Рішення № 94763080, 08.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2021Справа № 910/19149/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ"

про стягнення 127 500, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про стягнення 127 500, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 777.19.2493935, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "MAZDA 6" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ", позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 127 500, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/19149/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

30.12.2020 через відділ діловодства суду надійшла відповідь на запит МТСБУ.

04.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування постанови Святошинського районного суду м. Києва.

06.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Святошинського районного суду м. Києва.

У своєму клопотанні про витребування доказів позивач просив суд витребувати у Святошинського районного суду м. Києва копію постанови у справі №759/18900/20.

Однак, оскільки зазначена у клопотанні копія постанова Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/18900/20 подана позивачем 06.01.2021 до суду, а тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

11.01.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, оскільки позивач не звертався до відповідача з претензією в рамках досудового врегулювання спору. Також, відповідач вважає, що рахунок СТО не може бути доказом вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу для страховика.

21.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що рахунок №2120004668 від 20.10.2020 та платіжне доручення №ЦО05804 від 23.10.2020 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, а не вжиття заходів досудового врегулювання спору не є підставою для відмови у позові.

Ухвалою від 25.01.2021 Господарський суд м. Києва відмовив у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про розгляд справи №910/19149/20 у порядку загального позовного провадження.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 09.10.2020 близько 08:21 години в м. Києві, сквер ім. Стуса, трапилася дорожньо-транспортна пригода під час якої водій марки Мазда 6 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно із довідкою №3020296311273907 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2020 у справі №759/18900/20, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Мазда 6 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно із рахунком ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» №2120004668 від 20.10.2020 становила 149 970,58 грн.

Вказаною вище постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2020 у справі №759/18900/20 визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору страхування №777.19.2493935 від 22.10.2019, укладеного з ОСОБА_2 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_1 були застраховані у позивача.

Позивачем затверджено страховий акт №3.20.3255-1 від 23.10.2020, згідно із яким у зв`язку із настанням 09.10.2020 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 149 970,58 грн.

Позивачем здійснено виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 149 970,58 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №ЦО05804 від 23.10.2020.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Мазда 6 реєстраційний номер НОМЕР_2 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4750620 термін дії з 03.10.2020 по 02.10.2020 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 2500,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом Мазда 6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 127 500,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору страхування №777.19.2493935 від 22.10.2019, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 149 970,58 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № ЦО05804 від 23.10.2020.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Мазда 6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № АР/4750620 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу Мазда 6 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 09.10.2020.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки наявними у матеріалах справи доказами, а саме постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2020 у справі №759/18900/20 підтверджується факт настання дорожньо-транспортної пригоди саме з вини ОСОБА_1 .

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Суд зазначає, що Законами України "Про страхування" та «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

У зв`язку із наведеним, суд при розрахунку вартості відновлювального ремонту приймає суму витрат на роботи та запасні частини, що визначені у рахунку ремонтної організації, а саме ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» №2120004668 від 20.10.2020 та розмір, яких становить 149 970,58 грн, а тому суд не приймає до уваги надані відповідачем заперечення у відзиві.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.

Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 149 970,58 грн підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №ЦО05804 від 23.10.2020.

Щодо посилання відповідача на відсутність доказів звернення позивача з претензією в рамках досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п`ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Таким чином, вище зазначене спростовує заперечення відповідача щодо звернення до відповідача в порядку досудового врегулювання спору.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4750620 передбачено, що франшиза становить 2500,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяному майну - 130 000,00 грн.

За встановлених обставин, до відшкодування відповідачем по страховому випадку від 09.10.2020 належить сума 127 500,00 грн (130 000,00 грн (ліміт відповідальності за шкоду заподіяному майну) - 25000, 00 (франшиза за полісом)).

Отже, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності згідно із полісом № АР/4750620 у сумі 127 500,00 грн є обґрунтованою.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє повністю позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" про стягнення 127 500, 00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154; ідентифікаційний номер 33908322) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" (01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 15/2, ідентифікаційний код 36086124) суму у розмірі 127 500,00 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 08.02.2021.

Суддя О. В. Гулевець