Рішення № 94757049, 25.01.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/70/2021

Справа № 0417/15217/2012

25 січня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю секретаря

судового засідання Слободкіної Т.І.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м.Дружківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідно до укладеного договору №633М-07 від 16.07.2007 року ОСОБА_1 , 16.10.2007 отримав кредит у розмірі 6930 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.04.2009.

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 25.10.2012 має заборгованість – 7488,07 доларів США, яка складається з наступного: 2555,74 доларів США – заборгованість за кредитом; 2720,81 доларів США – заборгованість за процентам за користування кредитом; 2211,52 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Крім того, зобов`язання за вказаним договором №633М-07 забезпечено порукою укладений з поручителем ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст.ст.610, 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Просить стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 7488,07 доларів США за кредитним договором №633М-07 від 16.10.2007, що за курсом 7,99 гррн., відповідно до повідомлення НБУ від 25.10.2012 року, що складає 59852,14 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи сповіщений належним чином, надав заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та розгляду справи за його відсутності.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи спопіщений належним чином, причини неявки суду невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`вилась, про час, місце та дату розгляду справи сповіщена належним чином, надала заяву про відмову у задоволені позовних вимог заявлених до неї та розгляду справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячі з наступного.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

16 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 633М-07, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6930,00 доларів США на термін до 20.04.2009 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленими кредитним договором (п.1.2, п.1.3) (а.с.14).

16 жовтня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки (а.с.18).

30 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 7488,07 доларів США, що за курсом 7.99 грн. відповідно до повідомлення НБУ від 25.10.20121 (а.с.10) та складає 59852,14 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 633М-07 від 16 жовтня 2007 року станом на 25.10.2012 складає – 7488,07 доларів США, яка складається з наступного: 2555,74 доларів США – заборгованість за кредитом; 2720,81 доларів США – заборгованість за процентам за користування кредитом; 2211,52 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с.4-9).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплати неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У кредитному договорі сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту – 20.04.2009, а також термін щомісячного виконання зобов`язання відповідно до додатку №1 до кредитного договору №633М-07 від 16.10.2007 «Графік погашення кредиту та процентів», зокрема, відповідно до п.3.3 кредитного договору №633М-07 від 16.10.2007, позичальник зобов`язується виплатити банку суму кредиту та проценти по ньому відповідно до графіку пошгашення кредиту та процентів.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі №14-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №14-318цс18.

При цьому, відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Проте в порушення вищезазначених норм Закону, позивач після спливу терміну погашення кредиту та процентів, який встановлений до 20.04.2009, продовжував нараховувати відповідачу проценти та пеню на суму простроченої заборгованості, що в свою чергу є безпідставним.

Таким чином, сума заборгованості, яка включає в себе сум: заборгованості за кредитом, процентів та пені, підлягає стягненню в межах строку кредитування обумовленого кредитним договором №633М-07 від 16.10.2007, а саме до 20.04.2009, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості сума в межах строку кредитування підлягає стягненню у розмірі 4536, 21 доларів США, яка складається з: 2555,74 доларів США – заборгованість за кредитом, 951,59 доларів США – проценти за користування за кредитом, 1029,88 доларів США – пеня за несвоєчасність зобов`язань за договором, що за повідомленням НБУ від 25.10.2012 року, за курсом 7,99 грн., становить 36252, 31 грн. А тому, позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , як солідарного боржника, суд зазначає наступне.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом, 16 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 633М-07, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6930,00 доларів США на термін до 20.04.2009 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленими кредитним договором (п.1.2, п.1.3) (а.с.14).

16 жовтня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки (а.с.18).

У пункті 11 договору поруки від 16 жовтня 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_2 , сторони обумовили, що «Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання зобов`язань за кредитним та цим договором» (а. с. 18). Таким чином строк поруки у договорі поруки від 18 квітня 2008 року не встановлений.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідача ОСОБА_1 здійснив останній платіж 06 листопада 2008 року.

Строк остаточного розрахунку за кредитом до договором № 633М-07 від 16 жовтня 2007 року, встановлений 20.04.2009. З позовом банк звернувся до суду 30 жовтня 2012 року.

Згідно частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договору поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) свідчить, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Тому вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. У разі пред`явлення кредитором вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що банк звернувся із позовом з пропуском строку визначеного ч.4 ст.559 ЦК України. А тому, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги позивача до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий в межах суми задоволених позовних вимог, що дорівнює 362,52 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №633М-07 від 16.10.2007 року у розмірі 4536 (чотири тисячі п`ятсот тридцять шість) 21 цент (Доларів США), яка складається з: 2555,74 (Доларів США) – заборгованість за кредитом, 951,59 (Доларів США) – проценти за користування за кредитом, 1029,88 (Доларів США) – пеня за несвоєчасність зобов`язань за договором, що за повідомленням НБУ від 25.10.2012 року, за курсом 7,99 грн., становить 36252 (тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 362 (триста шістдесят дві) грн. 52 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті 25 січня 2021 року.

Повний текст рішення суду складений 01 лютого 2021 року.

Суддя: В.О.Лебеженко