Постанова № 947452, 04.09.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.07 р. Справа № 7/115а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С.А.

при секретарі судового засідання Косицькій В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Горлівське” м. Горлівка

До відповідача: Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Горлівка

Предмет спору: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000151741/0 від 19.03.2007 р.

Особи, які беруть участь у справі:

від позивача – Ханкишиєва Д.М. – довіреність б/н від 01.01.2007 р.

від відповідача – Толстолуцька М.М. – посвідчення №143214.

Суть справи:

ЗАТ „Горлівське” м. Горлівка звернулось з адміністративним позовом до Горлівської ОДПІ м. Горлівка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000151741/0 від 19.03.2007 р.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на виконання умов договору оренди транспортних засобів, укладеного з СПД – Єськовою О.В., у відповідності до чинного законодавства, вважає незаконними нараховані Горлівською ОДПІ податкові зобов’язання.

Відповідач позов заперечив, просить відмовити у задоволенні вимог та вважає правомірним прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що перевіркою правильності обчислення, повноти і своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.05 по 30.09.06 встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 3 911, 83 грн., що є порушенням вимог ст.ст. 4, 8, 9, 17, 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Провадження у справі зупинялося за клопотанням позивача.

Клопотанням від 19.07.07 №03/08, позивач просив залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог суб’єкта підприємницької діяльності – фізичну особу Єськову О.В. з метою надання нею пояснень стосовно її підприємницької діяльності у сфері транспортних автомобільних перевезень, про що зазначено у свідоцтві про сплату єдиного податку. Судом було відмовлено в задоволені клопотання, оскільки необхідні пояснення із зазначеного питання вже були отримані судом від компетентного органу.

Судом досліджені копії наступних документів, наданих сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень: копія акту про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 07.03.07 №569-23-3/32804702; копія податкового повідомлення – рішення від 19.03.07 №0000151741/0; договір оренди рухомого майна від 13.08.05 №13/08-05; копії свідоцтв про сплату єдиного податку Єськовою О.В.; лист ДПІ у Кіровському р-ні м. Донецька від 05.06.07 №13334/10-013; інші документи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив.

Горлівською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка ЗАТ „Горлівське” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Документальною перевіркою встановлені порушення вимог ст.ст. 4, 8, 9, 17, 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб по періодах за жовтень 2005 р. – 5,85 грн., червень 2006 р. – 5,98 грн., вересень 2005 р. – 1300,00 грн., жовтень 2005 р. – 1300,00 грн., січень 2006 р. – 1300,000 грн. Загальна сума заниженого податку з доходів фізичних осіб склала 3 911, 83 грн.

За результатами перевірки було складено акт №569-23-3/32804702 від 07.03.2007 р. (далі акт перевірки), в якому, зокрема, були відображені встановлені перевіркою порушення.

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийняте та отримано позивачем податкове повідомлення – рішення №0000151741/0 від 19.03.07, яким визначено податкове зобов’язання на суму 11 735, 49 грн.: за основним платежем – 3 911, 83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 7 823, 66 грн.

Позивач просить визнати недійсним оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до приписів ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, на який посилається відповідач в акті перевірки, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до п.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, від здійснення того виду підприємницької діяльності, на яку видано свідоцтво платника єдиного податку та дохід від якої обкладається таким податком.

Податковим органом виявлено та відображено в акті перевірки порушення позивачем вказаних норм, у зв’язку з чим, відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”, було самостійно визначено суму податкового зобов'язання позивача по сплаті податку з доходів, отриманих фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності Єськовою О.В. від надання нею послуг за межами її підприємницької діяльності у загальному розмірі 3 900, 00 грн. Відповідачем були, також, нараховані штрафні санкції у розмірі 7 800, 00 грн., що відповідає п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 цього ж Закону.

Як на докази заниження позивачем вказаного податку, відповідач посилається на свідоцтво про сплату єдиного податку СПД Єськової О.В., яка є контрагентом позивача та здійснювала надання послуг позивачу (вантажні автомобільні перевезення), які не зазначені у свідоцтві. Судом отримані від сторін дві копії вказаного свідоцтва. Вказані копії відрізняються одна від іншої за вказаним в них видом підприємницької діяльності. Одна з копій не має запису про такий вид підприємницької діяльності, як вантажні автомобільні перевезення, що і було підставою для самостійного визначення податковим органом податкового зобов’язання та нарахування штрафних санкцій.

Для повного, об’єктивного та всебічного розгляду справи, судом було зроблено запит до ДПІ у Кіровському р-ні м. Донецька, в якій обліковується СПД Єськова О.В., та з’ясовано, що вказаний підприємець має свідоцтво на право сплати єдиного податку лише за здійснення торгово – закупочної діяльності. Змін до вказаного свідоцтва в частині видів діяльності на 2005 р. у встановленому порядку не вносилося, тобто, свідоцтво про сплату єдиного податку, за такий вид діяльності як “надання майна в оренду” чи “надання транспортних послуг” СПД Єськовій О.В. не видавалося, до діючого свідоцтва зміни не вносилися. Лист від 05.06.07 №13334/10-013 ДПІ у Кіровському р-ні м. Донецька з відповідною інформацією доданий до матеріалів справи.

За таких умов, позивачем було порушено ст.ст. 4, 8, 9, та 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, не утримано податок з доходів, отриманих фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності від надання нею послуг за межами її підприємницької діяльності. Податкове зобов’язання та штрафні санкції у загальній сумі 11 700, 00 грн. визначені та застосовані відповідачем правомірно, у відповідності до ст.17 цього ж Закону.

Не беруться до уваги посилання позивача на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.07 №44/242, відповідно до якого з нього, на користь СПД Єськової О.В. була стягнута заборгованість у сумі 19 640, 55 грн.В зазначеному рішенні суду не йдеться про стягнення (відмову у стягненні) з позивача будь – яких податків. Предметом розгляду у відповідній справі була заборгованість за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. В разі включення до складу заборгованості СПД Єськової О.В. суми податку, який повинен був бути утриманий позивачем і перерахований до бюджету, позивач не позбавлений права звернутися до суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В акті перевірки, також, відображені й інші порушення позивачем п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та п.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”. Так, у травні 2005 р. та жовтні 2006 р. було занижено податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 11,83 грн. Відповідач стверджує, що позивачем не утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 5,85 грн. (за травень 2005 р.) із суми доходу за нотаріальні послуги 45,00 грн. та у розмірі 5,98 грн. (за жовтень 2005 р.) із суми доходу за нотаріальні послуги 46,00 грн.

Висновок відповідача є безпідставним, оскільки: податки з доходів фізичних осіб у розмірі 5,85 грн. та 5,98 грн., відповідно до приписів Закону України “Про нотаріат” та Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” утримані та сплачені безпосередньо нотаріусами Карпенко С.А. і Устиновою І.Є. Вказане підтверджується довідками нотаріусів Карпенко С.А. та Устинової І.Є. приєднаними до матеріалів справи разом із заявою №01/261 від 03.09.07 в якості доказів.

Отже, позивач, у відповідності до п.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, не повинен був двічі сплачувати вказані вище суми податку з доходів фізичних осіб - за нотаріальні послуги, оскільки вони вже були утримані нотаріусами. Виходячи з викладеного, нарахування суми податкового зобов’язання у розмірі 11,83 грн. та штрафних санкцій у сумі 23,66 грн. є неправомірним.

Отже, слід визнати недійсним податкове повідомлення – рішення частково – у розмірі 35,49 грн. (з яких 11,83 грн. – сума вказаного вище податку з доходів фізичних осіб, 23,66 грн. – штрафні санкції за несплату цього податку).

За приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачеві з Державного бюджету України. У зв’язку з частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню 1,70 грн.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 4, 8, 9, 17, 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст.ст. 4, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”, Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ст. ст. 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Горлівське” м. Горлівка до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Горлівка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000151741/0 від 19.03.2007 р. задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення № 0000151741/0 від 19.03.2007 р. у сумі 35,49 грн. (з яких 11,83 грн. – сума вказаного вище податку з доходів фізичних осіб, 23,66 грн. – штрафні санкції за несплату цього податку).

В решті частини позовних вимог заявлених в позові, відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівське” м. Горлівка (р/р 26002301557731 в ГФ ЦМВ АК ПІБ, МФО 334464, ЄДРПОУ 32804702, Свідоцтво ПДВ 08441656, ІПН 328047005734) витрати на державне мито у сумі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження.

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови викладено 07.09.07.

Суддя