Вирок № 94745940, 05.02.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4013/19

Провадження № 1-кп/234/200/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Данелюк О.М.

за участі секретаря судового засідання Антоненко О.В.

за участю

прокурора Александрової Н.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого-адвоката Павленко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Новака Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краматорську кримінальне провадження № 12018050000000359 від 27.05.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, одруженого, який неповнолітніх дітей на утриманні немає, працює водієм ТОВ «ЮМВОСА», пенсіонер, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

раніше не засуджувався

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2018 року, приблизно о 10 годині 50 хвилин, в денний час доби, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи мікроавтобусом марки «РУТА А 0482 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїзній частині вулиці Михайла Петренка з боку вулиці Івана Гонти до вулиці Мусоргського в м. Краматорськ Донецької області зі швидкістю приблизно 10 км/г., навпроти будівлі НПО «Теплоприбор» в м. Краматорськ, діючи в порушення вимог п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п.13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати... безпечного інтервалу;

п.13.3 Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди ... необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для Дорожнього руху.

- маючи об`єктивну можливість в умовах необмеженої видимості спостерігати за дорожньою обстановкою, а також станом дорожнього покриття та погодними умовами, не маючи перешкод технічного характеру, діючи необережно, не врахував дорожню обстановку, не обрав для вказаної ділянки автодороги безпечний інтервал, не впевнився у безпеці руху, не вжив заходів для збільшення безпечного інтервалу та здійснив наїзд передньою правою боковою частиною керованого ним мікроавтобусу на ногу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався велосипедом марки «INTENZO», який рухався попереду у попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної події в результаті необережних дій водія ОСОБА_2 , малолітній велосипедист ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав відкриту черепно-мозкову травму: грубу деформацію голови за рахунок її вплощення з обох боків, множинні уламкові переломи усіх відділів мозкового та лицьової черепу, розриви твердої мозкової оболонки, руйнацію головного мозку, рвані раниволосяної частини голови, обличчя з ділянками шлифування на кістках, обширне садно по задній поверхні грудної клітини, шиї та потиличної області праворуч, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент їх заподіяння, від яких малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер на місці події.

В ході досудового розслідування встановлено, що допущені водієм ОСОБА_2 , порушення вимог п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті малолітнього велосипедиста ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєні вказаного правопорушення не визнав та суду пояснив, що працює водієм в ТОВ «ЮМВОСА». 27.05.2018 року він вийшов на роботу о 05.00 ранку на маршрут №16, керуючи транспортним засобом «РУТА А 0482 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Приблизно о 10.50 год, він знаходився на зупинці автотранспорту по вул. Михайла Петренка. Від`їхавши від зупинки приблизно 50 метрів, побачив, що біля тротуару по проїзній частині на велосипеді рухаються троє дітей. Він увімкнув поворот ліворуч і почув удар. Коли вийшов із автобуса, на дорозі лежав хлопчик та велосипед. Останній помер на місці. Швидкість руху транспортного засобу була не більше 10 км на годину. Вважає, що хлопчика хтось штовхнув під транспортний засіб.

Незважаючи на повне невизнання провини, винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена сукупністю зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідчення обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні суд вважає надуманими і неспроможними, оскільки вони суперечать даним, встановленим при судовому розгляді справи і надані з метою уникнення відповідальності за скоєне, в зв`язку з чим, ці свідчення судом не можуть бути прийняті до уваги.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 стверджував, що наїзд на неповнолітнього ОСОБА_3 не скоював, а його хтось штовхнув під транспортний засіб. Такі твердження обвинуваченого суд розцінює, як версію захисту, яка не знайшла свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що загиблий ОСОБА_3 його син. Він загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в ДТП внаслідок необережний дій водія ОСОБА_2 . Просив призначити максимальну міру покарання передбачену санкцією ст.286 ч.2 КК України. Просив стягнути з відповідача- ПрАТ «СК АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» матеріальну шкоду в розмірі 9371 грн. З ПрАТ «СК АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» та ТОВ «ЮМВОСА» пропорційно на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500 000 грн, з ПрАТ «СК АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ в розмірі страхового відшкодування, решту з суми відповідача.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює на посаді голови судових експертиз Донецького НДКЦ МВС України. Він проводив усі технічні експертизи по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Транспортний засіб «РУТА» рухався від місця скоєння ДТП до стоянки своїм ходом. Всі дані він брав із постанови про призначення експертизи. На транспортному засобі не було виявлено слідів зіткнення з потерпілим. Контакт міг бути не тільки велосипедом, а і тілом велосипедиста. Висновки експертиз не суперечать матеріалам кримінального провадження і відповідають вимогам закону.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що працює на посаді лікаря судово-медичних експертиз Краматорського відділення судово-медичної експертизи. Він проводив експертизу трупа малолітнього ОСОБА_3 . У останнього малася відкрита черепно-мозкова травма, множинні уламкові переломи усіх відділів мозкового та лицьової черепу, обширне садно по задній поверхні грудної клітини, шиї та потиличної області праворуч. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від слідів волочіння, тобто виникли тільки волочінням по асфальту.

Згідно витягу з кримінального провадження, дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050000000359 від 27.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно протоколу огляду місця ДТП від 27.05.2018 року, встановлено, що місцем ДТП є відрізок від вул. Івана Гопти по вул. Михайла Петренка до вул. Мусорського у м. Краматорську. Місце ДТП розташоване навпроти будівлі «НПО Теплоприбор». Дорожнє покриття загальною шириною 6.9м, сухе, чисте, асфальтне, пошкоджень дорожнього покриття не виявлено. Число смуг одна, дорожня розмітка відсутня. До проїзної частини примикають узбіччя, дорожні знаки не встановлені, наявність приладів відеоспостереження на місці ДТП не виявлено. Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч не виявлено. При огляді транспортного засобу «РУТА А 0482 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено наявність деформації пластикового тіла арки правого заднього колеса. Деформована рама велосипеду. На асфальті виявлені поверхневий слід волочіння. На місці виявлений труп малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться у положенні лежачі на правому боці, головою між заднім правим колесом ТЗ. Ніжні кінцівки дещо зігнуті у колінних суглобах, верхні кінцівки виправлені, задовільного харчування, одягнений у кольорову футболку, світло-зелені шорти, кольорові кросівки. При огляді трупу встановлення пошкодження голови, черепу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 28.05.2018 року №196, у потерпілого малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були виявлені наступні тілесні пошкодження: відкрита черепно-мозкова травма: грубу деформацію голови за рахунок її вплощення з обох боків, множинні уламкові переломи усіх відділів мозкового та лицьової черепу, розриви твердої мозкової оболонки, руйнацію головного мозку, рвані рани волосяної частини голови, обличчя з ділянками шлифування на кістках, обширне садно по задній поверхні грудної клітини, шиї та потиличної області праворуч. Вказана черепно-мозкова травма утворилася невдовзі до настання смерті в результаті дії твердих предметів та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент їх заподіяння, від яких малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер на місці події.

Характер та локалізація вищезазначених пошкоджень ( в першу чергу наявність садно по задній поверхні грудної клітини, шиї та потиличної області праворуч), сліди протектора колеса (задня поверхня рюкзака) дозволяє судити про їх утворення в результаті переїзду колесом автомобіля в начальних фазах в напрямку зліва направо ззаду та знизу вверх з одночасним волочінням та трінням лівою частиною обличчя та одягу по дорожньому покриттю.

В момент початку переїзду колесом транспортного засобу потерпілий розташовувався в положенні на животі, звернений лівою частиною обличчя до дорожнього покриття. Встановити локалізацію первинного контакту частин рухаючихся автомобілю та велосипеда не виявилося можливим.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 08.12.2018 року, за участю свідка ОСОБА_6 у присутності понятих, остання показала, що близько 10:50 год, 27.05.2018 року, вона переходила проїзну частину вулиці Михайла Петренка м. Краматорськ, бачила двох хлопчиків, що каталися по прилеглій території НПО «Теплоприбор» та мікроавтобус в кузові зеленого кольору, який рухався по вказаній вулиці у бік вул. Мусоргського зі швидкістю близько 10 км/г. При чому вказала, що вказаний мікроавтобус рухався на відстані 0,6м. до правого краю проїзної частини, місце наїзду свідок вказала на відстані 1,0м. до краю проїзної частини та на відстані 17,8м. до умовної лінії, перед виїздом на проїзну частину велосипед статист свідок ОСОБА_6 встановила на відстані 1,0м. від переднього колеса до краї проїзної частини, на відстані 1,5м. від заднього колеса до краю проїзної частини та на відстані 18,0м. до умовної лінії від переднього колеса, при чому швидкість руху велосипеда та час, за який хлопчик-велосипедист виїхав на проїзну частину свідок вказати не змогла.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю малолітнього свідка ОСОБА_7 встановлено, що місце наїзду знаходиться на відстані 1,4м. до краю проїздної частини та на відстані 17,6м. до умовної лінії; конкретна видимість велосипедиста, з робочого місця водія автобусу «РУТА А 0482» становить: 1) при зближенні автобусу з велосипедом -32.7м; 2) в безпосередній близькості - 6,3м.; в момент перед наїздом - 2,0м., при чому видимість та оглядовість з робочого місця водія нічим не обмежена. Велосипед-статист за вказівкою малолітнього свідка ОСОБА_7 подолав умовну відстань в 10м. за час: Т1= 4,56с.;Т2=4,88с; Т3=4,92с. Як вказав малолітній свідок, то траєкторію руху та швидкість велосипедист ОСОБА_3 не змінював. Автобус-статист за вказівкою малолітнього свідка ОСОБА_7 подолав умовну відстань в 50м. за час: Т1=12,31с; Т2=11.10с.; Т3=12,72с. Як вказав малолітній свідок, то траєкторію руху та швидкість мікроавтобус не змінював.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 03.07.2018 року слідчим у присутності експерта ОСОБА_4 та понятих було оглянуто велосипед марки «INTENZO», велосипед має закриту раму, в центральній частині якої вбачається механічне пошкодження у вигляді деформації верхньої та нижньої труби.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 03.07.2018 року слідчим у присутності експерта ОСОБА_4 та понятих було оглянуто транспортний засіб «РУТА А 0482 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено наявність деформації пластикового тіла арки правого заднього колеса.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №2/19-384 від 19.12.2018 року, а саме: автобусу РУТА А 0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 :

1.Рульове правління автобусу РУТА А 0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 , на момент виникнення події ДТП, знаходилося в працездатному стані і виконувало покладені на нього функції.

2.Гальмівна система автобусу РУТА А 0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 , на момент виникнення події ДТП, знаходилася в працездатному стані і виконувала покладені на неї функції.

3.Ходова частина автобусу РУТА А 0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 , на момент виникнення події ДТП, знаходилася в працездатному стані і виконувала покладені на неї функції

4.Непрацездатного стану автобусу РУТА А 0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 , який, до моменту виникнення події ДТП, міг негативно вплинути на керованість та курсову стійкість автобусу, не виявлено.

З технічної точки зору, в умовах даної дорожньо - транспортної події, вибір швидкості і напрямку руху автобусу РУТА НОМЕР_2 , визначалися не якимись зовнішніми або негативними технічними чинниками, а діями самого водія автобусу РУТА А 0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , як особи, що безпосередньо керувала даним транспортним засобом.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №2/19-385 від 19.12.2018 року, а саме велосипеда дорожнього підліткового марки «Intenzo» без держ. номеру:

1.Рульове управління велосипеда дорожнього підліткового марки «Intenzo» без держ. номеру, на момент виникнення події ДТП, знаходилося в працездатному стані і виконувало покладені на нього функції.

2.Гальмівна система велосипеда дорожнього підліткового марки «Intenzo» без держ. номеру, на момент виникнення події ДТП, знаходилася в працездатному стані і виконувала покладені на неї функції.

3.Ходова частина велосипеда дорожнього підліткового марки «Intenzo» без держ. номеру, на момент виникнення події ДТП, знаходилася в працездатному стані і виконувала покладені на неї функції.

4.Непрацездатного стану велосипеда дорожнього підліткового марки «Intenzo» без держ. номеру, який, до моменту виникнення події ДТП, міг негативно вплинути на керованість та курсову стійкість велосипеду, не виявлено.

З технічної точки зору, в умовах даної дорожньо - транспортної події, вибір швидкості і напрямку руху велосипеда «Intenzo», визначалися не якимись зовнішніми або негативними технічними чинниками, а діями самого водія велосипеда дорожнього підліткового марки «Intenzo» без держ. Номеру, ОСОБА_3 , як особи, що безпосередньо керувала даним велосипедом.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №2/19-60 від 25.02.2019 року,

1.З технічної точки зору, в дорожньо-транспортній ситуації, що визначена фабулою ухвали суду про призначення цієї експертизи, належні дії водія автобусу РУТА А0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, повинні були регламентуватися відповідно вимог п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України, тобто, для забезпечення безпеки дорожнього руху, в процесі випередження малолітнього велосипедиста, водій автобусу РУТА А0482 СПГ ОСОБА_2 повинен був обрати інтервал, між виступаючими боковими частинами кузова автобусу РУТА А0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 і велосипедом марки «INTENZO», не менше одного метра.

2.З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автобусу РУТА А0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді.

3.З технічної точки зору, в дорожньо-транспортній ситуації, що визначена фабулою ухвали суду про призначення цієї експертизи, в діях водія автобусу РУТА А0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , вбачаються невідповідності вимогам п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної ситуації, дії водія автобусу РУТА А0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Даючи оцінку доводам обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що неповнолітнього ОСОБА_1 хтось штовхнув на проїзну частину, під колеса транспортного засобу, суд ставиться до них критично, вважає надуманими, даними з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки такі доводи спростовуються сукупністю досліджених у справі доказів, а саме:

- протоколами проведення слідчого експерименту зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_6

- висновком судово - медичної експертизи, згідно якої характер та локалізація пошкоджень трупа ( в першу чергу наявність садно по задній поверхні грудної клітини, шиї та потиличної області праворуч), сліди протектора колеса (задня поверхня рюкзака) дозволяє судити про їх утворення в результаті переїзду колесом автомобіля в начальних фазах в напрямку зліва направо ззаду та знизу вверх з одночасним волочінням та трінням лівою частиною обличчя та одягу по дорожньому покриттю.

В момент початку переїзду колесом транспортного засобу потерпілий розташовувався в положенні на животі, звернений лівою частиною обличчя до дорожнього покриття.

- висновком судово - автотехнічної експертизи, згідно якої з технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної ситуації, дії водія автобусу РУТА А0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Свідчення, надані обвинуваченим ОСОБА_2 в судовому засіданні суд розцінює, як версію захисту, яка не знайшла свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні. Ці пояснення даними ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності і на увагу не заслуговують, так суперечать іншими перевіреними судом доказами.

З технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної ситуації, дії водія автобусу РУТА А0482 СПГ держ. номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження в повному обсязі, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, що скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, працює, пенсіонер, в диспансерах місця на обліку не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.

Обставин, які пом`якшують покарання, суд не встановив.

Обставину, які обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину щодо неповнолітньої особи.

Враховуючи досудову доповідь Краматорського міського відділу з питань пробації, беручи до уваги особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливо.

У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на нього обов`язки на підставі ст.76 ч.3 п.2 КК України.

З урахуванням викладеного, а саме той факт, що обвинувачений провину не визнав, в скоєному не розкаявся, матеріальну шкоду потерпілому не відшкодував, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, що йому потрібно призначити покарання, пов`язане з позбавленням волі, з поміщенням в кримінально-виправний заклад закритого типу, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Цивільні позови потерпілого по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди суд вважає за необхідним задовольнити повністю з огляду на наступне.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що роботодавець обвинуваченого ОСОБА_2 ТОВ «ЮМВОСА» мав Поліс №АК/7570782 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був укладений з ПрАТ «СК АСКО ДС».

Так, відповідно до розділу 4 вказаного вище поліса страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду , заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000,00грн.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

В Постанові Верховного Суду від 05.09.2018 р. у справі №534/872/16-ц, зазначено, що з аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Згідно із ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ст.1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Поряд з цим, в даних правовідносинах обов`язковим є застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Відповідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений порядок відшкодування шкоди, яка пов`язана зі смертю потерпілого.

Відповідно до позиції Верховного суду висловлену в постанові від 04 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц, та, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У відповідності до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року перелік витрат, які зазнав позивач щодо організації поховання свого сина віднесені до таких, що підлягають компенсуванню.

Аналогічна думка викладена і в правовій позиції постанови ВС/КЦС, справа № 554/1793/15-ц від 19.03.2018 року.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача ПрАТ «СК АСКО ДС» підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі - 9371,00грн.

Також позивач вважає, що йому протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_2 спричинена моральна (немайнова) шкода у розмірі 500 000 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною другою статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

В даному випадку, позивач є батьком свого загиблого сина та має право на відшкодування спричиненої моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до положень ст. ст. 3, 5, 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно ст. 23 Закону №1961 шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно п.27.3. ст. 27 Закону №1961 страховик відшкодовує моральну шкоду. заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Отже батько та мати загиблого мають право на отримання зі страховика 22 338 гри. кожен.

Таким чином суд приходить до висновку, що обов`язок по відшкодуванню спричиненої потерпілому моральної шкоди має нести ПрАТ «СК АСКО ДС», в межах ліміту страхової відповідальності, решта суми повинна бути відшкодована ТОВ «ЮМВОСА».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ПрАТ "СК АСКО ДС" 22 338 грн моральної шкоди (3723 грн. мінімальна заробітна плата в 2018 році *12/2 батьків) у зв`язку зі смертю сина.

Решта суми моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача ТОВ «ЮМВОСА», а саме 447 662 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні у розмірі 3432 грн, що підтверджується довідками.

Речові докази: автомобіль марки «РУТА А 0482 СПГ», дер. номер НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання повернути власнику ТОВ «ЮМВОСА», велосипед марки «INTENZO», що зберігається на майданчику тимчасового утримання повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Керуючись cт. ст. 127-129, 368-370, 373- 374, 392, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з триманням його у кримінально-виправному закладі закритого типу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_2 та доставки до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» доручити Краматорському ВП в Донецькій області по вступу вироку в закону силу.

Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» (ПрАТ «СК АСКО ДС») ідентифікаційний код юридичної особи 13494943, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП в розмірі 9371 (дев`ять тисяч триста сімдесят одна)грн. 00коп.

Стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» (ПрАТ «СК АСКО ДС») ідентифікаційний код юридичної особи 13494943 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , моральну (немайнову) шкоду в розмірі 22338 (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім) грн.

Стягнути з відповідача - ТОВ «ЮМВОСА» ідентифікаційний код юридичної особи 233445350, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , моральну (немайнову) шкоду в розмірі 447662 (чотириста сорок сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, витрати пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн.

Речові докази: автомобіль марки «РУТА А 0482 СПГ», дер. номер НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання, повернути власнику ТОВ «ЮМВОСА», велосипед марки «INTENZO», що зберігається на майданчику тимчасового утримання повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Запобіжний захід не обирався.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя:

Вирок складений і видрукуваний у єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя: