Ухвала суду № 94763637, 10.02.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 лютого 2021 року Справа № 915/1429/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши без виклику сторін

заяву товариства з обмеженою відповідальністю “СВАНТОВІТ”

про вжиття заходів забезпечення

позову товариства з обмеженою відповідальністю “СВАНТОВІТ”,

вул. 12 Повздовжня, буд. 84, м. Миколаїв, 54028;

до відповідачів:

1) товариства з обмеженою відповідальністю “СЕНДЕР К”,

вул. 6 Слобідська, буд. 11/11, м. Миколаїв, 54003;

2) товариства з обмеженою відповідальністю “Престиж 2021”,

вул. 6 Слобідська, 11/11, м. Миколаїв, 54003;

про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “СВАНТОВІТ” пред`явлено позов про зобов?язання товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “СЕНДЕР К” усунути перешкоди у користуванні позивачем нежитловим приміщенням площею 1563,5 кв.м., розташованим за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 11/11, ? шляхом надання ТОВ “СВАНТОВІТ” вільного доступу до указаного приміщення для здійснення своєї господарської діяльності.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що спірне приміщення знаходиться в оренді ТОВ “СВАНТОВІТ” згідно договору оренди нерухомого майна від 03.08.2015, укладеного позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю “Товари Прибужжя”, яке на момент укладення договору оренди було власником указаного вище нерухомого майна.

У подальшому право власності на об?єкт оренди перейшло до ТОВ “СЕНДЕР К”, і, за твердженнями позивача, указане товариство є новим орендодавцем за договором від 03.08.2015 у розумінні ст. 770 ЦК України та п. 3.1.6 договору.

Позивач зазначає, що ТОВ “СЕНДЕР К” відмовилося від виконання умов договору оренди та чинить перешкоди у користуванні ТОВ “СВАНТОВІТ” орендованим приміщенням (в якому було розташовано магазин “Гіппо”), а саме, не допускає до приміщення працівників позивача, що унеможливлює користування позивачем орендованим приміщенням для здійснення своєї господарської діяльності.

Крім того, позивач просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 07.12.2020 відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою від 09.02.2021, зокрема, залучено до участі в даній справі співвідповідачем товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Престиж 2021”.

Від ТОВ “СВАНТОВІТ” надійшла заява від 09.02.2021 (вх. № 1966/21) про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно ? нежитлові приміщення, загальною площею 1618 кв.м., розташоване в м. Миколаїв, вул. Комсомольська, будинок 11/11 (вулиця перейменована на вул. 6 Слобідська за розпорядженням Миколаївського міського голови від 19.02.2016 №28р);

- заборони ТОВ “Престиж 2021” вчиняти з указаним вище спірним нерухомим майном дії, спрямовані на зміну цільового використання, проводити будь-які будівельні роботи, пов?язані зі зміною внутрішньої та зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси нерухомого майна, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно надання/передачі вказаного нерухомого майна в оренду, користування, управління, тощо.

Заяву мотивовано тим, що відповідачем-1, ТОВ “СЕНДЕР К”, після відкриття провадження в даній справі відчужено спірне нерухоме майно на користь ТОВ “Престиж 2021”.

На думку позивача, такі дії первісного відповідача свідчать про створення ТОВ “СЕНДЕР К” умов, що унеможливлять виконання рішення суду в даній справі в разі задоволення позову ТОВ “СВАНТОВІТ”. На думку позивача, однією зі складових умов ефективного захисту речових прав позивача, за поновленням яких він звернувся до суду, є створення умов, в яких нерухоме майно, право користування яким належить позивачу, буде перебувати до вирішення спору по суті у однієї особи.

Позивач вважає, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову дозволить власнику майна безперешкодно у будь який час передавати право користування річчю іншим особам, що може спричинити затягування строків розгляду справи у зв?язку з постійним залученням співвідповідачів чи третіх осіб.

Ймовірність зміни власника нерухомого майна чи передання його у користування третім особам та створення перешкод для виконання рішення суду та реалізації речових прав позивача дуже висока, адже, як свідчать матеріали справи відповідач-1 вже здійснив відчуження нерухомого майна після порушення провадження у справі, що призвело до необхідності залучення нового власника у якості співвідповідача.

Дослідивши матеріали заяви ТОВ “СВАНТОВІТ”, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.п. 1-2 ч. 1 ст.137 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:

- наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із змісту позовної заяви ТОВ “СВАНТОВІТ” вбачається, що позов у даній справі спрямований на відновлення доступу позивача до орендованого ним приміщення та здійснення ним в цьому приміщенні своєї господарської діяльності ? розміщення магазину.

Згідно поданої позивачем Інформації від 08.02.2021 № 243409009 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна за адресою: вул. Слобідська 6, будинок 11/11, м. Миколаїв, 12.01.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 40109849 про право власності ТОВ “Престиж 2021” на спірний об?єкт нерухомості. Запис внесений на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 12.01.2021, видавник: ТОВ “СЕНДЕР К”/ТОВ “Престиж 2021”; рішення, серія та номер: 1/2021, виданий 12.01.221, видавник: ТОВ “СЕНДЕР К”.

Отже, відповідачем ТОВ “СЕНДЕР К” після відкриття провадження в даній справі відчужено спірний об?єкт нерухомості на користь ТОВ “Престиж 2021”, яке ухвалою від 09.02.2021 залучено до участі в даній справі співвідповідачем.

Перебування на даний час спірного приміщення у ТОВ “Престиж 2021” дійсно надає указаному товариству можливість подальшої передачі цього приміщення у власність або у користування фізичним або юридичним особам; внесення змін до конфігурації приміщень, які використовувалися позивачем для розміщення магазину, тощо.

Зокрема, у силу виникнення права власності на спірну нерухомість відповідач-2 став носієм правомочностей володіння, користування і розпорядження цим майном, що може мати вираз у вільній реалізації права відчуження майна третім особам у відповідності до положень ст. 182 ЦК України, ч. 4 ст. 3, ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”, згідно яких у разі реєстрації речового права на майно відносно нього можуть вчинятися будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав.

Отже, сам факт реєстрації права власності на нерухоме майно вже свідчить про намір власника нерухомого майна (відповідача) розпорядитись ним певним чином.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 № 753/22860/17.

Наявність у ТОВ “Престиж 2021” правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною нерухомістю на користь третіх осіб.

Крім того, відповідач-2 може внести до приміщення зміни, які в подальшому ускладнять або унеможливлять використання його позивачем для провадження своєї господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що існує реальна можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в даній справі у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Судом також враховується, що обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляду накладення арешту на спірне майно та заборони відповідачу-2 вчиняти з цим майном дії, спрямовані на зміну внутрішньої і зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси, вчиняти інші правочини стосовно надання/передачі спірного майна в оренду, користування, управління, тощо ? не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-2, оскільки спірна нерухомість фактично перебуває у володінні ТОВ “Престиж 2021”, а обмежується лише можливість розпоряджатися нею.

За такого суд визнає запропоновані позивачем заходи до забезпечення позову обґрунтованими та співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ТОВ “СВАНТОВІТ” підлягає задоволенню у визначений ним спосіб.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю “СВАНТОВІТ” про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі.

2. Накласти арешт на нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 1618 кв.м., розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, будинок 11/11 (вул. перейменована на вул. 6 Слобідська, за розпорядженням Миколаївського міського голови від 19.02.2016 № 28р).

3. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю “Престиж 2021”, вул. 6 Слобідська, 11/11, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 44047011, вчиняти з нежитловими приміщеннями загальною площею 1618 кв.м., розташованими за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська (6 Слобідська), 11/11, дії, спрямовані на зміну цільового використання приміщень; проводити будь-які будівельні роботи, пов?язані зі зміною внутрішньої та зовнішньої конфігурації приміщень, зміну адреси нерухомого майна; укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно надання/ передачі вказаного нерухомого майна в оренду, користування, управління, тощо.

4. Ухвала є обов?язковою до виконання та набирає законної сили з 10.02.2021.

5. Стягувачем за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю “СВАНТОВІТ”, вул. 12 Повздовжня, буд. 84, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 35273055.

Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю “Престиж 2021”, вул. 6 Слобідська, 11/11, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 440470111

Дана ухвала дійсна для пред?явлення державному виконавцю на протязі 3-х місяців.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М.Давченко