Рішення № 94754427, 09.02.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/3/21

Єдиний унікальний № 742/2910/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Коваленка А.В., за участю секретаря Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки заяву представника позивача ОСОБА_1 - Коваленка Олександра Юрійовича про винесення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №292759 від 02.10.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Предстаник позивача ОСОБА_1 - Коваленка Олександр Юрійович звернувся з заявою про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №292759 від 02.10.2020.

Аргументує свої вимоги тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 16.01.2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Докази розміру понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу станом на момент ухвалення рішення подати можливості не було, оскільки відповідно до заявленного клопотання в судовому засіданні відповідні докази надання правничої допомоги будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

До вказаної заяви були додані : договір про надання правової допомоги від 08 жовтня 2020 року, розрахунок витрат на правничу допомогу від 20 січня 2021 р, акт здачі-прийняття послуг з надання правничої допомоги від 20.01.2021.

08.02.2021 року предстаник відповідача надав додаткові письмові пояснення щодо ухвалення додаткового рішення, в якому не погоджується з заявленими вимогами позивача та просить відмовити в їх задоволенні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.1 стаття 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 статті 139 КАС України. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне адміністративно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що КАС України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 10 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 КАС України в узагальненому вигляді, при вирішенні адміністративного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 КАС України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частини 7 статті 134 КАС України, відповідно до якої саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Згідно стаття 247 КАС України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, ухвалі, або постанові.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що представник позивача до закінчення судових дебатів в справі зробив заяву про неможливість подати докази витрат на правничу допомогу та повідомив про намір скористатися таким правом на протязі п`яти днів після ухвалення рішення.

21.01.2021 року представником позивача подано клопотання про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу.

За таких обставин суд вважає, що представником позивача дотримано вимоги ст.139 КАС України щодо подачі доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та звернення з клопотанням про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Коваленком О.Ю. укладено договір про надання правової допомоги від 08 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №292759 від 02.10.2020.

Згідно з розрахунку витрат на правничу допомогу від 20 січня 2021 року, адвокатом Коваленком О.Ю. надано правову допомогу ОСОБА_1 на суму 5000 гривень, яка складається з : правового аналізу матеріалів справи – 30 хв. 200 грн.; попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин – 30 хв. 300 грн.; підготовка та складання позовної заяви про скасування постанов від 02.10.2020 р. серії БАБ №292795 – 2 год. 30 хв. 2000 грн.; представництво інтересів у суді (участь у суді першої інстанції, складання та подання письмових заперечень на клопотання відповідача,складання та подання клопотання про визнання доказу недопустимим) – 40 хв. 2500 грн.(а.с.72).

Згідно з акту здачі-прийняття послуг з надання правничої допомоги від 20 січня 2021 року, адвокатом Коваленком О.Ю. надано правову допомогу ОСОБА_1 на суму 5000 гривень, а останнім прийнято вказану правову допомогу, за що здійснено оплату у сумі 5000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 20.01.2021 р.(а.с.71,73)

Із матеріалів справи убачається, що такі дії відповідають умовам договору про надання правової допомоги, а час, витрачений на підготовку, надання консультацій, складання, подання документів та представництва інтересів в суді є обґрунтованим.

Доводи представника відповідача про те, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в зв"язку з тим, що заявником ненаправлено адресу відповідача заяви про прийняття додаткового рішення є безпідставними, оскільки суд після надходження даної заяві відразуж направив на електронну адресу відповідача копію даної заяви забезпечивши право участі в судовому засіданні та надати свої заперечення чим і скористався представник відповідача.

Інші доводи представника відповідача щодо відсутності в договорі суми послуг, відсутність підтвердження отримання доходу адвокатом є безпідставними, оскільки вони спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, які зазначені вище і підтверджують понесені стороною витрати на правничу допомогу.

Натомість, суд погоджується з доводами представника відповідача,що виходячи з того, що позовні вимоги задоволені частково , то і підстав для стягнення витрат не правову допомогу в розмірі 5000 гривень немає, виходячи з наступного.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, а отже витрати на правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 08 жовтня 2020 року, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, враховуючи, що рішенням суду було задоволено одну позовну вимогу із заявлених позивачем двох позовних вимог, тобто на 50%.

Таким чином, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, та відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, стягнувши 2500 грн. з відповідача.

Керуючись ст.252 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Коваленка Олександра Юрійовича про винесення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №292759 від 02.10.2020 задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліцїї в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, місце знаходження: проспект Перемоги, 74, м.Чернігів, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В.Коваленко