Рішення № 94754070, 08.02.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/51/21

Єдиний унікальний №733/1169/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08 лютого 2021 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісова Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 02 листопада 2016 року сторонами було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 3000 грн. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов"язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору не виконує своїх зобов`язань по поверненню кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 12 жовтня 2020 року становить 10640 грн. 47 коп., з яких: 7188 грн. 25 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 1502 грн. 74 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст..625 ЦК України, пеня – 1949 грн. 48 коп., а також сплачені позивачем при подачі позову судові витрати у сумі 2102 грн.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте згідно заяви просив суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася через невручення їй рекомендованих поштових відправлень, які були повернуті до суду Укрпоштою за адресою: Чернігівська обл., м.Ічня, вул.Сидорука, буд.9. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Місце ж проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з довідкою Ічнянської міської ради Чернігівської області від 20 листопада 2020 року за №03-05/2448, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, про судове засідання 08 лютого 2021 року відповідач повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

02 листопада 2016 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_1 погодилася, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (а.с.12).

Таким чином, судом вважається доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Однак відповідач своєчасно не повертає АТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредитні кошти, своєчасно не сплачує відсотки за його користування та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором по ОСОБА_1 вбачається, що станом на 12 жовтня 2020 року заборгованість останньої за кредитним договором №б/н від 02 листопада 2016 року становить 10640 грн. 47 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 7188 грн. 25 коп.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України – 1502 грн. 74 коп.; нарахована пеня – 1949 грн. 48 коп. (а.с.5-9).

Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_1 на підставі норм ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 7188 грн. 25 коп., оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку банку не повернуті.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦПК України в сумі 1502 грн. 74 коп., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Крім того, ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, з відповідача за невиконання умов договору підлягає стягненню заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України у сумі 1502 грн. 74 коп.

Разом з тим вимоги про стягнення заборгованості за пенеюв сумі 1949 грн. 48 коп. за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату пені, не містять підпису ОСОБА_2 , а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодилася на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розуміла саме ці умови та погодилася з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені), саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№ 14-131цс19), від 23 грудня 2020 року у справі № 191/2648/17 (№61 -5662 св19).

Водночас, в підписаній сторонами Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 02 листопада 2016 року відсутні відомості про вид кредитної картки, яку виявив бажання оформити на своє ім`я відповідач, умови договору про строки виконання зобов`язання, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пені.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд враховує, що оскільки позов задоволено частково, тому судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення №PROM6B48YG від 16 жовтня 2020 року (а.с.77) позивачем сплачено 2102 грн. судового збору. При цьому враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 8690 грн. 99 коп., що становить 82 % від ціни позову, тому на користь позивача підлягає стягнення з відповідача 1723 грн. 64 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючого ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м.Київ, вул.Грушевського,буд.1 Д, суму заборгованості за кредитним договором б/н від 02 листопада 2016 року в розмірі 8690 (вісім тисяч шістсот дев`яносто) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1723 грн. 64 коп. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області. Позивач, якому повне рішенняне не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.В.Фетісова