Вирок № 94751008, 08.02.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/3789/18

Провадження №1-кп/944/199/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

прокурора Ваня Б.Я.

потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_1

цивільного позивача ОСОБА_2

представника потерпілої Янчака П.О.

захисника Чорнія І.А.

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140350000797 від 01.07.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новояворівська Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , 01 липня 2017 року близько 10 год 00 хв, керуючи технічно-справним транспортним засобом марки «Mersedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 (польська реєстрація) та рухаючись на автомобільній розв`язці автодороги «Львів-Краковець» у напрямку смт. Краковець, на ділянці 9км + 600м неподалік від с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині термінів «дати дорогу» та «небезпека для руху»), 2.3 (б, д); 10.1, 12.1, 1.1 розділу 34, які виразилися в тому, що керуючи транспортним засобом був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не враховував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого втратив контроль над автомобілем та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, по якій в цей час рухався автомобіль марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме, зустрічного зіткнення з автомобілем марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_1 отримала травму верхньої повіки лівого ока, рани в лівій приорбітально-скроневій та в лівій вилично-щічній ділянках, множинні лінійні подряпини та поверхневі рани в лівій лобно-скроневій та надбрівних ділянках, в ділянці носа, синці на задньо-зовнішній поверхні лівого плеча та на передній поверхні гомілок, що відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою розладу здоров`я на термін понад 3 тижнів (більше як 21 день).

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою суду від 29.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, однак не визнав розміру цивільного позову, пояснив, що 01 липня 2017 року близько 10 год 00 хв керував автомобілем марки «Mersedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 , падав дощ, він втратив контроль над автомобілем, виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем, повністю визнав пред`явлене обвинувачення, зазначив, що кається у вчиненому, однак розмір цивільного позову вважає завищеним та необґрунтованим, погоджується відшкодувати потерпілій – цивільній позивачці ОСОБА_1 близько 50 000 грн., в решті просив відмовити.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні надала покази, що 01 липня 2017 року близько 10 год 00 хв, їдучи на автомобілі марки «Fiat Doblo» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням чоловіка ОСОБА_2 , сиділа на передньому пасажирському кріслі, в автомобілі ще перебував їх син, рухаючись з с. Рясне Руська, виїхали на міст, де на них вилетів автомобіль обвинуваченого, відбувся сильний удар, вибило її крісло, вона вдарилася головою, окрім пошкодження спини, синців на обличчі, серйозно пошкодилося ліве око. У зв`язку із отриманими травмами ока, а саме розірвання повіки, око повністю не закривається, у зв`язку із утворенням рубця. Окрім цього утворений рубець змінив напрямок росту повік (вій) і тепер вії ростуть не на зовні, а в середину, в напрямку очного яблука, таким чином подразнюють слизову оболонку ока, що супроводжується систематичним болем та виділенням сліз. У зв`язку із цим вона змушена періодично звертатись за допомогою у лікарні та косметологічні заклади за наданням їй медичного та косметологічної допомоги. Зазначає, що оплата лікування, косметологічні втручання, знеболення та інше проводяться щомісячно та безперервно у зв`язку із тривалим постійним лікуванням, на що потрібно значні матеріальні затрати. На даний час око не вилікувала, потрібне подальше лікування, і щорічні оперативні втручання, які не гарантують позитивного результату, фолікули вій пошкоджені і потрібно постійно видаляти вії для того щоб око могло закриватися, це створює великий дискомфорт, завдає постійного фізичного болю, унеможливлює відновити нормальний ритм життя, необхідно користуватися спеціальними лінзами, постійно проходити лікування, біль та дискомфорт в оці заважає виконувати робочі обов`язки. Витратила значні кошти на лікування, обвинувачений збитків не відшкодував, просить позов задовольнити повністю, вид і розмір покарання віднесла на розсуд суду.

Цивільний позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ремонт пошкодженого автомобіля частково оплатила страхова компанія, просить стягнути різницю. Пояснив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав забій м`яких тканин, синці та подряпини. Зазначив, що дружина – потерпіла ОСОБА_1 перебувала вкрай важкому стані після дорожньо-транспортної пригоди, лікування не давало жодних гарантій, були періоди загострення і в цей час у зв`язку з станом здоров`я дружини, між ними в сім`ї складалися напружені відносини, все це погано відображалося на його психоемоційному стані, захворювання дружини триває близько трьох років, витрачено велику кількість зусиль та коштів щоб вилікувати око, обвинувачений нічого не відшкодував, просив його позов задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів, допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та документів, що стосуються цивільного позову.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України є вірною, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання відсутні.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини, які пом`якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, стан здоров`я, думку потерпілої сторони, висновок Яворівського РВ філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області про можливість виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі, враховуючи низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства, вважає за можливе обрати йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті в редакції станом на час вчинення правопорушення.

Суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, оскільки обвинувачений пояснив у судовому засіданні, що автомобіль є єдиним джерелом для отримання засобів до існування, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, під час розгляду кримінального провадження покаявся, а відтак призначення лише основного покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Зазначене покарання буде фінансово посильне для обвинуваченогота на переконання суду відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільними позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що зазнала суттєвих матеріальних витрат під час перебування в лікарні, а також подальшої реабілітації та відновлення здоров`я, тривала госпіталізація, що настала внаслідок вчинення протиправних дій, щодо неї вкрай негативно позначилась на її матеріальному становищі. У зв`язку із отриманими травмами ока, а саме розірвання повіки, око ОСОБА_1 повністю не закривається, у зв`язку із утворенням рубця. Окрім цього утворений рубець змінив напрямок росту повік (вій) і тепер такі ростуть не на зовні, а в середину, в напрямку очного яблука, таким чином подразнюють слизову оболонку ока, що супроводжується систематичним болем та виділенням сліз. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 змушена періодично звертатись за допомогою у лікарні та косметологічні заклади за наданням їй медичного та косметологічної допомоги. Зазначає, що оплата лікування, косметологічні втручання, знеболення та інше проводяться щомісячно та безперервно у зв`язку із тривалим постійним лікуванням, на що потрібно значні матеріали затрати, які обвинувачений відмовився добровільно оплачувати, не надав жодної допомоги, повідомив, що жодних виплат проводити не буде. Дане ушкодження негативно вплинуло на повсякденне життя позивача ОСОБА_1 та зумовило переживання, душевні страждання та хвилювання, що виразились у втраті сну, перебування у стресі, зниженні самовпевненості. Окрім цього позивач стала значно гірше бачити, що також спричиняє труднощі у виборі місця працевлаштування та обмежує коло у виборі трудової діяльності. Крім вже понесених великих витрат на медичні та косметологічні послуги, препарати, ОСОБА_1 також у майбутньому має провести декілька дороговартісних медичних та хірургічних процедур по відновленню повіки, однак навіть після цього позивач має постійно носити лінзи та пристосовувати своє життя до таких дій, які мають постійний довготривалий характер. Відтак позивач ОСОБА_1 оцінює розмір завданої шкоди в сумі 190000 грн, а тому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 40 000 грн матеріальної шкоди та 150000 грн моральної шкоди.

В обгрунтування цивільного позову ОСОБА_2 зазначає, що йому завдано матеріальних збитків, які виразились у пошкодженні автомобіля «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є він, оскільки вказаний автомобіль відновленню не підлягає, оскільки втрати на його відновлення перевищують ринкову вартість такого. Водночас ОСОБА_2 виплачено Моторно транспортним підприємством страховий платіж у розмірі 107000 грн. Разом з цим ОСОБА_2 поніс витрати на лікування від даного ДТП у зв`язку з тим, що йому було завдано тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови. Крім цього сину позивача ОСОБА_4 також було завдано тілесних ушкоджень: струс головного мозгу, забій м`яких тканин та голови, забій лівого стегна. У дитини стан оцінений як середньої важкості за рахунок загальномозкової симптоматики, запропоновано лікування та прийняття медичних препаратів, які були куплені та використовувались для лікування сина протягом 3 тижнів. Відтак загальна сума матеріальних збитків завданих ОСОБА_2 становить 37000 грн. Водночас ОСОБА_2 внаслідок ДТП завдано і моральну шкоду, оскільки його дружині ОСОБА_1 понівечено повіку, дружина втратила зір, що негативно відобразилось на звичному способі життя його сім`ї, моральному стані його дружини та його самого, внаслідок чого неодноразово виникали суперечки в його родині, оскільки дружина перебувала в стресовому стані. Внаслідок вищевказаних протиправних дій потерпілим спричинена також моральна шкода, яка обґрунтовується душевними стражданнями, що пережиті у зв`язку з самим фактом дорожньо-транспортної пригоди, знищеним майном, лікуванням, відновленням після пережитого та психологічним стресом та душевними стражданнями, що пережиті з тим, що постраждалим завдано втрат здоров`я, які вже ніколи не будуть відновлення повністю. Враховуючи всі перелічені вище фактори заподіяну моральну шкоду ОСОБА_2 оцінює в 100000 грн.

Щодо цивільного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Що стосується вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди, то такі підлягають частково до задоволення в частині придбання ліків та оплати медичних послуг на суму 5911.21 грн, що підтверджується відповідним фіскальними чеками. Будь-яких інших доказів на підтвердження понесених витрат на лікування, придбання медичних препаратів та оплати медичних послуг не надано.

Судом встановлено, що злочин вчинений ОСОБА_3 є необережним нетяжким злочином, обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, однак не вчинив жодних дій спрямованих на відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_1 . Суд враховує, що потерпілій завдано тілесне ушкодження, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я на термін понад 3 тижні (більше як 21 день), що спричинило їй фізичний біль, душевні страждання, погіршення стану здоров`я, що потребувало та потребує тривалого часу для його відновлення. Потерпіла під час дорожньо-транспортної пригоди отримала травму верхньої повіки лівого ока, рани в лівій приорбітально-скроневій та в лівій вилично-щічній ділянках, множинні лінійні подряпини та поверхневі рани в лівій лобно-скроневій та надбрівних ділянках, в ділянці носа, синці на задньо-зовнішній поверхні лівого плеча та на передній поверхні гомілок. Отримання зазначених травм негативно вплинуло на повсякденне життя потерпілої та зумовило переживання, душевні страждання та хвилювання.

Виходячи з наведених вимог закону, характеру правопорушення, завданих потерпілій страждань, заподіяння їй середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров`я на термін понад 21 день, ступеня вини обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частково до задоволення, а тому з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ОСОБА_1 50 000 грн моральної шкоди, що є в межах розумності, справедливості та співмірності.

Суд вважає, що позов ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди не підлягає до задоволення, оскільки ним не надано доказів на підтвердження завданих матеріальних збитків, які виразились у пошкодженні транспортного засобу, зокрема відсутній висновок експерта, також відсутні підтвердження понесених витрат на лікування, придбання медичних препаратів та оплати медичних послуг.

Що стосується відшкодування моральної шкоди завданої злочином цивільному позивачу ОСОБА_2 суд враховує, що у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, що пережиті у зв`язку з самим фактом дорожньо-транспортної пригоди, знищенням майна, відновленням після пережитого та психологічному стресі.

Враховуючи перенесені ОСОБА_2 страждання, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частково до задоволення в межах розумності, справедливості та співмірності, а тому з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ОСОБА_2 7 000 грн. моральної шкоди.

Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави 3711 грн 00 коп за проведення експертних досліджень.

Керуючись ст. ст. 100, 368 , 370, 371, 373-375 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5911 (п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 21 коп – майнової шкоди, 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн - моральної шкоди, всього 55911 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 21 коп. В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7000 (сім тисяч) грн – моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Фіат Добло», номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - залишити за ним;

- автомобіль марки «Мерседес Бенц», номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - залишити за ним.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 3711 (три тисячі сімсот одинадцять) гривень витрат за проведення Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертиз.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Н.А. Кондратьєва