Ухвала суду № 94743846, 08.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4452/21

Провадження № 2-з/761/320/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак М.А., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка Є.О.ю про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Білоконь Віталія Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Воловиченко Віталій Валерійович про визнання заповіту не дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Білоконь Віталія Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Воловиченко Віталій Валерійович про визнання заповіту не дійсним.

Разом з позовною заявою, представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Білоконь Віталії Олександрівни вчиняти дії по спадковій справі № 66764279 по видачі свідоцтва про права на спадщину за заповітом або за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подану заяву мотивує тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є визнання недійсними заповіту посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко Віталієм Валерійовичем за місцем проживання спадкодавці ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в день смерті спадкодавці ІНФОРМАЦІЯ_1 без залучення свідків.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення та ефективний захист прав позивача.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсними заповіту посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко Віталієм Валерійовичем за місцем проживання спадкодавці ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в день смерті спадкодавці ІНФОРМАЦІЯ_1 без залучення свідків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник у своїй заяві лише зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду та не конкретизовано які саме дії слід заборонити вчиняти приватному нотаріусу.

Крім того, на думку суду, не можна забороняти нотаріусу вчиняти дії щодо оформлення права на спадщину у цілому, тобто зупинення сукупності усіх дій, які прямо дозволені законом.

При цьому, ч.2 ст.8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно до підпункту 4.13 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відтак, заявник не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 149 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка Є.О.ю про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Білоконь Віталія Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Воловиченко Віталій Валерійович про визнання заповіту не дійсним - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ М.А. РИБАК