ЦК України ? оскільки в даному випадку переплату не можливо визнати безпідставно набутим майном.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 23.05.2014 № 808 про компенсацію витрат на спожиту електроенергію (далі ? договір), згідно умов якого ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” зобов?язалося на постійній основі, без будь-яких обмежень, окрім як встановлених даним договором, надавати ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” можливість користуватися електромережами ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ”, а ТОВ “АТБ-МАРКЕТ”, у свою чергу, зобов?язалося своєчасно і у повному обсязі компенсувати витрати ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” за надані послуги на умовах та в порядку, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Об?єкт використання електричної енергії ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 91 (п. 1.2 договору).

Компенсація витрат ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” здійснюється ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” на підставі тарифів, які затверджені діючими нормативно-правовими актами України (п. 3.2 договору).

ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” до 2-го числа, яке передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії, а також, у день складання акту про обсяги переданої електричної енергії ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” надає ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” рахунок вартості фактично спожитої електричної енергії (п. 3.3 договору).

Розмір компенсації за послуги по електричній енергії визначається за формулою: Сума компенсації = тариф * кількість кВт за місяць (фактичне споживання, згідно показників приладу обліку ТОВ “АТБ-МАРКЕТ”).

Строк здійснення компенсації ? на протязі 10-ти днів з моменту отримання рахунку ТОВ “АТБ-МАРКЕТ”. Сторони складають акт виконаних робіт із зазначенням фактичної вартості наданих послуг (п. 3.4 договору).

Сторонами погоджено, що усі зміни та/або доповнення, які вносяться в договір, здійснюються сторонами шляхом підписання додаткових угод; даний договір може бути розірваним ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” у порядку, передбаченому діючим законодавством України (п.п. 6.3, 6.4 договору).

Договір набирає законної сили з моменту підписання та діє на протязі одного року; у випадку, якщо за 30 календарних днів до спливу строку дії договору жодна зі сторін не заявить письмово про намір його розірвати, договір вважається таким, що продовжений на той самий строк і на тих самих умовах; кількість таких пролонгацій не обмежена (п.п. 6.5-6.6 договору).

Дія договору неодноразово продовжувалася у порядку п. 6.6 договору.

На виконання умов договору ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” у період січень-липень 2018 року надані позивачу послуги з користуватися електромережами останнього, що підтверджується складеними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 442524 грн. 07 коп.: від 31.01.2018 № 25 на суму 80943 грн. 49 коп. з ПДВ ? за січень 2018 року; від 28.02.2018 № 55 на суму 76661 грн. 42 коп. з ПДВ ? за лютий 2018 року; від 31.03.2018 № 85 на суму 97151 грн. 88 коп. з ПДВ ? за березень 2018 року; від 30.04.2018 № 120 на суму 41366 грн. 26 коп. з ПДВ ? за квітень 2018 року; від 31.05.2018 № 165 на суму 44871 грн. 87 коп. з ПДВ ? за травень 2018 року; від 30.06.2018 № 183 на суму 55155 грн. 01 коп. з ПДВ ? за червень 2018 року; від 25.07.2018 № 218 на суму 46374 грн. 14 коп. з ПДВ ? за липень 2018 року; указані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” оплачено послуги відповідача згідно платіжних доручень від 05.01.2018 № 48670 на суму 82923 грн. 33 коп. (з призначенням за лютий 2018 року); від 06.02.2018 № 285345 на суму 90115 грн. 01 коп. (з призначенням за березень 2018 року); від 07.03.2018 № 511680 на суму 71965 грн. 57 коп. (з призначенням за квітень 2018 року); від 06.04.2018 № 745284 на суму 78900 грн. 46 коп. (з призначенням за травень 2018 року); від 05.05.2018 № 962837 на суму 29030 грн. 94 коп. (з призначенням за червень 2018 року); від 07.06.2018 № 242401 на суму 44871 грн. 87 коп. (з призначенням за липень 2018 року); від 06.07.2018 № 472948 на суму 55061 грн. 41 коп. (з призначенням за серпень 2018 року), а загалом сплачені кошти в сумі 452868 грн. 59 коп.

Судом встановлено, що позивачем (споживачем) також укладено з ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”, правонаступником якого є АТ “Миколаївобленерго” (постачальником), договір від 01.12.2008 № 44/5888 про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник зобов?язався продавати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5, з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”), для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 574 кВт, а споживач ? оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов договору (п.п. 1, 2.2.2 договору від 01.12.2008).

У подальшому позивачем укладено з AT “Миколаївобленерго” додаткову угоду від 25.06.2018 до договору від 01.12.2008, згідно умов якої збільшено дозволену до використання та приєднання потужність споживача на 85,0/85,0 кВт у зв?язку з приєднанням нової точки обліку за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України (кол. Героїв Сталінграду), 91/1.

Пунктом 1 указаної додаткової угоди вирішено розділ 1 договору від 01.12.2008 викласти в наступній редакції: “Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 1713,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору”.

Із змісту позовної заяви випливає, що у зв?язку з укладенням зазначеної вище додаткової угоди змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, і потреба у послугах ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” за договором відпала.

За твердженнями позивача, відповідач припинив надавати ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” послуги, визначені в п.п. 1.1-1.2 спірного договору з 25.06.2018.

Згідно складеного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків за договором за період січень-липень 2018 року, з урахуванням дебетового сальдо на користь позивача станом на 01.01.2018 в сумі 98992 грн. 86 коп., позивачем зайво сплачені кошти в сумі 109337 грн. 38 коп. (452868 грн. 59 коп. ? 442524 грн. 07 коп.) + 98992 грн. 86 коп.). Указаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” листом від 20.02.2020 № 670 повідомило відповідача про припинення дії договору та наявність дебіторської заборгованості ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” у сумі 109337 грн. 38 коп.; указану суму заборгованості позивач просив повернути на свій рахунок в АО “Райффайзен банк Аваль”.

Указаний лист отримано відповідачем 27.02.2020, що підтверджується підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте залишено без реагування та виконання.

Іншим листом від 09.07.2020 № 743, направлення якого підтверджується фіскальним чеком ПАТ “Укрпошта” від 10.07.2020, ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” повідомило відповідача про те, що у зв?язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме припиненням користування позивачем електромережами ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ”, позивач просить про розірвання договору та повернення залишку грошових коштів у сумі 109337 грн. 38 коп. на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно переліку додатків до листа від 09.07.2020, позивачем додано до цього листа додаткову угоду № 1 до договору для підписання.

У подальшому позивач листом від 03.12.2020 № 899 повторно просив ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” про підписання додаткової угоди № 1 про розірвання договору з 25.06.2018 та про повернення залишку грошових коштів у сумі 109337 грн. 38 коп.; до листа знову додано відповідний проект додаткової угоди для підписання. Направлення листа від 03.12.2020 з проектом додаткової угоди відповідачу підтверджується описом вкладення до цінного листа з відбитком поштового штемпелю від 03.12.2020, фіскальним чеком та накладною органу поштового зв?язку.

За твердженнями позивача, усі його звернення ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” проігноровані, додаткову угоду не підписано, а кошти не повернуті і досі.

Викладені обставини є підставою для звернення ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” до суду з позовом у даній справі.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов?язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов?язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов?язання (ст. 901 ЦК України).

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов?язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.ч. 1-2, 4 ст. 631 ЦК України).

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 ЦК України).

Законодавством передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ст. 651 ЦК України).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов?язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв?язку з виконанням цього договору (ст. 652 ЦК України).

В разі розірвання договору зобов?язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов?язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов?язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв?язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч.ч. 2-5 ст. 653 ЦК України).

Господарське зобов?язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу (ч. 1 ст. 206 ГК України).

Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ст. 188 ГК України).

Укладеним між сторонами у справі договором визначено порядок його автоматичної пролонгації: якщо за 30 календарних днів до спливу строку дії договору жодна зі сторін не заявить письмово про намір його розірвати, договір пролонгується на той самий строк і на тих самих умовах.

Ураховуючи те, що договір укладено 23.05.2014, він щоразу пролонгувався сторонами до 23 травня відповідного року, тобто, заяву про відсутність наміру пролонгації договору сторони мали право подати у строк до 23 квітня кожного відповідного року, зокрема, у 2018 році ? до 23.04.2018.

Як встановлено вище, позивач листом від 20.02.2020 № 670 (тобто більше ніж за 30 календарних днів до спливу строку дії договору) повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору.

Отримання указаного листа відповідачем не заперечується та підтверджується згаданим вище рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За такого суд визнає, що договір припинив свою дію з 24.04.2018 ? у зв?язку з закінченням строку його дії.

Отже, підстави для розірвання договору в судовому порядку ? відсутні, у зв?язку з чим відповідна вимога ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” переплати за договором у сумі 109337 грн. 38 коп. в порядку ст. 1212 ЦК України, суд приходить до такого.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов?язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов?язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов?язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов?язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов?язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов?язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов?язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України щодо застосування норм ст. 1212 ЦК України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15 та від 25.10.2017 у справі № 3-905гс17.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Положення ст. 1212 ЦК України можуть застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору.

При цьому обов?язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов?язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічна правова позиція викладена Верховний Судом у постановах від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19 та від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Як зазначалося вище, в даному випадку грошові кошти були сплачені позивачем та отримані відповідачем за умовами договору, який припинив свою дію внаслідок закінчення строку дії договору. Отже, підстава, на якій відповідачем набуті грошові кошти ? відпала.

Сума здійсненої ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” переплати (109337 грн. 38 коп.) підтверджується указаним вище актом звіряння взаємних розрахунків сторін за договором за період січень-липень 2018 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” листами від 09.07.2020 № 743 та від 03.12.2020 № 899 просив ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ”, зокрема, про повернення залишку грошових коштів (переплати) у сумі 109337 грн. 38 коп.

Лист від 09.07.2020 відповідачем отримано 16.07.2020, що підтверджується поштовим повідомленням відносно відправлення за № 6508007331512 з відповідним штемпелем поштового відділення від 16.07.2020.

Отже, у ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” виникло зобов?язання щодо повернення суми переплати у семиденний строк з дня отримання указаного вище листа ТОВ “АТБ-МАРКЕТ”.

У відповідності з ч.1 ст.193 ГК України, суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено наявність правових підстав для стягнення з ТОВ “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ” переплати в сумі 109337 грн. 38 коп.

Отже, позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав ? на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Законом України “Про судовий збір” (далі – Закон) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру ? у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Позов у даній справі містить дві вимоги: майнового характеру ? про стягнення коштів, та немайнового характеру ? про розірвання договору.

ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” оплачено даний позов судовим збором згідно платіжного доручення від 10.11.2020 № 137461 на суму 4204 грн. ? по 2102 грн. за кожну позовну вимогу.

Судом визнано обґрунтованими позовну вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 109337 грн. 38 коп., яка, згідно наведених вище положень законодавства, мала бути оплаченою судовим збором у сумі 2102 грн., а тому цю суму належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЦИТАДЕЛЬ-ЮГ”, пр. Героїв України, буд. 91/1, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 38790774, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ”, пр. О.Поля, 40, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 30487219, грошові кошти у сумі 109337 (сто дев?ять тисяч триста тридцять сім) грн. 38 коп. ? зайво сплачені кошти, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Давченко