Рішення № 94749252, 02.02.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

№317/5053/14-ц №п/2/317/33/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Ачкасова О.М.

при секретарі – Чудопал К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя загальному позовному проважденні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про звернення стягнення та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_2 , про звернення стягнення та виселення, посилаючись на те, що 03.07.2008 року з відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZPMHGK0000000009, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у позивача кредит у розмірі 246073,79 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2015 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 , 03.07.2008 року уклали договір іпотеки № ZPMHGK0000000009. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 96,80, житловою площею 62,50 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Однак, станом на 12.11.2014 року ОСОБА_1 має заборгованість - 1546064,47 грн., яка до цього часу не сплачена, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, у якій повністю підтримав позов, просив суд позов задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, від його представника – адвоката Четверик М.Ю. надійшла заява, у якій вона позов не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, та розглянути справу за їхньої відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа – представник Служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, у якій була категорично проти виселення малолітніх дітей зі спірного будинку, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заяви представника позивача, представника відповідача, та третьої особи, суд вважає можливим розглянути справу у загальному позовному провадженні, за відсутністю сторін у справі на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши усі докази у сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, факт укладання між позивачем та ОСОБА_1 кредитного договору підтверджується копією договору № ZPMHGK0000000009 від 03.07.2008 р., факт заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого, загальна сума заборгованості за твердженням позивача складає 1546064,47 грн., з яких : 241915,74 грн. - заборгованість за кредитом, 275534,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 47149,31 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 907604,25 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 250,00 грн. – штраф (фіксована частина), 73610,21 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до умов кредитного договору в іпотеку Банку було передано наступне нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 96,80, житловою площею 62,50 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , що підтверджується договором іпотеки №ZPMHGK0000000009 від 03.07.2008 року.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов`язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов`язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

Договором іпотеки, укладеним між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області №1615/15-10/1 30.09.2020 р. , у житловому будинку, розташованому за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_1 , разом із ним за вказаною адресою зареєстровані : донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина - ОСОБА_2 , проживає без реєстрацію, що також підтверджується актом обстеження умов проживання родини, складеного 24.09.2020 р. Службою у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області.

В порушенням вимог чинного цивільного процесуального законодавства України, позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, та правильності нарахування заборгованості відповідача за кредитним договором.

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню з тієї підстави, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав.

За правилами частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З метою забезпечення передбачуваності правозастосовної практики й ефективного захисту прав сторін договору іпотеки, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 року у справі № 310/11024/15-ц (касаційне провадження № 14-112цс 19) дійшла наступного висновку.

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку», одним зі способів захисту прав та інтересів іпотеко держателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку», законом визначено такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є: 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»).

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотеко держателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст.38 Закону України «Про іпотеку», є неналежним способом захисту.

Частина 2 статті 36 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку», способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону України «Про іпотеку»), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За змістом припису частини 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначена у частині 1 цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону України «Про іпотеку») - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку») - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону України «Про іпотеку», не передбачили.

В даному випадку позивач в особі ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу позивачем від власного імені цього предмета будь-якій особі-покупцеві на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 29 Договору іпотеки № ZPMHGK0000000009 від 03.07.2008 року, сторони договору досягли домовленості про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надав іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця, у тому числі отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, оскільки таке право позивача передбачено умовами іпотечного договору тому позивач, звернувшись до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, як іпотекодержателя. А отже, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що задоволенню не підлягає також позовна вимога про виселення відповідачів зі спірного житлового будинку, яка є похідною від вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки. Наразі підстави для виселення відповідачів зі спірного будинку відсутні, а вимоги є передчасні.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 554, 611, 651, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12,33, 35,36,38 39 Закону України „Про іпотеку”, 4, 12, 13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про звернення стягнення та виселення, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення суду – 02.02.2021 року.

Суддя: О.М. Ачкасов