Рішення № 94749383, 02.02.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.02.2021

Справа № 334/8246/19

Провадження № 2/334/419/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Франчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про скасування розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в порядку захисту прав споживачів про скасування розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості, а саме: визнати протиправним та скасувати акт розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості, складений за результатами розгляду акту про порушення № 000001 від 30.06.2019 року за адресою м. Запоріжжя, вул. вул. Алма-Атинська, 41 (особовій рахунок НОМЕР_1 ).

У судовому засіданні представник позивача, діючий за дорученням, копія якого є в матеріалах справи, пояснював суду, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

26.06.2019 року позивач отримала повідомленн відповідача про необхідність допуску представника АТ «Запоріжгаз» д лічильника газу з метою проведення його повірки.

30.06.2019 року представник АТ «Запоріжгаз» здійснив вихід за адресою позивача для демонтажу лічильника та направлення його на повірку. Під час демонтажу співробітник відповідача повідомив, що у нього є сумніви в належності пломби державного повірника, тому лічильник потребує направлення на експертизу. В той же день було складено акт пр порушення № 000001 та протокол № 000001 про направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу.

04.07.2019 року комісією АТ «Запоріжгаз» було проведено експертизу лічильник газу типу 0-4 Галлус, заводський номер 1303039801 якою встановлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника, а саме механічні пошкодження повірочної пломби (затертий відбиток тавра про повірку). Лічильник було запаковано в опломбований пакет та повернуто споживачу.

16.08.2019 року позивач отримала поштою акт розрахунок необлікованої (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості та рахунок на сплату в розмірі 14 400 грн. 26 коп.

Позивач вважає, що акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єм; природного газу і його вартості підлягає скасуванню, оскільки у травні 2014 року лічильник позивача проходив періодичну повірку та ремонт та жодних претензій до його стану заявлено не було. 13.07.2018 року лічильник було пере пломбовано через корозію пломбувальної проволоки і так само жодних зауважень до стану лічильника та пломб не було виявлено.

09.09.2019 року зять позивача ОСОБА_2 звернувся до Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з заявою про проведення трасологічного експертного дослідження лічильника газу типу G-4 Галлус, заводський номер НОМЕР_2 та відповідно до висновку експерта повірочна металева пломба на лічильнику газу «Gallus 2000 G4» № U03039801, має сліди механічного пошкодження поверхні пломби в місці розташування маркування, внаслідок не однократного динамічного контакту, що направлений на вплив на поверхню пломби та не пов`язаний з впливом направленим на видалення пломби. А відповісти на питання «Имеет ли пломба следы перепломбировки?», не є можливим, оскільки це пояснюється тим, що пошкодження пломби унеможливлює віднести наявні сліди до комплексу ознак перепломбування або перенавішування пломби.

Таким чином, експертним дослідженням було встановлено відсутність ознак перепломбування або перенавішування пломби, а пошкодження на самій пломбі не пов`язані з намаганням видалити пломбу, що є підставою для визнаня протиправним та скасування акту розрахуноку необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості.

На підставі викладеного представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надавши суду та позивачу відзив на позовну заяву з письмовими доказами на спростування позовних вимог позивача, а у судовому засіданні пояснив, що акт про порушення від 30.06.2019р., протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення АТ «Запоріжгаз», яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення №1326 від 17.07.2019р., та акт - розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості, є внутрішніми документами АТ «Запоріжгаз», та не належать до актів у розумінні ст. 16 ЦК України.

АТ "Запоріжгаз" не заявляв вимог про стягнення вказаної суми, а тому відсутні підстави вважати права позивача порушеними, невизнаними, чи оспорюваними, тобто такими, що підлягають захисту в судовому порядку. З підстав наведеного, представник відповідача вважає, що вимоги позивача є безпідставними, тобто такими, що не грунтуються на приписах законодавства та не відповідають фактичним обставинам, а отже не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до п. п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1). чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5). чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6). як розподілити між сторонами судові витрати; 7). чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8). чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" - постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Положеннями ч. 4 ст. 12, ч. 3 ст. 19, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що несанкціонованим відбором природного газу вважається, крім іншого: споживанням природного газу поза охопленням приладами обліку. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, крім інших, є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під`єднання до Єдиної газотранспортної системи України, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок, тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; відмова у доступі працівників уповноважених газопостачальних, газорозподільних та газотранспортних підприємств до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу»: оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання. Який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; Регулятор- національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п.1 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Відносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з Операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві Юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до розділу ІІІ Правил постачання, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачем та дотримання його умов.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 3.1.3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побутів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року за № 619, встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об`ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.

За змістом пункту 3.2.2 цього Положення у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.

Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення).

Згідно з пунктом 3.3.1 цього Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Споживач має право бути присутнім під час проведення експертизи лічильника газу. При неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач має право дати письмову згоду на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення).

Пунктом 2.1 цього Положення визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.

Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Зокрема, підпунктом 3 пункту 1 цієї глави визначено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема лічильника газу).

Пунктами 1, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено , що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора газорозподільної системи складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Згідно п.4глави 3Розділу 6Кодексугазорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з абзацом першим пункту 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення оператором газорозподільної системи пошкодження лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється виходячи з 70 відсотків граничних об`ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до п.4 гл.1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу пераметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Такими чином, засобом вимірювальної техніки є технічний засіб, який застосовується під час вимірювань фізичних величин і має нормовані метрологічні характеристики.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання (частина четверта статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).

Пунктом 4 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем встановлено, що оператор газорозподільної системи при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право: оглядати комерційний вузол обліку природного газу та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження засобу вимірювальної техніки, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в засіб вимірювальної техніки, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу);здійснювати перевірку параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу (за їх наявності);перевіряти наявність діючих свідоцтв про повірку засобів вимірювальної техніки (відміток про повірку в паспортах засобів вимірювальної техніки), що входять до складу комерційного вузла обліку природного газу.

До порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема, лічильника газу);4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання у засіб вимірювальної техніки, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою оператора газорозподільної системи чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза, порядок проведення якої передбачено Кодексом газорозподільних систем та пунктом 3.3 Положення.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

26.06.2019 року позивач отримала повідомленн відповідача про необхідність допуску представника АТ «Запоріжгаз» д лічильника газу з метою проведення його повірки.

30.06.2019 року представник АТ «Запоріжгаз» здійснив вихід за адресою позивача для демонтажу лічильника та направлення його на повірку. Під час демонтажу співробітник відповідача повідомив, що у нього є сумніви в належності пломби державного повірника, тому лічильник потребує направлення на експертизу. В той же день було складено акт пр порушення № 000001 та протокол № 000001 про направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу.

Експертиза лічильника газу була проведена 04.07.2019 року, про що складений акт експертизи №0563 від 04.07.2019р., в якому зазначено висновки комісії: виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: механічне пошкодження повірочної пломби, встановленої на лічильнику - затертий відбиток тавра про повірку ЗВТ (лічильник газу). Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № С48718081, повернено споживачу.

Згідно положень п. 8 гл. 5 Розділу XI Кодексу ГРС, Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Відповідно до положення п. 11 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об 'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2019р., комісія з розгляду актів про порушення АТ «Запоріжгаз», яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення, розглянула акт про порушення від 30.06.2019р. та прийняла рішення про його задоволення і здійснення перерахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Отже, дії Оператора ГРМ, щодо визначення Споживачеві, необлікованих (донарахованих) об`ємів (обсягів) природного газу, знаходяться у чіткій відповідності, положенням Кодексу ГРМ.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 - XIV від 16.07.1999 р., бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Тобто, визначення розрахованої вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу у розмірі 14 400,26 грн. є нічим іншим як даними бухгалтерського обліку АТ «Запоріжгаз», які останній, повідомив Позивачу. Сам по собі, факт ведення підприємством бухгалтерського обліку, не створює і апріорі не може впливати на права та обов`язки третіх осіб. Чинне законодавство України, не визначає дані бухгалтерського обліку юридичних осіб, як такі, що мають силу безспірної вимоги і є обов`язковими для будь-яких інших осіб.

З викладеного вище можна дійти висновку про те, що саме-по собі, визначення розрахованої вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу - тобто дані бухгалтерського обліку, не можуть спричиняти настання негативних наслідків для Позивача чи будь-якої іншої особи.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Тобто, ведення бухгалтерського обліку є супутнім елементом господарської діяльності і не є правом чи обов`язком Позивача.

Несплата Позивачем розрахованої вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу у розмірі 14 400,26 грн., лише надає право Відповідачу звернутися до суду із вимогою про стягнення даної суми (оскільки Відповідач вважатиме порушеним своє право на одержання розрахованої вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу).

АТ "Запоріжгаз" не заявляв вимог про стягнення вказаної суми, а тому відсутні підстави вважати права Позивача порушеними, невизнаними, чи оспорюваними, тобто такими, що підлягають захисту в судовому порядку.

Акт про порушення від 30.06.2019р., Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення АТ «Запоріжгаз», яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення №1326 від 17.07.2019р., та Акт - розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості, є внутрішніми документами АТ «Запоріжгаз», та не належать до актів у розумінні ст. 16 ЦК України.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, слід відмовити.

Свідчення ОСОБА_2 , який був допитаний у судовому засіданні в якості свідка, суд не взяв до уваги, оскільки вони не спростовували висновок суду щодо безпідставності позовних вимог позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,78, 80, 81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про скасування розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Ю.Козлова