Ухвала суду № 94757932, 08.02.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1051/20

2/368/160/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицьким районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

За участі:

Представник позивача - ОСОБА_1 .

Представники відповідача - ОСОБА_2

ОСОБА_3

- розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_4 , - адвоката Кукареки Катерини Сергіївни в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил Роздрібного ринку електричної енергії, про винесення окремої ухвали щодо вчинення представником Позивача злочинів, які передбачені ст.ст. 188 – 1, 384 КК України, (подані в порядку ч. 11 ст. 262 КК України), суд, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2021 року, представник відповідача ОСОБА_4 , - адвокат Кукареки Катерина Сергіївна подала дві заяви – клопотання про винесення окремої ухвали щодо вчинення представником Позивача злочинів, які передбачені ст.ст. 188 – 1, 384 КК України, (подані в порядку ч. 11 ст. 262 КК України), вх. № 1192/21Вх 08..02.2021, та 1193/21Вх 08.02.2021.

Зміст клопотання № 1192/21ВХ 08.02.2021:

Позивач звернувся до Суду з позовом про відшкодування збитків, завданих в наслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії. Позовна заява прийнята до розгляду 06.10.2020 р.

Основним доказом при подачі вказаного позову є Акт про порушення № К 041442 від 03.10.019 р.

Наявний у Відповідачів другий оригінал Акту про порушення № К 041442 значною мірою відрізняється від копії цього ж Акту, наявного в матеріалах справи, в частині схеми несанкціонованого підключення до електор мережі поза лічильником. У відповідності до вимог п.8.2.5. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 213 від 14.03.2018 р.:

« …. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

- меж балансової належності;

- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи

підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.»

З огляду на викладену вище норму, факт різниці між оригіналом Акту, наявним в Відповідачів та копією, поданою Позивачем до Суду, свідчить про те, що виправлення і дописування в Акті в частині графічного зображення, були виконанні представниками Позивача після його складання з метою ведення Суду в осману шляхом підроблення доказу, що є складом злочину, згідно норми ст. 384 ККУ.

Також звертаємо увагу Суду на наступні копії документів, поданих Позивачем в копіях, засвідчених підписом ОСОБА_1 .

Зокрема згідно даних копії особової картки споживача - ОСОБА_4 - зняття показань лічильника Відповідача в 2019 р. проводилися 4 рази :

1. 28.01.2019 - нараховано 218 кВт.г

2. 22.05.2019 - нараховано 564 кВт.г

3. 02.08.2019- нараховано-1 кВт.г

4. 05.11.2019 - нараховано 85 кВт.г

Вказана вище інформація, щодо нарахувань кВ. г. Відповідача згідно даних копії особової картки абонента дивним чином відрізняється від відомостей, поданих Позивачем Суду в копіях наступних документів:

- зокрема в довідці про фактично спожиту електроенергію від 16.10.2019 р. - станом на серпень 2019 р. спожито 95 кВ.г.

- а згідно Довідці про зняття показань лічильників станом на 02.08.2019 р. спожито 311 кВ.г

Фактично копії документів, надані Позивачем, як підстави позовних вимог, містять в собі відомості, щодо об`єму фактично спожитої Відповідачем електроенергії та дат зняття показань його лічильників які суперечать один одному за своїм змістом.

Оскільки дати зняття показань лічильників, як контрольні огляди, та об`єм фактично спожитої електроенергії згідно п. 8.4.7. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 213 від 14.03.2018 р є основними показниками, що використовуються для визначення об`єму і вартості не облікованої електричної енергії, то відомості, надані Позивачам в копіях документів, що суперечать один одному, фактично є інформацією, що є предметом доказування в даному судовому процесі. Викладенні вище обставини доводять той факт, що представник Позивача, подав Суду різі за своїм змістом копії документів, завіривши їх справжність власним підписом, чим вів Суд в оману поданням завідомо неправдивих доказів.

З метою встановлення істини в питаннях, що безпосередньо відносяться до предмету доказування в даному судовому процесі, керуючись нормою ст.ст. 12, 43,49, 58,64, 76-80, 83,89, 95, 96, 262 ЦПКУ, - ПРОШУ:

1. Прошу винести окрему ухвалу, щодо вчиненням представником Позивача ОСОБА_1 злочину, визначеного нормою ст.384 ККУ, - введення Суду в оману шляхом подання завідомо недостовірних та підробних доказів.

Зміст клопотання 1193/Вх 08.02.2021:

Позивач звернувся до Суду з позовом про відшкодування збитків, завданих в наслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії. Позовна заява прийнята до розгляду 06.10.2020 р. Сума до стягнення - 55693,08 грн.

Основним доказом при подачі вказаного позову є Акт про порушення № К 041442 від 03.10.019 р. Згідно п. 8.2.5. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 213 від 14.03.2018 р.:

«Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням»

У відповідності до вимог п.8.2.5. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 213 від 14.03.2018 р.:

« … В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності;

- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.»

У відповідності до вимог п.8.4.6. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 213 від 14.03.2018 р.:

«В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).»

Звертаємо увагу Суду на наступну обставину. Згідно додатків до вказаного Акту - фото, та тексту: « Пошкоджено цілісність ввідного провода за панеллю щитка обліку». Виявлення вказаного підключення вимагало демонтажу самого електролічильник, про що в порушення п. 8.4.6 Правил в Акті № К 041442 не сказано ні слова. Дана обставина породжує наступне серйозне питання - « чи можливо здійснити підключення до електро мережі за панеллю щитка обліку без пошкодження цілісності пломб ???!!!!», ядже в Акті № НОМЕР_1 не вказано жодного слова про порушення пломб.

Згідно п. 8.4.4. Правил:

«Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.»

Виходячи з викладених вище матеріалів справи, таких як сам Акт № К041442 та фото доказів до нього - порушення Правил № 312 відбулися шляхом пошкодження цілісності ввідного кабеля перед електролічильником, здійснене за панеллю щитка обліку без пошкодження пломб.

Вказана обставина свідчить лише про одне, - пломбування відбулося після здійснення під`єднання перед ел. лічильником, шляхом пошкодження цілісності ввідного кабелю (що технічно не можливо без припинення електропостачання з опори) за панеллю щитка обліку. Вказані факти, які підтверджуються матеріалами справи, свідчать, що здійснення такого підключення з метою викрадення електроенергії відбувалося за участі співробітників Позивача з використанням їх спеціальних знань та доступних лише їм технічних можливостей.

Викладенні вище обставини доводять той факт, що Позивача, подав Суду різні за своїм змістом копії документів в якості доказів, які свідчать про факт крадіжки електроенергії невстановленим колом осіб у спосіб, що потребує спеціальних знань, досвіду та технічних можливостей, які у Відповідача ОСОБА_4 відсутні. Все викладене свідчить про існування в матеріалах судової справи доказів вчинення злочину, визначеного нормою ст.. 188-1 КПКУ, обставини вчинення якого не можуть бути встановлені в рамках судового процесу за правилами ЦПКУ.

З метою встановлення істини в питаннях, що безпосередньо відносяться до предмету доказування в даному судовому процесі, керуючись нормою ст.ст. 12, 43,49, 58,64, 76-80, 83,89, 95, 96, 262 ЦПКУ, - прошу:

1. Винести окрему ухвалу, щодо вчиненням невідомими особами у невизначений спосіб злочинуст.188- ККУ.

2. Доручити органам Поліції за територіальною підслідністю внести відповідні відомості до ЄРДР, провести слідчі дії та притягти винних осіб до відповідальності, визначеної чинним законодавством України.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2021 року представник відповідача ОСОБА_5 , - адвокат Хоменко В.О. підтримав клопотання представника відповідача, - адвоката Кукареки К.С.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2021 року, представник позивача, - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі», - Мачульський М.В. категорично заперечував проти клопотання представника відповідача, так як вважав його необгрунтованим.

Суд, вислухавши клопотання, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються предмету заявлених клопотань, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні клопотання, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Так, вищевказані клопотання представника відповідача подані в порядку, який передбачено ч. 11 ст. 262 ЦПК України.

Згідно положень ч. 11 ст. 262 ЦПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Отже, положення ст. 262 ЦПК України регламентують порядок та підстави постановления судом окремої ухвали, як процесуально-правового акту реагування суду на виявлені при вирішенні спору факти порушення чинного законодавства України.

Положення ЦПК України, зокрема, передбачає перелік підстав для постановления судом окремої ухвали, а саме:

- порушення законодавства чи інші недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб (ч. 1 ст. 262 ЦПК України);

- зловживання процесуальними правами (ч. 2 ст. 262 ЦПК України);

- порушення процесуальних обов`язків (ч. 2 ст. 262 ЦПК України);

- неналежне виконання професійних обов`язків (у тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) (ч. 2 ст. 262 ЦПК України);

- порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2 ст. 262 ЦПК України);

- наявність у діях (бездіяльності) державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (ч. 3 ст. 262 ЦПК України);

- виявлення неправдивих показань свідка (ч. 4 ст. 262 ЦПК України);

- виявлення неправильного перекладу (ч. 4 ст. 262 ЦПК України);

- виявлення неправдивого висновку експерта (ч. 4 ст. 262 ЦПК України);

- виявлення фактів підробки доказів (ч. 4 ст. 262 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст. 262 ЦПК України суд в окремій ухвалі суд повинен зазначити конкретну норму відповідного нормативно-правового акту, що була порушена (з чіткою вказівкою на номер статті, пункту чи підпункту тощо), а також повинен конкретизувати, у яких саме процесуальних діях це порушення відбулося.

За загальним правилом, така окрема ухвала має бути надіслана судом до відповідних юридичних чи фізичних осіб, державних чи інших органів, посадових осіб, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення, а також запобігти їх повторенню.

Водночас, з підстав наведених у п.п. 4-5 коментаря окрема ухвала надсилається до органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора чи адвоката, відповідно, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (ст. 44 Закону України «Про прокуратуру») чи до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, що зазначене в Єдиному реєстрі адвокатів України (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»),

З підстав, окреслених у п. 6 суд повинен постановити окрему ухвалу і направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якіцо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Натомість при наявності підстав, закріплених у п.п. 7—10, суд постановляє окрему ухвалу, яку направляє прокурору чи органу досудового розслідування.

У всіх випадках, коли порушення законодавства, зафіксоване у окремій ухвалі суду, містить ознаки кримінального правопорушення, цей процесуальний документ надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк, який в разі потреби може бути продовжений за відповідним клопотанням прокурора або органу дізнання.

Дієвою гарантією належного реагування відповідних органів на окрему ухвалу суду є закріплення у ній строку для надання відповіді, що встановлюється в залежності від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Суб`єктами постановления окремої ухвали може бути суд будь-якої інстанції (суд І інстанції, апеляційний суд, касаційний суд, Верховний Суд України), з тією лише відмінністю, що окрема ухвала Верховного Суду України не підлягає оскарженню, а постановлені всіма іншими судами окремі ухвали можуть бути оскаржені в загальному порядку особами, яких вони стосуються (наприклад, в порядку п. 17) ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Отже, з огляду на вищевказане, суд зазначає наступне:

- перш за все слід зазначити, та як судом було вказано вище, - положення ст. 262 ЦПК України регламентують порядок та підстави постановления судом окремої ухвали, як процесуально-правового акту реагування суду на виявлені при вирішенні спору факти порушення чинного законодавства України.

З системного аналізу ст. 262 ЦПК України логічно випливає, що суд має змогу винести окрему ухвалу щодо виявлених порушень чинного Законодавства України, зокрема, - при виявленні ознак злочину (ч. 11 ст. 262 ЦПК України) лише і тільки лише при вирішенні спору.

Проте, суд наголошує, що в даному випадку суд ще не розглядав сам спір по суті, а тому ніякі докази судом в судовому засіданні ще не досліджувалися, а тому мати мову про будь – які порушення учасників справи, зокрема, - представника позивача, - завчасно, адже суд по суті, завдяки непрофесійним діям попереднього представника відповідачів ще фактично знаходиться на стадії зібрання доказів для винесення законного і обгрунтованого судового рішення, як того вимагає положення ст. 263 ЦПК України.

Відповідно, суд вважає, що подання вищевказаних клопотань представника позивача на даній стадії судового цивільного процесу є дочасним, адже суд позбавлений можливості винести вмотивоване, законне і обгрунтоване судове рішення у виді окремої ухвали, на яку також поширюються вимоги положення ст. 263 ЦПК України.

Більше того, суд вважає, що подання представником відповідача таких клопотань є ніщо іншим як простою лінією захисту від позовних вимог, які пред`явлені позивачем до відповідача, проте, суд вважає дану лінію захисту дещо юридично не коректною, яка апріорі не може потягнути юридично значущих для даного цивільного провадження наслідків.

- по – друге, суд вважає, що в будь – якому випадку, якщо представник відповідача вважає, що якщо в сфері відносин, які потягнули за собою подання даного позову, - є ознаки вчинення злочину як третіми особами, які не мають ніякого процесуального статусу в даному цивільному провадженні, так і представником позивача, - ОСОБА_1 , то відповідачам в даній справі гарантоване Основним Законом України, - Конституцією України, а також чинним КПК України право на звернення для захисту законних прав та інтересів як фізичних так і юридичних осіб.

З огляду на позицію представника позивача, яка непереборно переконана в тому, що у відношенні її довірительки здійснені дії, які мають ознаки кримінального чи кримінальних правопорушень, представник відповідача, як особа, яка має відповідну юридичну освіту та достатній стаж роботи повинна порадити своїй довірительці звернутися до органу національної поліції України за місцем вчинення правопорушення чи проживання довірительки з письмовою заявою про вчинений злочин, або про злочин, який готується, або ж самостійно, отримавши на те відповідні повноваження, - звернутися з заявою про злочин.

Така заява у повній відповідності до положень ст. 214 КПК України повинна бути прийнята відповідальною особою органу національної поліції, та на протязі 24 годин повинна бути апріорі зареєстрована в ЄРДР, - з присвоєнням номера кримінального провадження, причому, у витязі повинно бути зазначено прокурора – процесуального керівника та слідчого, якому буде доручено проведення досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що якщо в будь – якому документі (заява про вчинений злочин, або такий, що готується, окрема ухвала суду, того) будуть ознаки злочину, прокурор чи слідчий просто зобов`язані зареєструвати даний документ в ЄРДР та провести по ньому досудове розслідування, так як положення ст. 214 КПК України є для слідчого чи прокурора імперативною нормою, тобто тако., яка підлягає до виконання в будь – якому випадку при наявності відповідних підстав, - а саме, - подання заяви про злочин, або злочин, що готується.

Проте, знову ж таки, суд наголошує на тій обставині, що обставини, які будуть виявлені під час розслідування кримінального провадження, - будуть мати преюдиційне значення для суду при вирішенні цієї цивільної справи в розумінні ч. 6 ст. 82 ЦПК України, - лише тільки після вступу вироку в законну силу, і то в частині, - лише в питанні, чи мали ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає, що порушення кримінального провадження стосовно дій представника позивача за окремою ухвалою суду буде грубим порушенням одного із основних принципів судочинства, - принципу диспозитивності, (п. 5 ч. 3 ст. 2, ст. 13 ЦПК України), адже суд, у випадку винесення окремої ухвали ще до дослідження матеріалів справи таким чином вже стає на сторону однієї із сторін, (адже, не дослідивши докази, - вважає їх підробленими), що, по суті, - надає обгрунтоване право стороні, щодо якої винесено таку ухвалу (в даному випадку, - представник позивача), - заявляти клопотання відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що окрему ухвалу можливо винести лише по результатах розгляду справи.

Щодо оскарження даної ухвали, то дана ухвала оскарженню окремо від рішення суду в порядку, який передбачено ч. 1 ст. 353 ЦПК України, - оскарженню не підлягає, оскарженню підлягає лише ухвала про винесення окремої ухвали, що передбачено п. 17 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно, апеляційна скарга на дану ухвалу може бути включена до апеляційної скарги на рішення в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 10, 13, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 – 263, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 , - адвоката Кукареки Катерини Сергіївни в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил Роздрібного ринку електричної енергії, про винесення окремої ухвали щодо вчинення представником Позивача злочинів, які передбачені ст.ст. 188 – 1, 384 КК України, (подана в порядку ч. 11 ст. 262 КК України), - відмовити.

Ухвала на підставі ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, апеляційна скарга на дану ухвалу може бути включена до апеляційної скарги на рішення суду на підставі ч. 2 ст. 353 ЦПК України.

Суддя О.В. Закаблук