Ухвала суду № 94749478, 08.02.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.02.2021

Справа № 937/6237/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Панченко Н.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020080140001525 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з неповною середньою освітою, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Гончара Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Медвідя Є.М.,

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 22 травня 2020 року, приблизно о 17 год. 55 хв., керував автомобілем Opel Astra реєстраційний номер НОМЕР_1 (Литовська реєстрація), рухався по вул. Г. України з боку вул. В. Інтернаціоналістів в напрямку вул. Г. України в м. Мелітополі Запорізької області. На шляху прямування в районі будинку № 38 водій ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість заздалегідь виявити пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перетинали проїзну частину вул. Г. України по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво по ходу руху автомобіля, та маючи технічну можливість запобігти наїзду, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, внаслідок чого скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В результаті наїзду пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення п. 18.1 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_1 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 218-М від 02.07.2020 у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: неускладнений компресійно-осколковий перелом тіла 3-го поперекового хребця 1 ст. зі зміщенням відламків та наявністю додаткового вертикального розтріскування тіла вказаного хребця до нижньої замикальної пластини, закрита черепно-мозкова травма (струс головного мозку, підапоневротична лівої тім`яної ділянки).

Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 кваліфікуються наступним чином:

- неускладнений компресійно-осколковий перелом тіла 3-го поперекового хребця - середньої тяжкості, що спричинили за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я;

- в ділянці голови, зокрема, струс головного мозку - легкі, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров`я.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою. Надав суду заяву потерпілої ОСОБА_2 , в якій вона зазначає, що претензій до водія ОСОБА_1 не має і в подальшому мати не буде, завдані їй збитки були відшкодовані у повному обсязі, оплачено лікування, після ДТП вони з ним примирилися, на підставі чого просить закрити кримінальне провадження згідно ст. 46 КК України.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора, підтвердивши факт примирення з потерпілою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , дійсно мало місце та містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, він винен в його вчиненні, оскільки порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім цього, наявні підстави звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 46 КК України. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, примирився з потерпілою, відшкодував їй збитки. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, в силу ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З врахуванням наведеного вище та враховуючи, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілою та відшкодував завдану шкоду, суд приходить до переконання, що обвинуваченого ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілою та закрити провадження в справі.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення експертизи.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст.284, 285, 286, 372 КПК України, ст.46 КК України, суд

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою.

Кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р UA098999980313010115000008009, одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, назва банку: Казначейство України (ЕАП), код банку: 899998, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на проведення судової експертизи № 19-156 від 11.08.2020 у розмірі 1634,5 гривень.

Ухвала набирає законної сили через сім днів з моменту її проголошення, якщо не буде оскаржена. Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: