Ухвала суду № 94753388, 09.02.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/682/19

Номер провадження 1-кп/676/162/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого - судді Мантуляк Ю.В.,

при секретарі судового засідання Дубограй Т.С.,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Фомченкова В.М.,

захисника Ткач Я.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі судових засідань в м. Кам`янці Подільському у режимі відеоконференції із Хмельницьким апеляційним судом, Броварським міськрайонним судом Київської області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019000000000002, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чапаївка Березівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2019 року з Генеральної прокуратури України до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшли матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 02 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019000000000002, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

09 грудня 2020 року під час повторного автоматизованого розподілу справи головуючим визначено суддю Мантуляка Ю.В.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Фомченков В.М. вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ткач Я.С. не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що його необхідно повернути прокурору, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, окрім іншого, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема, відноситься законність, що в силу ч.2 ст.9 КПК України передбачає обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Крім того, у ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві», суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у пункті 3 (а) ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно й детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у п. 59 справи «Матточчіа проти Італії» (рішення від 25 липня 2000 року, заява №23969/94) зазначає, що пункт 3 (а) ст.6 Конвенції вказує на необхідність приділяти особливої уваги до повідомлення особи про обвинувачення; деталі злочину відіграють вирішальну роль у кримінальному процесі, тому що саме з моменту вручення обвинувального акту підозрюваний офіційно повідомляється про фактичні та юридичні підстави для його обвинувачення (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Камасінські проти Австрії» від 19 грудня 1989 року, серія А, №168, п.79). Обвинувачений має бути повідомлений негайно і детально про причину обвинувачення, тобто реальні факти проти нього, які становлять основу обвинувачення, та про характер обвинувачення, а саме - правову кваліфікацію цих фактів. Суд нагадує, що в кримінальних справах вимога надання повної та докладної інформації стосовно обвинувачення проти підсудного є суттєвою передумовою для забезпечення справедливого провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25 березня 1999 року, заява №25444/94, п. 51-52).

З огляду на те, що обсяг детальної інформації, про яку йдеться у цьому положенні, змінюється залежно від конкретних обставин кожної справи, у будь-якому разі обвинуваченому має надаватися достатня інформація, необхідна для того, щоб повністю зрозуміти ступінь висунутого проти нього обвинувачення з метою підготовки належного захисту. У зв`язку з цим достатність інформації має оцінюватися згідно з пунктом 3 (b) ст.6 Конвенції, який надає кожному право на необхідний час та заходи щодо підготовки захисту, а також у контексті більш загального права на справедливе судове провадження, яке містить у собі пункт 1 ст.6 Конвенції (п.60 рішення у справі «Матточчіа проти Італії»).

Також, як вбачається з позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24 листопада 2016 року у справі №5-328кс16, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Проте, всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства України, конвенційним нормам та практиці Європейського суду з прав людини фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладено неповно та суперечливо, що призводить до порушення права обвинуваченого ОСОБА_1 бути негайно й детально проінформованим про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Так, ОСОБА_1 в узагальненому вигляді обвинувачується у тому, що будучи директором ДП «Нігинський кар`єр», на якого покладено виконання організаційно-розпорядчих обов`язків щодо забезпечення додержання встановлених правил використання надра, та фактично виконуючи вказані обов`язки, організував незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху, зокрема, у період часу з 22 червня 2015 року по 22 квітня 2018 року, умисно здійснив шляхом проведення 47 вибухів незаконне видобування з ділянки «Сахкамінь» Нігинсько-Вербецького родовища Кам`янець-Подільського району Хмельницьклї області корисних копалин загальнодержавного значення, а саме вапняку, в результаті чого упродовж 2015-2918 років було незаконно видобуто 310 064,29 куб. метрів вапняку, або ж 713 147, 57 тон.

Поряд з цим, при викладені фактичних обставин та формулювання обвинувачення за ч.4 ст.240 КК України сторона обвинувачення не конкретизувала суб`єктивну та об`єктивну сторони діяння.

Так, при викладені фактичних обставин незаконного видобування корисних копалин сторона обвинувачення зазначила, що директор ДП «Нігинський кар`єр» ОСОБА_1 , бажаючи приховати вчинюваний ним злочин, знову умисно не поінформував представників ДП «Західдорвибухпром» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», ТОВ «Євровибухпром», ПАТ Західукрвибухпром», ТОВ «Подільськвибухпром», ТОВ «Західдорвибухпром» про те, що наказом Державної служби геології та надр України від 19.05.2015 №119 дію спеціального дозволу на користування надрами від 11.05.1997 №1130, виданого ДП «Нігинський кар`єр» на видобування вапняку з Нігинсько-Вербецького родовища Кам`янець-Подільського району Хмельницької області зупинено.

Працівники ДП «Західдорвибухпром» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Подільськвибухпром», ТОВ «Західдорвибухпром», будучи не обізнаними із злочинними намірами ОСОБА_1 , виконуючи свої господарські зобов`язання за вищезазначеними договорами, відповідно до паспортів масових вибухів, провели на ділянці «Сахкамінь» Нігинсько-Вербецького родовища, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області масові вибухи. В подальшому зазначаються дата, горизонт, та блок, де здійснювалися вибухи у період з 08 вересня 2015 року по 22 квітня 2018 року.

Поряд з цим, в обвинувачені жодним чином не конкретизовано, на якій саме ділянці та хто із перелічених суб`єктів господарювання здійснював масові вибухи. Більш того, в обвинувачені зазначається, що ОСОБА_1 не проінформував працівників п`ятьох суб`єктів господарювання, а вибухи здійснювали лише три, при цьому, які саме дії щодо виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення вчинили інші суб`єкти господарювання - ТОВ «Євровибухпром» та ПАТ Західукрвибухпром», в обвинувачені не зазначається.

Проте, на переконання суду вказана інформація має важливе значення, адже незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху є особливо кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , а також при викладені фактичних обставин дій опосередкованого виконавця не менш важливим є конкретизація діянь інших осіб, яких упродовж тривалого періоду використовували для вчинення злочину та які в силу тих чи інших причин не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене.

Також, у обвинувачені зазначається, що у результаті 47 вибухів ДП «Нігинський кар`єр» відповідно до паспортів масових вибухів було незаконно добуто вапняк та у подальшому зазначений вапняк було подрібнено, у тому числі за допомогою дробарок на території ДП «Нігинський кар`єр», та реалізовано суб`єктам господарювання (після вибухів 22 червня 2015 року) та підприємствам (після здійснення інших вибухів у період з 08 вересня 2015 року по 22 квітня 2018 року), якими вапняк було вивезено з кар`єру із застосуванням техніки.

Проте, такі формулювання є неконкретними, адже в обвинувачені жодним чином не зазначено, як було вилучено незаконні видобуті корисні копалини із родовищ та куди саме і яким чином вказані корисні копалини були реалізовані, яким суб`єктам господарювання, не зрозумілим є твердження у тому числі за допомогою дробарок на території ДП «Нігинськи кар`єр», що передбачає інший спосіб подрібнення, проте, який саме у обвинуваченні не зазначається, як і не зазначається, якою технікою було вивезено вапняк.

Крім того, при викладені фактичних обставин сторона обвинувачення не конкретизувала суб`єктивну сторону діяння та не зазначила, з прямим чи непрямим умислом були вчинені діяння, які ставляться у вину ОСОБА_1 .

Відтак, на думку суду стороною обвинувачення в повній мірі не розкрито суть об`єктивної та суб`єктивної сторін кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , тобто обвинувачення є незрозумілим та не конкретним, що безумовно порушує право на захист обвинуваченого та унеможливлює повний та усебічний судовий розгляд кримінального провадження в розумні строки, з урахуванням відсутності повноважень суду будь-яким чином вплинути на реалізацію права (а не виконання обов`язку) прокурора змінити обвинувачення в суді в порядку ст.338 КПК України.

Згідно з положеннями п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що направлений до суду обвинувальний акт складено прокурором з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, у зв`язку з чим обвинувальний акт у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України необхідно повернути прокурору.

Керуючись ст.ст.314-315, 369-372,376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019000000000002, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України.

Копію ухвали надіслати сторонам обвинувачення та захисту.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду

Хмельницької області Мантуляк Ю.В.