Рішення № 94763048, 05.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2021Справа № 905/522/20

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська будинок 1А; ідентифікаційний код 37014600)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, Печерський район, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815), в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (84404, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; ідентифікаційний код 40150216)

про стягнення 7 816,94 грн вартості нестачі вантажу

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 7 816,94 грн, вартості нестачі вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків щодо збереження вантажу, транспортування якого здійснювалось на підставі залізничних накладних № 52229002 від 25.10.2019, № 52642386 від 19.11.2019 та досильної накладної № 52670866 від 21.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.03.2020 справу № 905/522/20 було передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

За наслідками автоматичного розподілу справи № 905/522/20 справа передана для розгляду судді Джарти В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/522/20 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), сторонам визначено строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Позивач та відповідач належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі, про що свідчить, наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474323940, № 0105474323958 та № 0105474323966 з відмітками про вручення ухвали від 27.08.2020 про відкриття провадження у справі № 905/522/20 15.09.2020 та 16.09.2020 відповідно.

22.09.2020 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність належних та допустимих доказів отримання позивачем збитків, а саме відсутністю доказів оплати оспорюваного вантажу саме в спірних вагонах № 53413068, 60956513, 55618417 та просить відмовити у задоволенні позову.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що позивач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020, не подав до суду відповідь на відзив, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач відповідно до Технічних умов завантажив вугілля кам`яне у вагони

- № 53413068 в кількості 69 800 кг по накладній № 52229002 від 25.10.2019

- № 60956513 в кількості 69 700 кг по накладній № 52642386 від 19.11.2019

- № 55618417 в кількості 69 900 кг по накладній № 52645402

та передав вказаний вантаж для перевезення відповідачеві. Згідно накладних навантаження нижче бортів, поверхня вантажу маркована тирсою.

Згідно з накладними № 52229002, № 52642386, № 52645402 відповідач прийняв у позивача на станції Добропілля Донецької залізниці зазначений вантаж для перевезення і зобов`язався доставити його на станцію Кривий Торець Донецької залізниці Товариству з обмеженою відповідальністю «Донінтервугілля».

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Абзацом 8 статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення

Згідно зі статтею 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Вантаж прибув на станцію Кривий Торець Донецької залізниці у справних вагонах. Після прибуття вагонів на вказану станцію було проведено перевірку маси вантажу у вагонах та встановлено недостачу вугілля у вагоні № 53413068 вагою 1 600 кг, у вагоні № 60956513 - 4 600 кг, у вагоні № 55618417 - 4 850 кг про що були складені комерційні акти № 491003/36 від 29.10.2019, № 482004/481 та 482004/482 від 22.11.2019.

У розділі Д комерційного акту № 491003/36 від 29.10.2019 зазначено: «На основі акту подорожньої станції Покровськ № 63665 від 27.10.2019 на ст. Кривий Торець Донецької залізниці здійснено комісійне переважування вантажу вугілля у вагоні № 53413068 агентом комерційним ОСОБА_1 в присутності ДС ОСОБА_5, а/к ОСОБА_6., старшого прийомоздатчика ТОВ «Донінтервугілля» № 602, повірених 13.09.2019. За документом зазначено навантаження насипом, маркування - тирсою, маса нетто 69 800 кг тара 23 500 кг. При перевірці виявилось брутто 91 700 кг, тара з документу 23 500 кг, 68 200 кг, що менше за вагу в накладній 1 600 кг. Фактично навантаження у вагоні нижче бортів на 200 мм марковано тирсою, над 1-2 люками по ходу руху потяга виїмка 500*150*200 мм. В місці заглиблення маркування порушено. Вагон бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні в присутності вищевказаних осіб недостача вантажу підтвердилась»

У розділі Д комерційного акту № 482004/481 від 22.11.2019 зазначено: «Згідно АЗФ № 1589 від 22.11.2019 на станції Покровськ комісією у складі робітників станції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Зам ДС ОСОБА_4 , співробітника поліції Мальцевої була проведена перевірка маси вантажу у вагоні. В документі зазначено брутто відсутнє, тара 23 200 кг, нетто 69 700 кг. При подаванні вагона із зупинкою без розчеплення на 150т статичні ваги станції, повірені 22.07.2019 виявлено: фактична маса вантажу брутто склала 88 300 кг, тара з ПД 23 200 кг, нетто 65 100 кг, що менше документа на 4 600 кг. В документі зазначено: навантаження нижче бортів, маркування проведено тирсою. Фактично: поверхня вантажу нижче бортів на 10 см, розрівнена, маркування згідно документа. Над люками1, 2 порушено маркування, виїмка 300см*280см*70-80см. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу немає. Вагон в технічному стані справний. Зав вантажним двором по штату немає.»

У розділі Д комерційного акту № 482004/482 від 22.11.2019 зазначено: «Згідно АЗФ № 1590 від 22.11.2019 на станції Покровськ комісією у складі робітників станції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Зам ДС ОСОБА_4 , співробітника поліції Мальцевої була проведена перевірка маси вантажу у вагоні. В документі зазначено брутто відсутнє, тара 23 700 кг, нетто 69 900 кг. При подаванні вагона із зупинкою без розчеплення на 150т статичні ваги станції, повірені 22.07.2019 виявлено: фактична маса вантажу брутто склала 88 750 кг, тара з ПД 23 700 кг, нетто 65 050 кг, що менше документа на 4 850 кг. В документі зазначено: навантаження нижче бортів, маркування проведено тирсою. Фактично: поверхня вантажу нижче бортів на 10 см, розрівнена, маркування згідно документа. Над люками 1, 2 та 6, 7 порушено маркування, виїмка 300см*280см*70-89см. Вагон бездвірний, люка закриті, течі вантажу немає. Вагон в технічному стані справний. Зав вантажним двором по штату немає.»

Відповідно до вимог статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно статті 133 Статуту залізниць України передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі(накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції). Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Відповідно до переуступних написів на спірних накладних за підписом директора ТОВ «Донінтервугілля», право на пред`явлення позову передано ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Посади головного бухгалтера, старшого бухгалтера на підприємстві відсутні, що підтверджено відповідною довідкою.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вказаних вагонах проведений позивачем відповідно до Правил перевезення вантажів (фактична вага отриманого вантажу за вирахуванням допустимих природних втрат, помножена на вартість 1 тони відвантаженого вугілля) та становить загальну суму 7 816,94 грн.

Вартість 1 тони вугільної продукції, відвантаженої ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (станція Добропілля Донецької залізниці) на адресу філія ЗФ «Щербинівська» ТОВ «Донінтервугілля» (станція Кривий Торець Донецької залізниці) складає:

- в на піввагоні 53413068 (залізнична накладна 52229002) - 795,54 грн з ПДВ

- в на піввагоні 52645402 (залізнична накладна 55618417) - 881,47 грн з ПДВ

- в на піввагоні 52642386 (залізнична накладна 60956513) - 881,47 грн з ПДВ.

Відповідно до статті 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з приписами статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову (пункт "б" статті 130 Статуту). Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред`явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу (частина третя статті 133 Статуту).

З аналізу наведених положень Статуту слідує, що перелік доказів стосовно спорів, пов`язаних з перевезенням вантажів залізницею, установлено ст. 130 та 133 Статуту, які не передбачають обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Таким чином, оскільки до матеріалів справи позивачем, як вантажоодержувачем, додано відповідний рахунок відправника на загальну суму 57 055,19 грн., який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу - вугілля кам`яного Г(Г2)Р(0-200), то з урахуванням ст. 115, 130, 133 Статуту, вимоги позивача щодо вартості нестачі вантажу є належним чином обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 924 ЦК України, статті 314 ГК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Таким чином, заперечення відповідача щодо відсутності доказів оплати оспорюваного вантажу саме в спірних вагонах не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за втрату вантажу, оскільки останній не довів що така втрата сталася не з його вини.

Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 статті 22 ЦК України).

Частиною 1 статті 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 2 статті 22 ЦК України).

Вину у недостачі спірного вантажу на суму 7 816,94 грн, яка є доведеною з огляду та обставини, встановлені вищеописаним комерційними актами відповідач належними засобами доказування не спростував і також не довів, що нестача вантажу виникла з незалежних від нього причин.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування..

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За змістом положень частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, шляхом звернення до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на вказане, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем належними доказами доведене недотримання відповідачем обов`язку щодо збереження вантажу та вартість завданих таким незбереженням збитків.

За таких обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 12 061,09 грн, підлягають задоволенню.

Відповідно пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 7 816,94 грн вартості нестачі вантажу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, Печерський район, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815), в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (84404, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; ідентифікаційний код 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська будинок 1А; ідентифікаційний код 37014600) 7 816,94 грн (сім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 94 копійки) вартості нестачі вантажу та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ