Рішення № 94747657, 08.02.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3643/20

Провадження № 2/496/159/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Дранікова С.М.

при секретарі - Стрілець Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТ КБ «ПриватБанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.06.2016 року, у розмірі 26619,69 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 17.06.2016 року між ним та відповідачкою була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н, відповідно до якої остання отримала кредит у розмірі 13367,29 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідачка надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею генеральна угода разом із запропонованими Умовами та правилами, а також Тарифами банку складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Проте, відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 17.06.2020 року перед банком виникла заборгованість у розмірі 26619.69 грн., яка до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення АТ КБ «ПриватБанк» з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду клопотання, в якому вказав, що на позовних вимогах наполягає, просить справу розглянути у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.06.2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк», яке змінило назву на АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачкою була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно з п. 2.1 якої остання отримала кредит у розмірі 13367,31 грн. на строк 24 місяців, з 17.06.2016 року по 30.06.2018 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредита, сплаті відсотків у розмірі, 20 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту у зазначені в заяві, умовах та правилах строки.

Відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах, більше ніж на 31 день, за зобов`язаннями, строк яких не наступив, сторони домовились, що терміном повернення кредиту рахується 32-й день з моменту виникнення порушень. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1745,39 грн.

Крім цього, відповідачка, як клієнт банку, підписала надруковану «Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку» про що свідчить її підпис у зазначеній анкеті-заяві.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачка 17.06.2016 року отримала кредит у розмірі 13367,29 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Однак, Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку не містить даних про отримання відповідачкою зазначеної суми кредиту у банку, а також не зазначено яку саме карту останньою було отримано у банку. Крім цього, відповідно до розрахунку заборгованості та генеральної угоди, відповідачкою було отримано кредит в сумі 13367,31 грн., а не 13367,29.

Разом з цим, у заяві та генеральній угоді зазначено, що відповідачка згодна з тим, що дана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, що становить між нею та позивачем договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

Згідно до п. 2.5 Генеральної угоди позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, процентів, винагороди згідно Генеральної угоди, Умовами та Правилами.

Відповідно до п. 2.8 Генеральної угоди при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та Правилах за кожен день прострочення.

До Генеральної угоди банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які відповідачем не підписано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що відповідачка, не виконавши належним чином зобов`язання за вказаним договором, порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку, у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань, станом на 17.06.2020 року виникла заборгованість у розмірі 26619,69 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 9383,21 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 5712,25 грн., заборгованість за комісією - 0.00 грн., заборгованість за пенею - 10884,28 грн., штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом, за пенею та штрафом за несвоєчасну сплату кредиту.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року по справі № 347/1910/15-ц, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховує відповідачці пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв`язку з чим у задоволенні вимог про стягнення штрафу необхідно відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Відповідно до п. 2.8 Генеральної угоди при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочки.

У Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості від 17.06.2016 року, підписаній сторонами, не визначено розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в розмірі і порядку нарахування пені, посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідачка ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.

Також не має підтверджень того, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати заборгованості за неустойки (пені, штрафів) у зазначеному розмірі і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій позивача, який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин, тобто з 12.11.2010 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто до 10.09.2020 року, виходячи з цього, суд приходить до висновку, що кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.

У зв`язку із тим, що позивач не надав до суду підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила банківських послуг, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 10884,28 грн., у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою, позивач дотримав вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач.

Своїми діями позивач зухвало поклав на відповідачку невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 14-131цс19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитом у розмірі 9383,21 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 5712,25 грн., водночас, у задоволенні інших вимог, слід відмовити, оскільки позивачем не доведено законність їх нарахування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299), заборгованість за кредитним договором б/н від 17.06.2016 року у розмірі 15095,46 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) сплачений судовий збір у розмірі 2102 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.М. Драніков