Рішення № 94751079, 08.02.2021, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1044/20

Провадження №2/471/78/21

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Романчук О.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/1044/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно.

В своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Українець Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке крім іншого складається з житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 04 липня 1994 року секретарем Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області та зареєстрований за №27, згідно якого заповідала все належне їй за законом майно ОСОБА_1 . Позивач вищевказаний житловий будинок прийняв фактично у спадок після ОСОБА_2 , і проживає в ньому по сьогоднішній день. Наразі виникло питання щодо укладення договору на постачання електроенергії до вказаного будинку, так як попередній вже закінчився, для цього позивачу необхідно надати документи підтверджуючі право власності на будинок. Звернувшись до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини на житловий будинок, з`ясувалось, що за відсутності правовстановлюючого документа на дане нерухоме майно, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. В нотаріальну контору для оформлення спадщини необхідно надати оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 18.01.2021 року справу було призначено до судового розгляду та замінено неналежного відповідача - Петропавлівську сільську раду Братського району Миколаївської області належним відповідачем - Братською селищною радою Братського району Миколаївської області.

В судове засідання не з`явилися позивач та його представник, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання не з`явився відповідач, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Українець Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 (а.с. 5).

Після її смерті залишилось спадкове майно, яке крім іншого складається з житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 04 липня 1994 року секретарем Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області та зареєстрований за №27, згідно якого заповідала все належне їй за законом майно ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62863973 від 11.12.2020 року, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не була заведена (а.с. 28).

Відповідно до довідки Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 06.10.2020 року за № 246, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1979 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно запису в погосподарській книзі за № 10 (а.с. 7).

Згідно витягів з погосподарських книг Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області за 1996-1997 р.р., головою вищевказаного домогосподарства вказана ОСОБА_2 (а.с. 19).

Первинна інвентаризація вказаного будинку виготовлена на ім`я ОСОБА_2 , що містить технічну характеристику даного будинку (а.с. 17-18).

Проте, незважаючи на вказане, померла ОСОБА_2 за своє життя право власності в БТІ на житловий будинок не зареєструвала (а.с. 19).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міста і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З технічного паспорту на вищевказаний житловий будинок, вбачається, що останній придатний до експлуатації та не відноситься до категорії самовільного (самочинного) (Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 січня 1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель").

Таким чином, вищезазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку свідчать про те, що спадкодавець за свого життя мав всі законні підстави для отримання свідоцтва на право власності на житловий будинок, але цього не здійснив.

При цьому, виникнення у спадкодавця права власності на спірний житловий будинок не пов`язано з здійсненням державної реєстрації цього права, оскільки дані правовідносини виникли до набрання чинності діючого ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивач фактично вступив у володіння та користування спадковим майном, так як, розпорядився особистими речами померлого, утримує будинок, користується ним та розпоряджається (а.с. 9-16).

Цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року чинній на час виникнення даних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», передбачений ст. 549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим визнати за позивачем право приватної власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Братської селищної ради Братського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Братська селищна рада Братського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375926, місцезнаходження: вул. Миру, 104, смт. Братське Братського району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржено, в порядку ст. 354 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяІ.Б. Скарницька